І в Горохові є знаменитий «Дядя Стьопа — міліціонер» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.98 € 33.48
І в Горохові є знаменитий «Дядя Стьопа — міліціонер»

Степан Степанович із ветеранами правоохоронних органів району.

Фото Лесі ВЛАШИНЕЦЬ.

І в Горохові є знаменитий «Дядя Стьопа — міліціонер»

Усі без винятку жителі райцентру знали «участкового» Степана Рудя. Навіть у дитячих садочках малюки казали один одному: «Не пустуй і тихо будь, бо прийде до тебе Рудь!»

Горохівчани і досі, коли говорять про злодіїв, самогонників чи хуліганів, кажуть: «Нема на них Рудя!» Поважали в часи служби — і тепер цінують, ставлять взірцем як правоохоронця–професіонала, офіцера, у котрого слово не розходилося з ділом.

Степан Степанович нещодавно святкував 60–річчя. Привітати ювіляра зібралися рідні, друзі, знайомі.

…Степан Рудь народився у багатодітній сім’ї в селі Шклинь–2. У дитинстві був непосидючим, говірливим і кмітливим. Спостерігаючи, як завзято хлопець ходить за плугом, вправляється з кіньми, порається біля корови, свиней, овець, батько гордився сином. У 8–му класі хазяйновитий Стьопа взявся розводити кролів, і згодом у Рудів їх стало аж 150. За це районне керівництво дало хлопцеві грамоту.

Армійський гарт пройшов у військах протиповітряної оборони в Харкові, Жданові і Маріуполі. У Володимир–Волинському училищі здобув професію електрика. Потому повернувся працювати в Горохівський енергозбут.

Його самовідданість засвідчують багато відзнак: почесні грамоти і подяки, іменні пістолети, автомобіль «Нива», цінний годинник.

У місцях служби на дошках пошани його фотографії висіли ще довго після демобілізації. В організації, де працював електромонтером, теж зарекомендував себе хорошим спеціалістом. У міліцію потрапив завдяки сусідові Анатолію Климковецькому. Він розказав про юнака тодішньому замполіту, нині вже покійному Олександрові Харченку. «Що саме говорив, не знаю, але кадровик приїхав до нас у Шклинь і запропонував мені роботу», — пригадує ювіляр. Батьки були не в захваті від такого повороту, але він погодився і ніколи не пожалкував про своє рішення.

Службу в органах починав молодшим інспектором відділу сторожової охорони. У 1980–х роках працювали плодоконсервні заводи Горохівщини, маслозавод у Мар’янівці, хлібопекарня в Горохові. Завданням Степана Рудя було захищати їх від розкрадань. Роботи вистачало. Хтось виносив яйця, хтось хліб. Чого тільки не придумували, щоб пронести через прохідні вкрадене. Степан Рудь був пильним, і тому ніхто не ображався за, скажімо, не кримінальні покарання. Одну жінку дільничний інспектор Степан Рудь возив вулицями міста із табличкою на шиї «Я крала кури». Самогонникам перебивав «процес», кидаючи у брагу сіль. За ці та інші способи боротьби за порядок Степана Степановича із вдячністю згадують горохівчани. Його самовідданість засвідчують багато відзнак: почесні грамоти і подяки, іменні пістолети, автомобіль «Нива», цінний годинник. Грамоту за взірцеву службу, почуття колективізму і з нагоди 60–річчя від начальника головного управління Національної поліції у Волинській області генерала Петра Шпиги ювіляру вручили голова районної громадської організації пенсіонерів МВС, колишній начальник Горохівського райвідділу внутрішніх справ підполковник Ігор Богонос і ветерани міліції Петро Бабій, Валерій Казмірук, Ігор Костюк.

Друзі раділи за чудову родину Степана Степановича — дружину Ларису, сина Сергія і невістку Ірину, внучку Даринку. Ювілярові бажали завжди бути при козацькому здоров’ї і чудовому почутті гумору. Бо іншим народного дільничного інспектора Горохова Степана Рудя ніхто не уявляє.