Про «туалетну дилему» і звичку кожний день починати з душу - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.72 € 26.32
Про «туалетну дилему» і звичку кожний день починати з душу

Надмірна зацикленість на чистоті користі не приносить.

Фото wmn.pp.ua.

Про «туалетну дилему» і звичку кожний день починати з душу

Помешкання «з усіма вигодами», комфортні туалети, ванні кімнати — ознака цивілізованості суспільства. Однак, підходи до їхнього облаштування у різних країнах мають свої особливості. І не останній аргумент у суперечках про санітарно–гігієнічні традиції — вплив на здоров’я

Ходили люди «до вітру» й не переймалися…

«Коли араби збираються в подорож, вони завжди перевіряють три речі: паспорт, готівку та портативне біде», — жартував єгипетський комік Бассем Юссеф, виступаючи у Великій Британії. Використовувати воду, а не папір після справляння природної потреби звикли й мешканці багатьох західних країн. Зрештою, біде вигадали французи, ним широко користуються в Італії, Аргентині.

Але значна частина сучасного світу все ж притримується «паперових традицій». Звичайно, колись люди ходили «до вітру» й використовували різні «підручні засоби», не переймаючись цим анітрохи. Однак на початку минулого століття цивілізовані англо–американські туалетні звички набули такого поширення, що в 1920–х роках їх охрестили «санітарним імперіалізмом». Щоправда, в Україні туалетний папір і одноразові рушники у громадських нужниках і досі є далеко не скрізь…

А от славетні японські вбиральні, які приголомшують технологічною винахідливістю, сьогодні пропонують пристосування як для сухого, так і для вологого очищення. Адже вода менше подразнює шкіру, ніж найбільш м’який папір, отже, це корисніше для здоров’я.

Інша дилема стосується видів унітазів — підлоговий чи із сидінням. За підрахунками, дві третини світу користується туалетом, присівши навпочіпки. Останній спосіб медики вважають анатомічно природнішим, бо при цьому прискорюється рух кишківника і зменшуються потуги. А от звичка засиджуватися у вбиральні — шкідлива. Дарма, що у США нині книжковий ринок пропонує літературу для читання в туалеті, як–от короткі оповідання або збірки анекдотів. Лікарі застерігають, що таким чином можна заробити геморой.

Що корисніше: душ чи ванна?

«Західна традиція йти в душ вранці та ввечері або купатися у ванні щодня дивує представників багатьох інших культур», — стверджує Елізабет Шоув, соціолог з Університету Ланкастера, яка досліджує споживання води та енергії в різних країнах.

Однією з ключових причин надмірної турботи про чистоту тіла був світовий рекламний бум мийних засобів у післявоєнні часи. Навіть мильні опери отримали свою назву через надмірну кількість реклами американських виробників мила на радіо, а потім і телебаченні. Отже, ця звичка частково є результатом маркетингу. Наприклад, у Великій Британії два покоління тому було заведено купатися один раз на тиждень. Як, зрештою, й і у нас, в Україні.

Західна традиція йти в душ вранці та ввечері або  купатися у ванні щодня дивує представників багатьох інших культур.

Сьогодні ж приймати душ вранці й увечері стало звичним для багатьох людей. Це роблять не стільки для того, щоб змити бруд, скільки щоб зробити себе більш презентабельним для інших, виглядати свіжим і доглянутим.

Контрастний душ, безумовно, бадьорить і загартовує. Але надто гаряча вода надмірно висушує шкіру та волосся. Доктор Брендон Мітчелл із американського університету Джорджа Вашингтона вважає, що часте миття позбавляє шкіру свого природного захисту, може знищити корисні бактерії, які підтримують імунну систему. Через це люди стали частіше страждати від алергій, астми та інших недуг. На його думку, приймати душ чи ванну один або два рази на тиждень цілком достатньо.

Доктор також рекомендує не мити все тіло з милом, а лише зони, які можуть неприємно пахнути. А от стежити за чистотою рук та одягу, особливо спідньої білизни, на якій збираються мертві клітини шкіри, потрібно ретельно.

Часто виникають дискусії, що корисніше —душ чи ванна. Хтось віддає перевагу проточній воді, хтось любить розслабитися в купелі з травами чи морською сіллю. Про лікувальні властивості ванн відомо здавна. Однак лікарі застерігають, що «киснути» довше, ніж пів години, не варто. При цьому температура води повинна бути не надто високою.

Відомо, що Вінстон Черчилль приймав по дві ванни на день для зняття стресу. Теплі купелі знижують артеріальний тиск, що вкрай важливо для людей, які страждають від гіпертонії. Гаряча ванна підсилює потовиділення, виводить з організму токсини, віруси і бактерії, корисна для м’язів і суглобів, забезпечує болезаспокійливий ефект.

Загалом же медики вважають, що у боротьбі за чистоту тіла головне не перестаратися. Для здоров’я не менш важливо, щоб думки, почуття і помисли також були чистими.

Оксана КРАВЧЕНКО.