На Волині взялись за роботу 76 кар’єрних радники - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.03 € 29.20
На Волині взялись за роботу 76 кар’єрних радники

Фото прес-служи обласного центру зайнятості.

На Волині взялись за роботу 76 кар’єрних радники

Для чого безробітному кар’єрний радник? Про це розповів під час прес-конференції директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк (на фото — у центрі)

З 1 січня цього року в Україні запровадили Інститут кар’єрного радника. Нововведення допомагатиме поліпшити обслуговування клієнтів, швидше знайти їм роботу, поєднуючи їхні інтереси, знання та навички з вимогами сучасного ринку праці. «Це нова форма, новий алгоритм роботи державної служби зайнятості. Ми маємо бути зосереджені на максимальній допомозі безробітному», — ​наголосив Роман Романюк. За його словами, основне завдання кар’єрних радників — ​індивідуальний підхід до кожного безробітного. Нові фахівці служби зайнятості допоможуть йому прийняти максимально вигідне рішення, щоб швидше знайти роботу чи започаткувати власну справу. Працюючи з клієнтом, вони враховують його мотивацію до роботи, досвід, підкажуть, як скласти індивідуальний план працевлаштування і послуг, пропишуть послідовність і графік його виконання, взаємозобов’язання за кінцевий результат.

Нині в області працюють 76 кар’єрних радників.

«Двостороння відповідальність є мотивацією до виконання плану для безробітних», — ​переконаний Роман Романюк. Розповідаючи про переваги співпраці кар’єрного радника і клієнта, він зазначив, що головним є постійний супровід особи, яка шукає роботу — ​від моменту, коли вона переступила поріг центру зайнятості, до працевлаштування. Безробітні можуть розраховувати на підтримку фахівців служби під час підготовки до співпраці з роботодавцем, проведення переговорів щодо умов працевлаштування. Водночас допоможуть і при самостійному пошуку вакансії, започаткуванні власної справи. До речі, до кар’єрних радників можуть звертатися і ті, хто не працює та не стоїть на обліку в центрі зайнятості. Для незайнятих осіб, а також тих, хто не має статусу безробітного, розробляють індивідуальний план послуг. Фахівці, які виконують функції кар’єрного радника, пройшли спеціальне навчання. Для них провели семінари і тренінги.

Нині у Волинській області працюють 76 кар’єрних радників. Найбільше їх у Луцькому міському центрі зайнятості — ​10. І хоча з 1 січня минуло небагато часу, результати їхньої роботи втішні. Так, скоротилася середня тривалість безробіття на 12 днів. Якщо торік на обліку ті, хто шукав роботу, перебували 135 днів, то нині — ​123. На 277 осіб зменшилася чисельність і знятих з обліку без працевлаштування, а ось тих, хто знайшов роботу, зокрема й серед соціально вразливих верств населення, побільшало. На 109 і 123 особи, відповідно, зросла кількість безробітних, залучених до громадських та інших робіт тимчасового характеру та тих, які пройшли профнавчання. «Ми хочемо, щоб кар’єрний радник і клієнт ставали друзями, а наші фахівці щиро вболівали, аби люди знайшли роботу, — ​сказав директор обласного центру зайнятості Роман Романюк. — ​І водночас, щоб безробітний не приходив до нас зі своїми прихованими цілями, а з бажанням працювати. Для цього ми змінюємося, вдосконалюємося».

Присутні на прес-конференції мали змогу ознайомитися з роботою кар’єрних радників Луцького міського центру зайнятості. Його очільниця Олена Шишова поінформувала, що вони не ведуть первинний прийом безробітних. До них їх скеровують профільні фахівці, якщо людині не вдається швидко знайти роботу. Мама двох діток Наталія Бубнюк, яка спілкувалася з кар’єрним радником Юлією Мушкою, повідомила, що дуже задоволена новою послугою. Без неї їй було б складно знайти себе на ринку праці. «Не маючи спеціальної освіти, досвіду роботи, звернулася до кар’єрного радника, — ​сказала пані Наталія. — ​Мені надали список вакансій. Я вибрала те, що до душі. Запропонували пройти тести, які підтвердили схильність до обраної професії. Тепер чекаю на навчання».
Кар’єрний радник Юлія Мушка, котра опікується жінкою, розповіла, як почалася співпраця:

— Я познайомила Наталію з можливостями навчання за сприяння служби зайнятості, провела профілювання. Вона обрала професію кухаря. Її направили на тестування для визначення схильності до фаху. Після позитивного результату й отримання згоди її скерували на навчання. Почали шукати роботодавця, котрий би після його закінчення міг узяти на роботу. І такого знайшли.