Навіщо Україна проводить грошову реформу? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.89 € 27.69
Навіщо Україна проводить грошову реформу?

Інфографіка bank.gov.ua.

Навіщо Україна проводить грошову реформу?

З 1 жовтня в магазинах уже не приймають 1, 2, 5 копійок, а Нацбанк почав вилучати з обігу 25 коп. Водночас на монети замінюватимуть банкноти 5 та 10 гривень, а також з’явиться нова купюра найвищого номіналу — ​1000 гривень. Як грошова реформа позначиться на щоденних розрахунках українців і на темпах інфляції загалом?

Чому банкноти замінюють монетами?

Тривалість життя монет значно вища за тривалість життя банкнот. Якщо монета може перебувати в обігу 20 років, то банкноти низьких номіналів лише 2. Саме такий практичний підхід є причиною грошової реформи останнього часу.

Так, у квітні 2018–го в гаманцях українців почали з’являтися монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні. НБУ припинив випуск відповідних банкнот, поступово виводячи їх із користування.

Восени цього року в обіг увійде монета 5 гривень, а з 2020–го — ​10. Поки що відкарбують 100 млн монет, які будуть в обігу паралельно з банкнотами. У Нацбанку наголошують, що купюри відповідних номіналів будуть приймати при розрахунках, але припинять друкувати нові.

«Банкноти не потрібно спеціально обмінювати на монети. Вони залишаються законним платіжним засобом, їх вилучатимуть з обігу у міру зношення і поступово повністю замінять на монети», — ​запевняє директор Департаменту грошового обігу Нацбанку Віктор Зайвенко.

Паралельно з появою монет вищого номіналу з обігу зникнуть 1, 2, 5 і 25 копійок. За словами голови НБУ Якова Смолія, дріб’язок зрідка використовується при розрахунках і майже не повертається до банківської системи. Згідно з прогнозом держава заощаджуватиме 90 млн гривень на рік, які витрачає на їхнє виготовлення.

У НБУ наголошують, що заміщення банкнот монетами і вилучення дрібних відбуватиметься поступово. Протягом трьох років громадяни зможуть без обмежень і безкоштовно їх обміняти. У підсумку в обігу залишаться тільки 10 і 50 копійок.

Новий найвищий номінал

Із 25 жовтня в готівковому обігу з’явиться купюра номіналом 1000 гривень. На лицьовому боці буде зображений портрет ученого Володимира Вернадського, на зворотному — ​будівля Національної академії наук України.

Голова НБУ Яків Смолій пояснює вибір Вернадського так: «Він обраний за видатний внесок в історію України як філософ, природознавець, засновник цілого ряду нових галузей науки — ​геохімії, біохімії, радіогеології. Вернадський також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук, створеної в 1918 році».

Банкнота 1000 гривень помітно відрізнятиметься блакитним кольором і великим розміром (75×160 мм). Крім того, матиме сучасний інфрачервоний та магнітний захисти.

Банкнота 1000 гривень помітно відрізнятиметься блакитним кольором і великим розміром (75×160 мм).

«Оптично–змінний елемент SPARK має кінематичний ефект. При зміні кута освітлення банкноти на ділянках зображення проглядаються переходи від золотистого до нефритового», — ​наголошують у Нацбанку на високому рівні захищеності нової купюри.

Востаннє НБУ випускав банкноту великого номіналу (500 грн) у 2006–му. Відтоді українська валюта пережила серйозні девальвації. Тож експерти наполягають, що вводити 1000–гривневу купюру в Україні треба було кілька років тому.

1000 гривень: логічний крок чи підготовка до кризи?

Економісти зауважують, що наразі виведення з обігу дрібного номіналу і введення більшого ніяк не пов’язані з інфляційними очікуваннями, а скоріше є обліком минулої інфляції.

«Назріла необхідність пояснюється банальною причиною — ​за останні п’ять літ відбулося суттєве зростання заробітних плат у номінальному розмірі. Тому рішення випустити купюру більшого номіналу спрямовано тільки на те, щоб зменшити кількість банкнот. І не варто це пов’язувати з прогнозованою девальвацією або якимись іншими причинами», — ​пояснює директор департаменту інвестиційного бізнесу ПУМБ Антон Стадник.

Крім того, таким чином НБУ оптимізує свої витрати на виготовленні, зберіганні та транспортуванні грошей.

«Основна мета введення банкнот великого номіналу — ​зниження витрат на обслуговування готівкового грошового обігу. Україна використовує паперові купюри, вироблені не за найбільш передовими технологіями, які швидко старіють і потребують заміни», — ​впевнений голова ради директорів Асоціації захисту активів Олександр Сітухо.

Попри побоювання українців, фінансові аналітики запевняють, що введення нової великої купюри не вплине на зростання цін.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин наголошує: «Нові гроші зменшать брак готівки і ніяк не вплинуть на зростання цін, оскільки інфляція залежить від кількості грошової маси в обороті, а не від номіналу банкнот».

Водночас поява вищого номіналу — це зручність для бізнесу, який проводить розрахунки готівкою на великі суми. Серед ризиків для населення фахівці називають активізацію фальшивомонетників.

«Мінусом як для населення, так і для всіх інших учасників розрахунків готівкою є збільшення шахрайства та підроблення купюр високого номіналу. Але думаю, що це невелика проблема, оскільки до купюр високого номіналу завжди більш пильна увага», — ​зауважує кандидат економічних наук Євген Невмержицький.

У НБУ прогнозують, що завдяки змінам середня кількість монет на одного українця зменшиться вдвічі, а банкнот — ​майже на третину. Це повинно впорядкувати банківську систему на рівні держави і спростити розрахунки готівкою для простих українців.

Наталка КОПІЙКА