«Хода — це замало в такий знаковий день під час війни» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 25.04 € 27.90
«Хода — це замало в такий  знаковий день під час війни»

Маємо вже армію, якою треба гордитися, а не ховати її від народу.

Фото stolychno.news.

«Хода — це замало в такий знаковий день під час війни»

Чи підтримуєте ви проведення неофіційного Маршу захисників України на День Незалежності, який ветерани російсько-української війни вирішили організувати після того, коли Президент Володимир Зеленський відмінив військовий парад і оголосив про Ходу гідності?

 

   Володимир КАРПУК,  народний депутат України  V та VІ скликань (м. Луцьк):

— Без сумніву, підтримую. Можна, звичайно, шукати різні пояснення (і влада їх шукає), чому не призначено військового параду у воюючій країні, але він мав бути на честь тих, хто бореться, хто на передовій. А робити «парад», який організовують шоумени — це, звісно, образа для військових. Коли Бадоєв (Алан Бадоєв — режисер, який знімає кліпи для українських та російських артистів. — Ред.) вчить військових, як треба крокувати, то це викликає багато негативних емоцій. І тому я підтримую цей марш.

 

    Майя МОСКВИЧ,  ветеран АТО (м. Луцьк):

— Так, однозначно підтримую. Відмінивши військовий парад, нова влада намагається винести, як кажуть, за дужки питання ветеранів війни. Може бути ліквідовано Міністерство у справах ветеранів війни, створене зовсім недавно. А в його полі зору — соціальна та професійна адаптація тих, хто воював у зоні АТО — ООС, забезпечення їх житлом, ряд пільг. Ветеранам треба об’єднуватися, щоб не давати про себе забути, як декому того хочеться.

Дуже важливо, щоб свято Дня Незалежності мало ідеологічне наповнення. На початку 1990–х Україна одержала суверенітет, але і досі виборює свою самостійність. За неї з 2014–го загинули тисячі людей. І зараз гинуть.

 

   Ігор ГОРДІЙЧУК,  Герой України, генерал–майор, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна (м. Київ):

— Я з розумінням ставлюся до того, щоб цього року не проводити парад. Щодо стратегії попереднього керівництва держави на євроатлантичний курс, то все робилося правильно, але дуже швидко. І тому значна кількість людей цього не зрозуміла. Особливо, якщо зважити на чималий інформаційний вплив Росії. Стосовно Маршу захисників, то ми живемо у вільній країні, і якщо вони самоорганізувалися, то чому ні? Ветерани мають на це право. Нам головне, щоб не змінилася стратегія України, щоб не було розвороту у московський бік. Нині влада здобула величезний кредит довіри. Але щоб його утримати, треба докладати зусиль.

 

26_01_17_ор.qxd

    Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ,  ексзаступник голови СБУ (м. Київ): 

— Я підтримую все, що спрямоване на зміцнення нашої боєготовності, боєздатності і національної свідомості. А марш, як і хода, якраз і несуть у собі і патріотичне виховання, і підкреслюють роль наших захисників. Так що я вітаю все. Не бачу тут ніякого розколу і всім раджу його не шукати. Тому що це робота нашого ворога — протиставити суспільство, добровольців, владу у важливих стратегічних питаннях, таких, як курс держави, її незалежність. Питання маршу, ходи — це питання усієї нації, і тут вона має бути консолідованою.

 

    Катерина ХОМ’ЯК,  мама двох зниклих безвісти воїнів АТО (м. Луцьк):

— Я як мама двох бійців, які захищали Україну, безперечно, підтримую неофіційний парад наших воїнів. І більше того, знаю, хто там йтиме. Це будуть ті хлопці, які пройшли полон, рідні і близькі безвісти зниклих і тих військових, які загинули, віддали своє життя за Україну. І, безсумнівно, добровольці. Я б назвала цей неофіційний парад Маршем Нескорених. Крокувала поруч із тими хлопцями і матерями у 2017 році, бачила і знаю, наскільки це для них усіх важливо. І для мене в тому числі. Якби не нагальні справи, я обов’язково була б там.

 

    Вячеслав РУБЛЬОВ,  народний депутат України від мажоритарного виборчого округу №20 (Луцький, Горохівський, Локачинський, Турійський і Рожищенський райони):

— Вважаю, що громадяни України мають право висловлювати свою думку й позицію у будь–який спосіб, що не суперечить чинному законодавству. Адже ми живемо не в Росії, а в демократичній державі. Щодо військового параду, то неприпустимо робити так, як було в 2014 році. Коли наші солдати гинули в Іловайському котлі, президент Порошенко демонстрував сучасну військову техніку, якої так і не дочекалися наші бійці на Сході. До слова, пригадую, торік відразу після Дня Незалежності став свідком, як така ж техніка поверталася в Західну Україну, а не на фронт.

 

    Любомир ВАЛІХНОВСЬКИЙ,  завідувач хірургічного відділення Турійської районної лікарні, заслужений лікар України (смт Турійськ):

— Я нещодавно повернувся з турне Європою, побував у багатьох країнах. Зокрема, у Франції ми відвідали Страсбург, і там біля будівлі Європарламенту я зауважив плакат із написом про наших військових, які відстоюють незалежність України. Якщо у серці Євросоюзу є про них згадка, то нам просто гріх забувати про тих, хто зараз перебуває в полоні чи на передовій.

На мою думку, Марш захисників України дуже важливий і потрібний. Ветерани війни проводять його самостійно, без підтримки влади чи якоїсь партії, без використання коштів із бюджету. По–перше, це вияв їхньої волі і нагадування про те, що в країні триває війна. По–друге, такий марш повинен стати головним дійством у святковій столиці й має завершитися молебнем за тих, хто загинув, відстоюючи цілісність держави. То наш святий обов’язок і достойна заміна традиційному військовому параду. До речі, повертаючись із поїздки Європою, дорогою від кордону до Львова звернув увагу на два старі несправні військові бен­зовози, які, очевидно, «заглохли». Тому демонструвати техніку в Києві, можливо, й не варто, краще нехай вона служить солдатам. Чільне місце на День Незалежності має належати вшануванню захисників України. А потім уже нехай буде хода, розважальні заходи, концерти.

 

Document1.qxd

    Сіма КОРДУНОВА,  письменниця, членкиня Волинської обласної організації Союзу українок (с. Полонка Луцького району):

— Сумно, що відмінили парад. Хотілося б побачити наших захисників. І не тільки мені. Більшість людей, коли йшли вони, військова техніка, прикипали до екранів телевізорів. Хотілося ж побачити силу і міць країни, що є кому і чим її обороняти. І це додавало оптимізму.

Чи доцільно проводити неофіційний Марш захисників? Скажу так: хлопці хочуть компенсувати втрату, якої зазнали не з власної вини. Тому й святкують, як вважають за потрібне. А якщо дивитися з практичної, фінансової сторони на новації Володимира Зеленського у відзначенні Дня Незалежності, то, вважаю, треба було спитати у ветеранів, чи потрібна їм та одна–дві тисячі гривень, чи хотіли б поміняти духовне на матеріальне?

 

    Анатолій БРИЧКА,  директор ЗОШ І—ІІ ступенів с. Старосілля — філії, воїн АТО (смт Колки, Маневицький район):

— Підтримую наших хлопців однозначно. Була б можливість, сам би теж поїхав на Марш захисників України. Негативно ставлюся до того, що Володимир Зеленський у День Незалежності відмінив військовий парад. Я розумію, що він тільки прийшов на посаду, людина не військова, не служив в армії, тому приймати парад йому, по–перше, не з руки, а по–друге, не той статус. Він «головнокомандуючий» неофіційно, в лапках, і ще не усвідомлює, наскільки важливий цей Марш для бійців, які пройшли війну. Можливо, десь він боявся і тому вирішив змінити формат відзначення Дня Незалежності. Але парад потрібен! Саме для того, щоб люди бачили: у нас є армія, яка захищає.

 

    Євгенія ХАРКІВ,  вчителька-пенсіонерка, авторка ідеї фільму «Я вірю, що закінчиться війна» (с. Скригове Горохівського району):

— Звісно, підтримую. Я поважаю Президента, але впевнена, що військовий парад підкреслив би силу, міць України й підняв би моральний дух наших військовослужбовців. У країні п’ять років іде війна. Вона дуже болить мені особисто. Не раз уявляла свого чоловіка Михайла в окопах, зі зброєю, впевненого в тому, що вона його не підведе. Тому не потрібно відмовлятися від того, що свідчить про нашу готовність та можливість захищати свою Батьківщину. На Україну дивитиметься світ!

Думаю, Марш захисників матиме велике виховне значення. Українці на власні очі побачать еліту — патріотів країни — тисячі чоловіків і жінок, котрі стояли перед ворогом, які йтимуть пліч-о-пліч столицею. Хода — це замало в такий знаковий день під час російсько–української війни. Тому серцем, думками я і чоловік будемо в столиці на марші з ветеранами–захисниками.

 

    Руслан ХОМИЧ,  голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської області (с. Кроватка Рожищенського району):

— Підтримую Марш. Ми зазнали прямої агресії, і досі триває війна. Майже 14 тисяч хлопців лягло у домовини. На День Незалежності люди, які захищали або захищають країну, хочуть показати: ми є! Інакше нівелюється поняття гідності, захисника (може, це й високопарно звучить). Волинські атовці, в тому числі й кіборги, також збираються. На цей марш хлопці мають своїм коштом добиратися до Києва. Для країни фінансово не було б обтяжливо підтримати людей, які захищали Україну. Думаю, на навчання своїх депутатів витратили більше коштів, аніж вартував би цей Марш захисників.

 

    Олеся КОВАЛЬЧУК,  заслужений вчитель України (с. Жидичин Ківерцівського району):

— Віриться, що такій справжній гідній налаштованості атовців кожен притомний співвітчизник порадіє. Як писав свого часу наш волинський інтелектуал–дисидент Валентин Мороз, «одвіку жили у народі не фраза красива, не жест, але ідеали свободи і честь України, і честь». І чи ж можна подолати дорогу, ставлячи воза поперед коня? Рушійна сила — наш дух, а з ним і побутові негаразди таки зменшуватимуться. А «тисяча гривень» допомоги тут не зарадить.

 

    Ростислав КУШНІРУК,  заслужений працівник культури, засновник народної хорової капели «Посвіт», член товариства політичних в’язнів та репресованих (с. Княгининок Луцького району):

— Однозначно підтримую Марш захисників. Треба показати, що ми є. Звісно, було б краще, щоб був єдиний парад, як і належить, але раз така справа, то я підтримую альтернативу, щоб парад все таки відбувся. Хай пройдуть маршем наші патріоти, наші захисники і хай так само безстрашно захищають Україну, як колись повстанці УПА.

Бліц провели: Алла ЛІСОВА, Василь УЛІЦЬКИЙ, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Євгенія СОМОВА, Катерина ЗУБЧУК, Людмила ВЛАСЮК, Сергій НАУМУК, Лариса ЗАНЮК, Леся ВЛАШИНЕЦЬ.