Поліська «колібрі» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.89 € 31.63
Поліська «колібрі»

Волинь-нова

Поліська «колібрі»

На півночі Волині вдалося помітити пташку, ареал поширення якої — ​лісостепи

Сергій НАУМУК

«Цить-цить! Цить-ци-ци-цить!» — ​чую за декілька кроків від себе. Довго воджу очима по гілках, аж поки помічаю зграйку пернатих ще менших, ніж горобці. Вишукують серед хвої якусь поживу. Одна з них зависає в повітрі, тріпочучи крильцями, наче пропелер, і рухається, як колібрі. Наче бовван, стою із задертою головою, аж доки вони десь зникають.

Тихенько йду між сосон і слухаю оте «цить-цить». Помічаю мале «цитькало» за декілька метрів від себе і зауважую, що у пташки світле підгорля. Фотографую, хоч розумію — ​присмерк, і на знімку знайти її серед гілок буде важче, аніж десять відмінностей у дитячій книжечці.

Гаїчка-пухляк (на фото) родини синицевих (як з’ясувалося пізніше) поширена більше в лісостепових районах, але вдалося помітити її і на Поліссі.

 

Завдяки капеланам Бог живе на війні

Для них зброя на фронті — ​це молитва. Сповідати, причащати бійців, служити молебень доводиться під свист куль

 

 «Батюшко, навчіть молитися…», «Отче, дайте хрестик, бо свій загубив під час обстрілу», «Помоліться за мене…» Такі щиросердні звернення священики чують постійно. Декотрі хлопці навіть не вміють правильно складати пальці, аби перехреститися. На запитання «Що штовхає їх до Бога?» — ​один мій знайомий капелан відповів: «Вони понад усе на світі хочуть жити».

Коли людина потрапляє в зону АТО, руйнується відчуття простору і часу, загострюються почуття, оголюються нерви. Саме капелани, підставляючи своє духовне плече, допомагають бійцям не стати заручниками ненависті, аби вони не втратили своєї людяності в умовах війни. Священики на передовій дуже потрібні, для хлопців вони ще й психологи. Там разом із бійцями церковнослужителі проживають справжні фронтові будні: і дрова носять, і буржуйки розпалюють, і чай заварюють, і чотирилапих годують. Тому й горнуться пухнасті до людей, бо з ними тепло і затишно. З часом і хлопці розуміють, що цьому батюшці можна довіряти. Лише тоді приходять на відверту духовну розмову. Бо завдяки капеланам на фронті живе Бог.

 

7 грудня

Сонце (схід — ​8.07, захід — ​16.15, тривалість дня — ​8.08).

Місяць у Стрільці. 29–30–1 дні Місяця.

Іменинники: Катерина, Олександр, Григорій, Євген.

8 грудня

Сонце (схід — ​8.08, захід — ​16.14, тривалість дня — ​8.06).

Місяць у Стрільці, Козерозі. 1–2 дні Місяця.

Іменинники: Клавдія, Петро, Павло.

9 грудня

Сонце (схід — ​8.09, захід — ​16.14, тривалість дня — ​8.05).

Місяць у Козерозі. 2–3 дні Місяця.

Іменинники: Яків, Назар, Юрій, Єгор, Богдан.

10 грудня

Сонце (схід — ​8.10, захід — ​16.14, тривалість дня — ​8.04).

Місяць у Козерозі. 3–4 дні Місяця.

Іменинники: Всеволод, Роман.

11 грудня

Сонце (схід — ​8.11, захід — ​16.14, тривалість дня — ​8.03).

Місяць у Козерозі, Водолії. 4–5 дні Місяця.

Іменинники: Степан, Андрій, Данило, Денис.

 

«Золоті слова»

«Блажен, хто тратити уміє, коли заходить час утрат, аби лишалася надія і виростала востократ, що білий світ — ​він завжди білий і завжди добрий — ​білий світ».

Василь Стус, український поет, перекладач, правозахисник.

 

 Прогноз погоди

«Як Катерина по воді, то Різдво по льоді»

7 грудня відзначається день святої Катерини. Вона вважається покровителькою шлюбу і наречених, тому в народі її ще називають Женодавицею. Цього дня влаштовувалися народні гуляння, катання на санках із гірок — ​санниці. У народі говорили: «Молода зима з гір на санках спускається»; «Зима дойме не миттям, так катанням, не голодом, так холодом». Ясна погода на Катерину вказує на морозну зиму

А за прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Лесі Пасічник, 7 грудня — ​хмарно, невеликий сніг із переходом у дощ, місцями слабка ожеледь, на дорогах ожеледиця. Вітер південний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​від мінус 4 до плюс 1,

вдень — ​від 1 градуса морозу до 4 тепла. 8-го — ​хмарно, вночі невеликий сніг та дощ, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер південно-західний, 7–12, місцями пориви — ​15–20 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​від мінус 2 до плюс 3 градусів, вдень — ​0–5 із позначкою «плюс». 9-го — ​хмарно, вночі невеликий дощ із мокрим снігом, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер південно-західний, 7–12 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​від мінус 2 до плюс 3, вдень — ​1–6 із позначкою «плюс». 10–11-го — ​хмарно, вночі невеликий дощ із мокрим снігом, вдень невеликий дощ. Вітер західний, 5–10 метрів за секунду. Температура повітря вночі — ​від мінус 2 до плюс 3, вдень — ​0–5 із позначкою «плюс».

За багаторічними спостереженнями, найтепліше 7 грудня було 1960 року — ​плюс 11, найхолодніше — ​1978-го — ​мінус 20 градусів.

У Рівному 7 грудня небо буде вкрите хмарами. Ближче до вечора піде дрібний сніг. Температура повітря — ​6–1 із позначкою «мінус». 8-го — ​від мінус 1 до плюс 2. 9-го — ​0–3 тепла. 10-го — ​від мінус 1 до плюс 3. 11-го — ​від мінус 1 до 0 градусів.

 

«За газетними вирізками проводжу батьківські збори»

 

 Приємно, коли наші статті знаходять позитивний відгук у читачів. Ще приємніше, коли те, що публікуємо, стає людям у пригоді

Лариса ЗАНЮК

Вчитель початкових класів ОЗНВК «Колківська ЗОШ I–III ступенів – ліцей» Любов Калуш (на фото) зайшла в редакцію, перебуваючи на курсах підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної освіти, й зізналася:

— «Волинь» люблю щиро й давно, колекціоную ваші цікаві історії, поради. Недавно використала газетні вирізки на батьківських зборах: вклеїла на сердечка різних розмірів, і зробила свято порад із публікацій, а на курсах у ВІПО провела і колегам такий майстер-клас. Бо не лише батькам, а й педагогам набрили стандартні збори про дисципліну й оцінки. Хочеться душевності й доброти, – каже жінка.

Любов Олексіївна відкрита до новинок, охоче ділиться напрацюваннями, бо вчителює майже 40 літ. А ще пані Любов просила, аби редакційні оператори показали її колегам на курсах фільм «Я вірю, що закінчиться війна». Пройнялася публікацією про нього.

Ця жінка залишила у мене в кабінеті частинку свого тепла за кілька хвилин. І подумалося: як пощастило її учням. Справжній учитель, кажуть, то вже назавжди, бо що б не почув чи прочитав, міркує, як можна використати це в роботі.