Наталія Колядюк, Олеся Прач та Сергій Корпач — команда переможців.
Не тільки на медичних ралі, а й у щоденній роботі — аси
Минулого року ми часто вітали «зіркову команду» Ратнівського відділення ЕМД: фельдшерів медицини невідкладних станів Наталію Колядюк, Олесю Прач та водія Сергія Корпача. 2018–й був для них щедрим на перемоги
«Тепер із Сашенькою та її батьками ми поріднилися»
Торік на зимовому міжнародному чемпіонаті «Кременецькі медичні ралі 2018» наші земляки вибороли «бронзу», змагаючись із лікарськими бригадами з інших областей. А влітку Наталія, Олеся та Сергій здобули перемогу у Всеукраїнських змаганнях «Черкаські медичні ралі 2018» серед 40 команд із України, Литви і Польщі. Нині дівчата кажуть, що привезли звідти не тільки медалі, а й неоціненний досвід.
— На чемпіонаті у Кременці інсценували випадок із вогнепальним пораненням у голову. Звісно, ми попередньо готувалися, вивчили на зубок, як діяти, адже таких ситуацій у нас ніколи не було. І ось повернулися додому, я вийшла на чергову зміну — і раптом надходить виклик: «Дитинка з простреленою голівкою!» — згадує Олеся Прач.
Дуже гарно на душі, коли розумієш, що людину врятовано, що завдяки тобі вона житиме.
Трирічна дівчинка, закривавлена, без свідомості, тільки рученята конвульсійно тремтять. Не набагато старша сестричка знайшла вдома в коридорі пневматичну рушницю, взяла побавитися і, як на біду, влучила маленькій у скроню. Дякувати Богу, їхати було недалеко, «швидка» прибула за 5 хвилин.
Фельдшер діяла грамотно, швидко, завдяки цьому потерпілу й змогли живою доставити до Ратнівської райлікарні. Стабілізувавши її стан, у супроводі реаніматолога вирушили до Луцька в обласну дитячу лікарню.
З «командою чемпіонів» ми познайомилися минулого року.
— Знаєте, коли ми їхали, я молила Бога, щоб наш автомобіль не заглох на дорозі. Адже життя маленької пацієнтки висіло на волосині, її треба було терміново оперувати, — розповідала Олеся. — Аби пришвидшити транспортування, назустріч нам відрядили «швидку» з Ковеля. Увесь той час, поки дівчинку лікували, я за неї дуже хвилювалася. Зате яка була радість, коли зустріла свою колишню пацієнтку здоровенькою і веселою! Тепер із Сашенькою та її батьками ми наче поріднилися.
Молода фельдшерка з вдячністю розповідала про свою наставницю й подругу Наталію Колядюк, про водія Сергія Корпача, який є справжнім парамедиком і у важких випадках бере на себе велику частину роботи. А життя щоденно готує їм нові випробування.
Могла б працювати у столиці, та «швидкій» не зрадила
Хоч від моїх співрозмовниць я не почула нарікань на труднощі, не секрет, що їх у службі екстреної медичної допомоги не бракує. Старі, зношені автомобілі в умовах бездоріжжя виходять з ладу у найвідповідальніший момент, пацієнти бувають агресивними, виклики — хибними. І мерзнути, і мокнути, і болото місити доводиться, і стреси постійні.
— Якщо любиш свою роботу, то знаходиш у ній перш за все позитив. Дуже гарно на душі, коли розумієш, що людину врятовано, що завдяки тобі вона житиме. Різні бувають випадки — і серйозні ДТП, і серцево–судинні катастрофи — інфаркти, інсульти. І втомишся, і перенервуєш, але все це забувається. Моя подруга, яка працює в Києві у сучасній і престижній клініці, казала: «З такими відзнаками за перемоги у медичних чемпіонатах тебе скрізь візьмуть». І я подала резюме, одержала запрошення на роботу в столиці. Але так туди й не поїхала, — зізнається Наталія Колядюк.
І це лише частина нагород бригади.
Сказати, що її життя у глибинці одноманітне й не цікаве, – язик не повернеться. Тільки торік їхня бригада, окрім всеукраїнських змагань, брала участь у медичних ралі у Словаччині й Польщі, на яких виступала нарівні із колегами з-за кордону, незважаючи на те, що ті мають значно краще оснащені автомобілі. Готуються до таких «екзаменів» у вільний від роботи час.
На «Волинських ралі 2018» минулої осені Наталія Колядюк і Олеся Прач були вже в ролі суддів. Раділи за бригаду із Велимча зі свого рідного Ратнівського відділення, з якою ділилися досвідом і яка зайняла третє місце на цих змаганнях. Першість вибороли ківерчани.
— Цього року вже інші люди поїдуть відстоювати честь області. Але й ми на місці сидіти не плануємо. Уже записалися на курси з педіатрії на базі Тернопільського медуніверситету. Олеся на свята гайнула в Карпати. Сергій радіє за доньку, яка закінчує медколедж. У відділення прийшов новий працівник. Отож 2019–й зустріли гарними подіями, — підсумувала нашу розмову Наталія.
