Головним волинським картоплярем є поки що сільський дядько - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.76 € 27.31
Головним волинським картоплярем є поки що сільський дядько

Володимир Шегедин має чим похвалитися перед гостями: у господарстві вирощують насіння 70 сортів картоплі.

Фото Сергія НАУМУКА.

Головним волинським картоплярем є поки що сільський дядько

Адже галузь тримається лише на одноосібниках

День поля, що його організувало у Торчині Луцького району фермерське господарство «Шегедин», привернув увагу не лише волинських виробників другого хліба та представників комерційних структур, а й наших сусідів із Білорусі.

— У вас ми не побачили білоруських сортів. За результатами зустрічі сподіваємося підписати контракти. Бо забезпечуємо картоплею не тільки Білорусь, але й Казахстан, Узбекистан, Молдову. Якщо українцям подобається сорт Скарб, то ми готові вирощувати його на додаткових площах, — ​зазначив заступник директора із загальних питань Гродненського зонального інституту рослинництва НАН Білорусі Володимир Федосевич.

Серед моїх партнерів я формую моду на смачну та високоврожайну картоплю і яку може виростити людина без професійних знань.

Наразі, як повідомляють профільні видання, від північного сусіда вже почала надходити бульба в Україну. Цьому сприяє цінова ситуація: за тиждень продукт подорожчав на 20 відсотків. При тому попит залишається високим. Білоруську картоплю продають оптом по 8 грн/кг, але її якість не дуже тішить наших споживачів. Сябри погоджуються, що їхня селекція (треба додати, що й українська також) спрямована на виведення сортів із високими смаковими якостями, але ніколи їхні науковці не ставили собі за мету зробити бульбу привабливою зовні. Тобто товарний вигляд не є пріоритетом для білорусів. Мовляв, споживачі із пострадянських країн звикли до їхньої картоплі і цінують її саме за смак.

 

 Вони зацікавилися досвідом волинських аграріїв і приїхали придивитися. Торчинське картоплярське підприємство мало що показати гостям.

— Нині вирощуємо 70 сортів бараболі, — ​каже Володимир Шегедин, керівник однойменного фермерського господарства. — ​Цього року посадили п’ять нових голландських, які після аналізу зможемо запропонувати споживачам. Садимо густо, щоб бульба була дрібна — ​на насіння. У нас багато купують з Півдня України. Там зовсім інакші уподобання і, відповідно, популярна інша картопля, аніж на Волині. Оскільки клімат змінюється, то переходимо на сорти, стійкі до посухи, хвороб та стресів. Одночасно зменшуємо вплив останніх технологіями. Одну ділянку град вибив до цурпалка. Але ми препаратами зняли стрес і пагони відмолодилися, рослини нормально пішли в ріст. Серед моїх партнерів я формую моду на смачну та високоврожайну картоплю і яку може виростити людина без професійних знань.

Цього року другий хліб значно дорожчий, аніж торік. Виробники визнають, що нині ціна на нього прийнятна для них. Мовляв, за таких умов можна працювати. Проте минулий рік відбив у аграріїв охоту братися за цю культуру. Відтак багато й волинських фермерів та більших одноосібників відмовилися від бульби. Власне, ця обставина позначилася на ринку: через зменшення площ зменшується й пропозиція.

— Цю культуру Волинь вирощує майже на 70 тисячах гектарів, — ​повідомив директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Горбенко. — ​Більшість картоплі садять одноосібники, великотоварні господарства — ​близько 0,5 тисячі га. Але ці господарства, на кшталт ФГ «Шегедин», дають можливість селянам мати різні сорти. Кожен може вибрати той, який йому підходить.

Він зазначив, що волинські бізнесмени планують будувати в області крохмальний завод, що, звісно, стимулюватиме попит на картоплю. Хоча, на нашу думку, йтиметься перш за все про розвиток господарств, які вирощуватимуть спеціалізовані висококрохмалисті сорти. Чи вирішать це завдання одноосібники — ​питання. Швидше, лише невелика частина з них зможуть стати постачальниками нового заводу. Насамперед ті, що мають власну техніку, готові вкладати кошти у розширення виробництва, придбання нових сортів і запропонують товарні партії. Однак будівництво заводу (якщо воно таки матиме місце) — ​це плюс для економіки області.

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.