Вікторія Гомонець, Лєшек Буллер, Григорій Пустовіт, Марек Запур та Кшиштоф Лонтка (зліва направо) під час роботи конференції.
Відновлення башти Чарторийських як ще один крок у Європу
На міжнародній науковій конференції в Луцьку обговорили вплив культурної спадщини на розвиток туризму
Захід проходить у рамках реалізації проекту «Нове життя старого міста: ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна». Його фінансують за Програмою транскордонного співробітництва Польща — Білорусь — Україна 2014–2020. Загальний бюджет проекту майже 1,7 мільйона євро (90 відсотків — грантові надходження і 10 відсотків — кошти учасників). Луцьк отримає понад 1 мільйон євро. Грант для польського міста-партнера становитиме більше 470 тисяч євро.
Отож на Волині зібралися представники самоврядування обох міст, науковці, архітектори та галузеві експерти. Програма конференції передбачала роботу у трьох панелях, темами яких були: «Досвід ревіталізації об’єктів історико-культурної спадщини», «Інноваційні підходи до збереження культурної спадщини», «Промоція культурної спадщини як складова розвитку туризму».
— Наше місто поєднує багато сторінок історії. У Луцьку здавна поряд проживали представники різних національностей: і українці, і поляки, і євреї, і караїми, і литовці, і роми, і німці, і чехи, і вірмени, — зазначив у вітальному слові виконувач обов’язків луцького міського голови, секретар Луцької міської ради Григорій Пустовіт. — Таке сусідство доповнювало культуру кожного народу, збагачувало її. Співпраця з ЄС носить системний характер: ми вже мали чотири проекти, нині є два діючих. У нас багата спадщина і нам є що відновлювати. Йдемо в ЄС разом із містом-партнером, яке ділиться з нами своїм досвідом і здобутками якого тішимося і ми.
Історію не можна ділити на свою і чужу. Культурна спадщина — наша спільна цінність.
Як сказав директор Центру європейських проектів, доктор філософії Лєшек Буллер, заклад нині має п’ять транскордонних проектів, які допомагають поглиблювати співпрацю сусідніх народів. У важливості культурної спадщини переконаний і віце-консул Генерального консульства РП в Луцьку Марек Запур, який наголосив, що історію не можна ділити на свою і чужу. Мовляв, Чарторийські — це литовські магнати, які багато зробили і в Литві, і в Україні. А культурна спадщина — наша спільна цінність.
— Якщо приїжджаю як експерт у Харків, Кривий Ріг чи Суми, то розповідаю про Луцьк. Ви оперативні та успішні, — хвалив наші здобутки директор управління інвестиційних проектів адміністрації міста Любліна Кшиштоф Лонтка. Здавалося, якби саме він приймав рішення про вступ України в ЄС, то ми вже були б там. — Євросоюз не зможе відмовити Україні у вступі, але для цього треба чимало працювати. А проекти на кшталт цього ведуть Україну в Європу. Ми хочемо вам допомагати, бо наша стратегічна мета — щоб ви були в ЄС.
Начальник управління міжнародного співробітництва та проектної діяльності Луцької міської ради Вікторія Гомонець презентувала власне сам проект.
— Він був поданий ще у 2016 році і передбачає багато моментів партнерства. Об’єкти, які потрапили в проект, симетричні і дуже символічні. У Луцьку реставруватимуть башту Чарторийських із частковою відбудовою муру та ремонтом підвалів монастиря єзуїтів. У Любліні ж відновлюватимуть Готичну вежу, — зазначила пані Вікторія. — У нас також заплановано створити експозицію всередині згаданих приміщень. Важливо, аби ці об’єкти стали цікавими для туристів і сприяли розвитку галузі в обох містах.
