Сірожупанну дивізію формували у Володимирі-Волинському - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.84 € 27.65
Сірожупанну дивізію формували  у Володимирі-Волинському

Полковника Івана Перлика у 1921 році розстріляли більшовики.

Вікіпедія

Сірожупанну дивізію формували у Володимирі-Волинському

6 березня 1918 року у місто над Західним Бугом прибули сотні українських вояків, які стали основою 1-го куреня Першого стрілецько-вояцького полку

Його створили в австрійському місті Фрайштадт із числа полонених російської армії, українців за походженням, зусиллями Союзу визволення України.

До культурно–освітньої роботи у таборі полонених долучилися такі члени СВУ, як мово­знавець Василь Сімович, доктор філософії, математик Володимир Левицький, політичний діяч Йосип Безпалко, скульптор, чотар корпусу Українських січових стрільців Михайло Гаврилко. Спочатку полонені наддніпрянці вважали їх чужими, називали «австріяками» та «шпигунами». Проте з часом стосунки між солдатами та діячами СВУ налагодилися. Діяли різні гуртки, хор, почав виходити журнал «Розвага». Коли постала незалежна Українська держава, полонені, об’єднані в товариство «Січ», відправили Центральній Раді вітальну телеграму.

Після підписання Берестейського мирного договору між Україною та Німеччиною, Авст­ро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією січовики відгукуються на заклик українського уряду боронити рідний край. 25 лютого 1918 року 900 козаків та 5 старшин куреня «Оборона рідного краю» під загальною орудою Петра Ґанджі вирушили з табору. Спочатку — до Відня, а звідти — в Україну. У столиці Австро-Угорщини їх вітали представники української парламентської репрезентації, СВУ та варта УСС.

Зусиллями Івана Коссака створили комісію, яка уклала українську військову термінологію (от коли розуміли вагу слова!).

6 березня вони прибули у Володимир–Волинський, ставши основою для майбутнього полку, а пізніше дивізії. Під формування виділили необлаштовані казарми за містом, але вояки з ентузіазмом узялися за роботу. Через три дні туди прибув капітан австрійського генерального штабу Кватерник, а з ним сотник УСС Іван Коссак. 10 березня приїхала делегація з Києва у складі сотника Григорія Сиротенка та представника військового міністерства Василя Байла, і справи пішли швидше.

Зусиллями Івана Коссака було створено комісію, яка уклала українську військову термінологію (от коли розуміли вагу слова!), заняття проводилися рідною мовою.

12 травня 1918 року Перший стрілецько–вояцький полк розгорнувся у Першу стрілецько–козацьку, або, як її називали за кольором форми, Сірожупанну дивізію, яку очолив полковник Іван Перлик. Вона мала у своєму складі чотири полки піхоти, гарматний полк, інженерну сотню та кінний дивізіон. Піхотний полк мав по три курені (кожен по чотири сотні) та кулеметну сотню.

Андрій БОРКОВСЬКИЙ.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.