Кактуси пана Зеновія взимку тягнуться під стелю, а влітку — до неба - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.57 € 31.03
Кактуси пана Зеновія взимку тягнуться під стелю, а влітку — до неба

Фото з особистого архіву Зеновія Ковальчука.

Кактуси пана Зеновія взимку тягнуться під стелю, а влітку — до неба

Якщо хтось розповідає про ці квіти, то уявляю невеличкі зелені їжачки на комп’ютерному столі чи на підвіконні, а тут — ціла плантація високих, як у тропіках, рослин. Такі височезні кактуси вирощує лучанин Зеновій Ковальчук (на фото)

 

 Свою незвичну домашню колекцію природолюб збирав десятиліттями — має якусь непоясненну любов до них. І звідусіль, де бував за кордоном, привозив «колючі» сувеніри: з Чоргорії, Хорватії, де вони ростуть просто на вулиці, як у нас ялини.

— Ці високі в мене зацвіли вперше цього року, — радіє пан Зеновій і фотографується на згадку біля товстого стовбура з квіткою неймовірної краси. — Клімат змінився, і рослини це відчувають. Цьому, що на світлині, вже років 8 чи 9, а його мамі — три десятки літ.

Звідусіль, де бував за кордоном, привозив «колючі» сувеніри: з Чоргорії, Хорватії, де вони ростуть просто на вулиці, як у нас ялини.

— Як він такий вимахав, якось особливого догляду потребує? — запитую.

— Та ні, кактуси не вибагливі, у зимовий період узагалі їх поливаю раз чи два на тиждень. У моїй кімнаті вони — до стелі, а зять жартує, що завезе їх колись у Гаразджу, — добродушно усміхається пан Зеновій. — Ви бачили б, як ми цього кактуса на зиму заносимо із онуком у лежачому положенні в хату. Думаю собі, що вони забирають погану енергію, тому такі високі. У мене їх із десяток, одного вже зрізав, бо не вміщався в кімнату. Навіть не знаю, як вони називаються, але ношуся з ними: весною — на вулицю, весени — в хату. Як заносимо? Та обгортаємо ганчіркою згори і знизу, і в лежачому положенні з онуком переносимо рослину в потрібне місце. Ділюся з тими, хто, як і я, їх дуже любить. Кажуть, кактуси нерви заспокоюють.

 

«Дав Бог урожай, та нема в людей кебети ним скористатися»

На Луцькому ринку сільська бабуся продавала яблука. Готова була віддати за безцінь, аби не тягнути важку сумку назад додому. Але садовина і городина цьогоріч щедро вродила в усіх, від фруктів і овочів прилавки вгиналися, продавців було більше, як покупців

—Покуштуйте, які солодкі, добрі, — смикала старенька за рукав. — Я навіть на проїзд грошей не вторгувала, не варт було і добиратися за 30 кілометрів. Але ж душа болить, що такі яблука, як золото, а пропадають. Люди хоч худобу годують, а я хазяйства вже не маю…

У волинських садках і справді гілля вгинається від дорідних плодів. І земля попід деревами щедро встелена ними. Псуються, гниють рум’яні яблука й соковиті груші, бо з’їсти їх сільським жителям несила, а збути ніде.

— Колись, у старі часи, приїжджали заготівельники, приймали садовину, навіть вишні можна було здати. Копійки платили, але ж не пропадало… Переробляли на соки, вино. А тепер консервні заводи порозвалювали. От і виходить — дав Бог урожай, та нема в людей кебети ним скористатися, — зітхала жінка.

Так воно і є. Купуємо дітям, онукам фарбоване й ароматизоване хімічними добавками пійло у красивих пакетах, яке тільки називається соком. Часто бідкаємося, що харчування бідне на вітаміни. Нарікаємо, що натуральних, здорових продуктів у наших супермаркетах годі знайти. А по екологічно чистих, органічних, як тепер модно казати, фруктах топчемося. Ніхто в державі й не згадує про переробну промисловість, нема кому подбати, щоб яблука й груші потрапляли до споживачів і у вигляді якісних, корисних джемів, соків, компотів…

Галина СВІТЛІКОВСЬКА.

 

5 жовтня

Сонце (схід — 7.25, захід — 18.47, тривалість дня — 11.23).

Місяць у Леві. 25–26 дні Місяця.

Іменинники: Петро, Феофан, Федір, Макар, Олександр, Микола.

6 жовтня

Сонце (схід — 7.27, захід — 18.45, тривалість дня — 11.18).

Місяць у Леві, Діві. 26–27 дні Місяця.

Іменинники: Андрій, Іван, Петро, Раїна, Іраїда, Раїса, Інокентій, Микола.

7 жовтня

Сонце (схід — 7.29, захід — 18.43, тривалість дня — 11.14).

Місяць у Діві. 27–28 дні Місяця.

Іменинники: Владислав, Данило, Давид.

8 жовтня

Сонце (схід — 7.30, захід — 18.41, тривалість дня — 11.11).

Місяць у Діві, Терезах. 28–29 дні Місяця.

Іменинники: Герман, Сергій, Єфросинія, Панас, Євген, Остап.

9 жовтня

Сонце (схід — 7.32, захід — 18.38, тривалість дня — 11.06).

Місяць у Терезах. 29–1–2 дні Місяця.

Іменинники: Іван, Тихін, Кіра.

 

«Ця осінь така, як чудна перезріла панна, – То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми»…

Такими словами поетеси Мар’яни Савки можна описати погоду цих днів. За народним календарем 5 жовтня вшановується пам’ять святих пророка Іони і Фоки, єпископа Синопійського. З давніх–давен цей день називається Фока Вітроградар. Про те, коли очікувати першого снігу, наші пращури передвіщали за березовим листям: якщо до цього дня лист із берези не опав повністю, сніг укриє землю пізно

А за прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Світлани Гончаренко, 5–6 жовтня — мінлива хмарність, без опадів. Вітер південно–східний, 5—10 метрів за секунду. Температура повітря 5–го вночі — 1—6 градусів тепла, на грунті заморозки від нуля до мінус 4, вдень — 12—17 градусів тепла, 6–го вдень — плюс 16–21 градус. 7–8–го — мінлива хмарність, уночі без істотних опадів. Вітер південний, 5—10 метрів за секунду. Температура повітря вночі 7 жовтня —4—9, вдень — 16—21 градус із позначкою «плюс». 8–го — 6—14, вдень — 14—19 градусів тепла. За багаторічними спостереженнями, найтепліше 5 жовтня було 1966 року — плюс 25, найхолодніше 1979–го — мінус 2 градуси.

У Рівному 5–9 жовтня опадів не передбачається. Температура повітря 5–го — 4–15 градусів тепла, 6–го — 5–20, 7–8–го — від 8 до 20, 9–го — 9–18 градусів із позначкою «плюс».