І не кажіть, що не попереджали…

З цим важко сперечатися, тим більше, що соціологія чітко на це вказує. Але далі за цим іде твердження, що голосують за Зеленського і проти Порошенка тому, що Петро Олексійович чогось там з обіцяного не зробив. Не подолав корупції, не посадив Медведчука, увійшов у змову з Кернесом і Трухановим — і далі за списком. Для багатьох це справжній мотив голосувати за Зе, але таких його виборців — не більше третини.

Натомість дві третіх громадян голосують за Зеленського і проти Порошенка якраз тому, що останній зробив. Ідеться про армію, мову, віру, якщо говорити простіше. Для таких виборців утрата «контактіка» і «однокласників» важливіша за безвіз. Для них військовий збір – це грабунок. А Томос – це термос. Віктор Медведчук – швидше, позитивний або просто невідомий персонаж, і вони зовсім не переймаються тим, що той досі не сидить. Тож я думаю, що електорат Зеленського і Кернеса з Трухановим збігається на відсотків 80.

Інша, порівняно нечисленна, частина виборців Зе – міський середній клас та малий бізнес і, як окремий його підвид, – євробляхери. Для них безвіз – це цінність. А зупинка економічного обвалу – благо, корупція – зло. 

Цим людям марно докоряти за такі електоральні настрої, але ще абсурдніше звинувачувати Порошенка в тому, що в них вони такі.

Інша, порівняно нечисленна, частина виборців Зе – міський середній клас та малий бізнес і, як окремий його підвид, – євробляхери. Для них безвіз – це цінність. А зупинка економічного обвалу – благо, корупція – зло. Але Порошенко в них асоціюється лише з нею. Тільки от зарплата власним працівникам «в конверті» – це для них не корупція. Спрощений податок – священна корова! А невеличкий хабар для вирішення питання – норма. Для них – система «прозоро» – це супер, якщо вона стосується їхнього конкурента, а не власного бізнесу.

Ще один суттєвий сегмент виборців Зеленського – аполітичні молоді люди. Справді, Зе забрав і мобілізуав на свою підтримку фактично всю молодь у більшості регіонів – респект, як то кажуть, і «уважуха». Ці виборці справді не дивляться телевізора, а світ бачать через екран смартфонів.

Остання частина громадян, патріотично і проєвропейськи налаштована, для яких актор є меншим злом. Особливо багато таких буде в другому турі – виборців Гриценка і Тимошенко.  

Тому багато вже говорили про технологічний електоральний прорив нового кандидата. Можливо, за формою це так, але ж контент! У таких молодих людей в голові повна каша: вони однаково без розбору «споживають» та захоплюються Дудьом і Гордоном, Шарієм і Кварталом. І відповідено до цього формують власні політичні уподобання. Для них є авторитетом умовна Оля Полякова, а не Лесь Подерев’янський.

Зе вдалося через сучасні засоби комунікації і мемасики заохотити молодь до виборів, але він не зміг (бо такої мети і не ставив — швидше, навпаки) пояснити, що вибір має бути усвідомленим. Це не фан і не челендж. За цей вибір потім буде потрібно відповідати, вибачте, за таке моралізаторство.

І нарешті — остання частина громадян, патріотично і проєвропейськи налаштована, для яких актор є меншим злом. Особливо багато таких буде в другому турі – виборців Гриценка і Тимошенко. Менше зло, тому що невідоме. Цілком розумію таку позицію і частково поділяю.

Чому ви раптом вирішили, що Зеленський – інший? Не обманюйте себе. Можливо, особисто Володимир — і непоганий хлопець, який щиро хоче змінити країну на краще.  

Але одне лише питання: чому ви раптом вирішили, що Зеленський – інший? Не обманюйте себе. Можливо, особисто Володимир — і непоганий хлопець, який щиро хоче змінити країну на краще. Нехай так. Але мені добре відомо, хто за ним стоїть і хто ще прибіжить після можливої перемоги. Я не вірю в самостійність цього персонажа, як би ми не тішилися ілюзіями.

За красивими першими призначеннями і законодавчими ініціативами ми можемо не побачити, як повернуться до нас ті, для яких рейдерство і монополізація всіх галузей є суттю існування. Я не можу зрозуміти, як люди, котрі нарікають на сервіс МАУ і захмарні ціни в Буковелі, можуть підтримувати ставленика олігарха, довкола якого завжди випалена земля, а паростки конкуренції придушуються на корені. І в бізнесі, і в політиці. Звісно, МАУ і Буковель — усього лише алегорія, але вона дає зрозуміти, чого нам чекати.

Сьогодні патріотичний виборець – це ситуативна підтримка Зеленського. Ситуативна і дуже критично налаштована, яка за першої нагоди розчарується у своєму обранцеві. І йому нічого не залишиться, окрім як кристалізувати на свою підтримку електоральне ядро, про яке я написав на початку. А ядру не потрібно красивих слів про НАТО і європейський вибір. Почнеться справжній та неприкритий реванш.

І не кажіть, що не попереджали…