«Люблю я макарони – і хоч робіть що хочете зі мною...» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.70 € 31.49
«Люблю я макарони – і хоч робіть що хочете зі мною...»

Фото zdorovia.com.ua.

«Люблю я макарони – і хоч робіть що хочете зі мною...»

Пригадуєте, таке пісенне освідчення Андрія Макаревича цій звичній і буденній страві. Воно й не дивно, адже це чудова можливість швидко та смачно нагодувати своїх рідних і навіть неочікуваних гостей, не затрачаючи при цьому зайвих зусиль. Та й приготувати їх можна щоразу інакше

«Гнізда» зі спагеті

 

 Інгредієнти: 400 г спагеті, 200 г фаршу, 150 г лісових грибів, 2 цибулини, 2 великі помідори, 1 зубчик часнику, 1 ст. л. томатного соусу, 70 г пармезану, сіль, чорний мелений перець і приправа до м’яса за смаком.

Приготування. Спагеті відваріть у підсоленій воді 3 хвилини, промийте. Гриби поріжте й обсмажте на олії, додайте подрібнену цибулю і продовжуйте смажити. В окремій сковороді потушкуйте фарш. Змішайте гриби з фаршем, посоліть, поперчіть, додайте приправу до м’яса і томатний соус. Тушкуйте 3–4 хвилини. Деко змастіть олією. За допомогою виделки викладіть спагеті у вигляді гнізд. Зверху розкладіть начинку і порізані кубиками помідори. Посипте тертим пармезаном. Запікайте за температури 200°C до розплавлення сиру. При подачі прикрасьте зеленню і помідорами чері.

 

Фаршировані

 

 Інгредієнти: макарони, 300–400 г фаршу, 1 скл. сметани, 1 цибулина, зелень, сіль та спеції – за смаком.

Приготування. У блендер кладемо м’ясо, цибулю, часник, приправи та зелень — готуємо фарш, солимо-перчимо і начиняємо ним макарони з широким отвором. Для цього можна скористатися кондитерським мішечком чи шприцом, а в разі їх відсутності зробити отвір у поліетиленовому кульку, накласти туди фаршу і наповнити макарони. Виходить швидко і просто. Для заливки змішуємо сметану, трохи води, сіль-перець, трави, можна додати ще небагато потертого сиру і масла (якщо м’ясо нежирне). Ставимо у розігріту до 180°C духовку і запікаємо приблизно годину.

 

По-флотськи

 

 Інгредієнти: 500 г фаршу з яловичини, 2 великі ріпчасті цибулини, 400 г макаронів, 70 г вершкового масла, 2 ст. л. соняшникової рафінованої олії, зелень петрушки, сіль, чор­ний мелений перець – за смаком.

Приготування. М’ясо варити на слабкому вогні протягом години. Щоб воно залишилось соковитим, зоставте його в бульйоні на 30–40 хвилин або й більше, потім пропустіть через м’ясорубку. Поки готується м’ясо, цибулю почистіть і поріжте кубиками. На сковороді розтопіть вершкове масло, додайте олію, викладіть туди цибулю, підсмажте на невеликому вогні до ледь золотистого кольору, після чого додайте перемелене м’ясо, посоліть, приправте чорним перцем і, час від часу помішуючи, прогрійте фарш на малому вогні (приблизно 5–7 хв.), за потреби додаючи вершкове масло і м’ясний бульйон. Тим часом макарони всипте у киплячу підсолену воду, перемішайте і варіть, як зазначено на упаковці. Зварені відкиньте на друшляк і додайте до м’яса з цибулею. Ретельно перемішайте, досоліть-доперчіть до смаку і гарячими подавайте до столу, щедро присипавши подрібненою зеленню петрушки.

До речі. Для цієї страви зовсім не потрібно брати найкраще м’ясо, підійде і дешевший шматок яловичини, який відвариться, пропуститься через м’ясорубку і чудово смакуватиме. Можна додати до макаронів ще томати, моркву, сир тощо – і це, без сумніву, також буде дуже чудово, але вже не «по-флотськи».

 

Спагеті з тунцем, оливками та помідорами

 

 Інгредієнти: 450 г спагеті, 450 г помідорів, консервований тунець в олії (250 г), 70 г зелених оливок, 1 велика ріпчаста цибулина, 2 зубчики часнику, 0,5 ч. л. сушеного базиліку, зелень петрушки, сіль, чорний мелений перець – за смаком, олія для смаження.

Приготування. Ріпчасту цибулю покраяти дрібними кубиками, оливки – кружальцями. Часник подрібнити ножем. Помідори опустити на 20 секунд у киплячу воду, зняти з них шкірку і нарізати невеликими шматочками. На оливковій чи соняшниковій рафінованій олії обсмажити цибулю до прозорості. Додати нарізані помідори і, помішуючи, тушкувати 5 хвилин, щоб випарувалась зайва рідина. Всипати часник, сіль, перець і сушений базилік. Перемішати. Потім додати тунець (без олії), лопаткою чи ложкою розділивши його на менші шматочки, перемішати і потушкувати ще 2–3 хвилини. Наприкінці додати подрібнені зелень петрушки та оливки. Перемішати і відставити з вогню. У каструлі в підсоленій воді відварити спагеті до готовності, відкинути на друшляк та перемішати з гарячим соусом. При подачі пасту можна притрусити твердим сиром.

 

По-альпійськи

 

 Інгредієнти: 500 г макаронних виробів (великі трубочки), 250 г твердого тертого сиру, 200 г вареного окосту, 700 мл вершків жирністю 30%, петрушка, зелена цибуля, сіль, мелений чорний перець.

Приготування. Макарони відваріть у підсоленій воді, зніміть з плити, злийте воду і, залишивши в тій же каструлі, заправте їх вершками. Додайте нарізаний невеликими шматочками окіст. Всипте тертий сир, перемішайте і поставте на слабкий вогонь. Готуйте під кришкою близько 10 хвилин, вершки повинні добре прогрітися, а сир розплавиться. Зніміть з вогню, заправте посіченою зеленню петрушки та цибулі, поперчіть за смаком. Розкладіть по тарілках і подавайте до столу гарячим.

 

А ви знали, що...

▶ Саме завдяки макаронам людство може користуватися виделкою, точніше завдяки іспанському королю Фердінандові ІІ. Цей монарх настільки їх любив, що його гофмейстер (один із придворних чинів) у 1700 році винайшов інструмент із кількома зубцями, на які було зручно наколювати макарони.

▶ Назву їм дав один із римських кардиналів, який, побачивши їх уперше на своєму столі, вигукнув: «О, ма кароні!» («О, як прекрасно!») Загалом усі «макаронні» терміни – італійського походження. «Пастою» італійці звуть тісто для макаронів, спагеті походять від італійського слова spaghe – «рядок». А вермішель (vermicelli) у перекладі означає «черв’ячки».

▶ Для італійця поламані спагеті – ознака поганого виховання і несмаку. А ще – привід для кепкування з «некультурних» народів. Цікаво, що найчастіше їх перед варінням ламають на території колишнього Радянського Союзу.

▶ До XVI століття макарони були розкішним десертом, їх могли собі дозволити лише заможні італійці. Тільки винайдення машини для їхнього виробництва і поширення необхідних сортів пшениці зробили макарони доступними для бідняків, іноді навіть були основною стравою. До цього незаможні люди харчувалися здебільшого овочами.

▶ Мелодію до знаменитої пісні «Люблю я макарони» написав композитор Ніно Рота – автор музики до фільму «Хрещений батько». Уперше її виконала у 1964 році знаменита співачка і актриса Рита Павоне на італійському телебаченні. Цікаво, що слова пісні були не про макарони, а про …помідори. Тільки у 1968-му вона потрапила до Радянського Союзу, де знаний поет і бард Юрій Кім написав відомий усім текст: «Люблю я макароны, любовью к ним пылаю неземною. Люблю я макароны, и что хотите делайте со мною!» Тоді її виконав Еміль Горовець. Нині ж більш відоме виконання Андрія Макаревича.

▶ Макарони по-флотськи плава­ли… лише в каструлі. Популярна за радянських часів страва не має нічого спільного із флотом. Те, що це традиційна їжа в армії періоду Другої світової війни, – помилкова версія. Насправді найпоширенішими продуктами для війська були крупи і борошно. Виробництво ж макаронів є більш технологічним, чого промисловість СРСР досягла лише у 1950-х. Назва «по-флотськи», ймовірно, виникла у побуті. Адже страву всього з двох складників може приготувати будь-який чоловік, навіть моряк прямо на кораблі.