Порошенко здобуває автокефалію для України - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.81 € 31.55
Порошенко здобуває автокефалію для України

Фото facebook.com/petroporoshenko.

Порошенко здобуває автокефалію для України

Томос для національної Церкви — ​це як Акт проголошення незалежності для держави

Звершилося. 27–29 листопада у Константинополі відбувся Синод Вселенського Патріархату, на якому українське питання було вирішено. По-перше, затверджено текст Томосу про автокефалію православної церкви. По-друге, підготовлено проект Статуту цієї церкви, частиною якого має стати й Томос.

Патріарх Варфоломій незабаром визначить дату проведення об’єднавчого собору в Україні, на якому буде затверджено Статут і обрано предстоятеля. Він і вирушить на береги Босфору — ​отримати Томос. Зі слів представників Константинополя, більше зібрань Синоду з приводу українського питання не потрібно. Мрію народу про власну усім світом визнану церкву втілено в життя.

Далі справа за українською православною громадою. Потрібно об’єднатись і провести собор. Дві конфесії, а саме УПЦ КП та УАПЦ готові до об’єднання. А ось  УПЦ МП — ​поки що ні. Більшість єпископів на власному (сепаратному) соборі вирішили не входити до нової церкви. Більшість, але не всі. Ряд єпископів з УПЦ МП неодмінно будуть присутні на об’єднавчому зібранні.

Але церква — ​це не лише єпископи, митрополити та патріархи. Базовою одиницею є прихід (парафія), яка складається з батюшки та парафіян. І хай вони не стоять осторонь історичних процесів повернення автокефалії українській церкві. Люди мають висловлювати свою позицію і підштовхувати священиків до об’єднання. Бо допоки буде в одного українського народу кілька православних конфесій?

Не розумію, як свідомі українські парафіяни приходитимуть по таїнства до РПЦ в Україні? Це в той час, коли донецькі й луганські батюшки цієї конфесії благословляли бойовиків на війну з ними ж, з українцями. А кримські батюшки додумались благословляти… ракети російської армії.

Тож після створення Помісної церкви й отримання Томосу  УПЦ МП залишиться поза межами нових церковних реалій і, можна припустити, поза межами канонічності. Ця конфесія, очевидно, має припинити існування, а те, що залишиться на її місці, буде зареєстровано як філія РПЦ в Україні. Це буде чесно: є українське православ’я і є російське. Усе повинно вирішуватись виключно у правовому полі. Жодних насильницьких дій влада обіцяє не допустити. Якщо десь хтось застосовуватиме силу, то знаймо: це провокація.

Не розумію, як свідомі українські парафіяни приходитимуть по таїнства до РПЦ в Україні? Це в той час, коли донецькі й луганські батюшки цієї конфесії благословляли бойовиків на війну з ними ж, з українцями. А кримські батюшки додумались благословляти… ракети російської армії. Щоб точніше поцілювали по українських містах та більше вбивали українців.

А ще верховний клір московської церкви в Україні любить розкошувати. Нещодавно журналісти завітали до обійстя намісника Києво-Печерської лаври митрополита Павла. Знімки шокували багатьох. Так розкішно жити священики не мають права. Засновник Києво-Печерської лаври Феодосій Печерський сповідував дуже аскетичне життя та весь час молився. Заповів так жити й своїм послідовникам. Павло ж, судячи з фото, переймається лише збагаченням, і молитись йому ніколи.

Час здобуття Томосу збігається з рядом надважливих в історії України подій. У ці дні, а точніше 1 грудня 1991 року, на референдумі 90% українців обрали політичну незалежність. А 1 грудня 2013 року, після побиття мирних студентів, які виступали за Асоціацію з Європейським Союзом, на Майдані почалася Революція гідності. І абсолютно без перебільшення автокефалію з Томосом можна вважати подією, яка стоїть в одному ряду із зазначеними. Подією, яка символізує здобуття духовної незалежності. Нарешті.
Задаймося питанням: а що такого сталось, що саме зараз Томос став можливий? Прихильність з боку Константинополя? Так. Ослаблення державності Росії і церкви, як її частини? Так. Зійшлися зірки на небі? Може й так. Та все ж головною причиною є непохитна воля чинного керівництва України до боротьби за духовну незалежність і свободу для свого народу. Деякі попередні очільники теж цього прагнули, але так і не змогли наблизитись до здобуття Томосу. Президент Порошенко зумів.

Він бореться за Україну на усіх напрямах. Зміцнює армію, яка увійшла у топ‑10 серед європейських країн і готова до відсічі агресору зі сходу. Він очолює дипломатію, яка перемагає кремлівську на усіх міжнародних майданчиках. Через це не може Путін добитися скасування санкцій, які послаблюють його країну. Порошенко негайно й рішуче відреагував воєнним станом на атаку російських човнів у Керченській протоці. Він бореться за Україну й не здається. А тому, хто бореться за правду, — ​Бог допомагає. 

Володимир МАНЬКО, 
політичний експерт