Вироби поштовиків не були в обігу — увесь наклад продали філателістам.
Перші українські марки на Волині мали написи чотирма мовами
100 років тому в світ вийшла Любомльська серія поштових знаків
У Першу світову війну територію Західної Волині з середини 1915 року окупували австро–угорські війська, у яких служили й українці з Галичини. Серед них вирізнялись січові стрільці, котрі масово проводили просвітницьку роботу з населенням. Вони відкрили у Любомлі та селах району 16 українських шкіл. Почала активно діяти «Просвіта». На керівних військових і цивільних посадах були також українці. Дільничний референт австрійської армії Гнат Мартинець налагоджував життя місцевого люду.
Австро–угорські війська створили у Любомлі етапне поштове відділення №259. Магістрат міста дав згоду на обслуговування більш як 120 гмін. Це велика територія, яка охоплювала до 900 населених пунктів. Поштарі використовували штемпелі з ручною допискою вартості оплати.
Згідно з постановою магістрату та начальника 259–ї австрійської етапної пошти А. Штерната у вересні 1918 року у Празького мистецько–видавничого підприємства «Уніон» було замовлено серію марок для поштового вжитку цивільним населенням Любомльської округи. Малюнки були зроблені з фотографій, і виконав їх учень Празької мистецької школи Капрі (Капер).
Усього виготовили п’ять марок різних кольорів із зображенням найцікавіших архітектурних споруд міста: синагоги, площі Ринок, костьолу (двічі) та православної дерев’яної церкви. Марки мали розмір 30х24 мм або 24х30 мм. Вказані такі номінали: 5, 10, 20, 25, 50, але в яких грошових знаках, не зазначено. Найімовірніше, в гелерах, розмінній монеті Австро–Угорщини.
Усього виготовили п’ять марок різних кольорів із зображенням найцікавіших архітектурних споруд міста: синагоги, площі Ринок, костьолу (двічі) та православної дерев’яної церкви.
Слід зауважити, що тоді назви деяких міст вживалися в давній, іноді народній вимові. Тож українською на кожній марці було написано «Мійська почта Любовні» або «Мійська почта в Любовні». Це підтверджує і наша землячка, артистка Наталія Ужвій, пишучи у своїй біографії, що народилась «у Любовні». Але на інших трьох мовах назву міста подано традиційно.
Марки дуже цікаві для колекціонерів, бо Любомль — єдине місто в Україні, яке на той період випустило серію з місцевими краєвидами. Вони незвичайні ще й тим, що написи зроблені чотирма мовами: українською, німецькою, польською та івритом. Напис останньою на той час узагалі був унікальним для світової практики. До того жодна з країн не друкувала поштові значки чотирма мовами. Лише Організація Об’єднаних Націй значно пізніше випустила поштівки п’ятьма. Любомльські марки свідчать про те, що магістрат зумів об’єднати не тільки корінне населення, а й національні меншини.
Відомі конверти з цими марками відправлені у Варшаву і Відень 15 листопада 1918 року. Декілька літ тому на аукціоні в США була продана за великі гроші поштова листівка Українських січових стрільців, де є проштампована марка з торговими рядами. Напис на штемпелі гласить: «Мійська почта Любовня Вол». Але не виключено, що ця листівка — фальсифікат.
Любомльські марки не були в поштовому обігу через відхід австро–угорської армії з міста
3 листопада 1918 року та зайняття його польськими військами. Весь наклад було продано в Празі філателістичним торгівцям. На жаль, у міжнародному каталозі «Michel» їх помилково віднесли до Польщі, а не до України. Звісно, ніколи не згадували й у радянських філателістичних каталогах. Нині вони — велика рідкість. Повна їх колекція є у Любомльському краєзнавчому музеї.
Олександр ОСТАПЮК,
головний зберігач фондів Любомльського краєзнавчого музею
