Ще за Польщі ківерцівська команда не поступалась луцьким колективам - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.65 € 32.68
Ще за Польщі ківерцівська команда не поступалась луцьким колективам

Родина Ореста Яворського була зворушена зустріччю у Ківерцях.

Фото Людмили ЯКИМЧУК.

Ще за Польщі ківерцівська команда не поступалась луцьким колективам

А взимку футбольне поле у нинішньому райцентрі перетворювалось на ковзанку і майданчик для хокею

Підсумки футбольного року зібрали в залі Центру дитячо–юнацької творчості Ківерців гравців та вболівальників популярної гри. Стенди краєзнавчого музею, що представив Степан Войчик, розповідають про розвиток цього виду спорту, досягнення ківерчан. Їх залюбки розглядають наймолодші учасники свята, серед яких юні гравці з 4–5–річним стажем: Дмитро Ахунов, Максим Серебряк, Владислав Карищук, Олександр Іванов, Тарас Алексюк і ветерани–педагоги, котрі виховали не одне покоління фізкультурників і спортсменів — ​Євгеній Сень, Юрій Родюк. Інтерес викликають і спортивні відзнаки, і новенькі м’ячі, презентовані Волинською федерацією футболу, і один величезний, що став декорацією до свята, який змайстрували волонтери «Станції добра». Для Ківерцівщини то був пам’ятний день ще й тому, що означений він зустріччю з київськими гостями, котрі презентували книжку «Історія ківерцівського футболу» Ореста Яворського, який нещодавно відійшов у засвіти. Тож у залі його родина, котра допомагала у підготовці видання

 

«Тепер я зрозуміла татові слова: «Мені там добре…»

Його автор — львів’янин за місцем народження і киянин за місцем проживання, адже навчався і працював у столиці України. Що ж поєднує Яворського з Ківерцями? Тут закінчив  першу міську школу, одружився з однокласницею, і молодість покликала здобувати вищу освіту. Орест мріяв про спортивну журналістику, та доля скорегувала його плани, і навчався він у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на географічному факультеті. У подальшому Яворський об’їздив майже всі європейські країни. Очолював відділ у науково–дослідному інституті. Але роки, проведені в Ківерцях, стали чи не найсвітлішими. І, як пригадує його донька, уже в пенсійному віці юнацька мрія про спортивну журналістику втілилась у написанні книжки.

—Тепер, перебуваючи в місті батькового дитинства та юності, — ​розповідає Ірина Орестівна Степанюк, — ​побувавши з рідними (онукою Оксаною з чоловіком та донькою Катрусею) на екскурсії по місту, у школі, в крає­знавчому музеї, у владних кабінетах, спортивній школі, добре усвідомлюю татові слова: «Там мені все рідне», «Мене всі знають», «Мені там добре»… Ми теж потрапили, як у рідну сім’ю, і розуміємо, чому для батька стало дорогим це місто, бо тут промайнули його найкращі роки.

Можемо гордитися сторічною історією районного футболу

Завідувачка сектору культури і туризму РДА Галина Слатініна зацікавлено веде присутніх не лише сторінками історії міста і розвитку в ньому футболу. Спогади про ігри, що віддалено нагадували цю гру, знаходимо ще у древніх письменах Японії та Китаю, а зображення з «футбольними сюжетами» відшукано в гробницях древньоєгипетських фараонів. Правила сучасного футболу вперше були запроваджені в Англії у 1863 році.

Розповідь про ківерцівських гравців охоплює столітній період. Місто наше створено з будівництвом залізниці у 1870–1873 роках і стало важливим стратегічним залізничним вузлом. З відкриттям станції тут з’являються шпалопросочувальний завод, депо, лісопильний завод, залізничне училище — ​перший заклад, де навчалися діти жителів Ківерців, навколишніх сіл і хуторів. У 1921 році місто відійшло до Польщі. Уже тоді була тут футбольна команда. Польська газета «Dzennik Wolynski» інформує про матчі футбольних клубів Ківерців із луцькими командами. До слова, в районі нинішньої автостанції знаходилося футбольне поле, а взимку стадіон заливали водою і можна було кататися тут на ковзанах і грати в хокей. Ранньою весною 1948– го розпочалося будівництво стадіону в міському парку.

Уже в пенсійному віці юнацька мрія про спортивну журналістику втілилась у написанні книжки.

І хоча ківерцівський футбол уже поважного віку, присутність на святі великої кількості дітей та молоді — ​свідчення того, що ця гра популярна і нині. Шанують і примножують славні традиції команд «Локомотив», яка в 1949–му стала чемпіоном Волині; «Явір» — ​цуманської зірки волинського футболу, чотириразового чемпіона області та дворазового володаря Кубка Волині; «Колосу»… Пам’ятатимуть гравців–ківерчан, імена яких вписані у книзі Ореста Яворського: Юрія Карбовнича, Бориса Булаха, Володимира Лобанова, Івана Кравчину, Володимира Гузюка, Аркадія Бірмана, Івана Пономарьова, Едуарда Шатіліна, Сергія Цирульнікова, Володимира Щоткіна. Олександра Сабурова, Михайла Комарицю, Веніаміна Долотова, Георгія Дериповку, Василя Клюфанова…

Орест Петрович Яворський — ​гравець захисту і півзахисту, вихованець ківерцівського футболу. Срібний призер обласного чемпіонату 1948–го. Чемпіон області в 1949–му і фіналіст Кубка Волині в 1949 і 1950 роках. Грав за ківерцівський «Локомотив» до 1951–го. Згодом — ​за збірну команду Київського держуніверситету імені Т. Г. Шевченка (1951–1956). Яворський дослідив історію футболу від 1920–х років і приділив значну увагу його сьогоденню, талановитим наставникам, командам краю. Окремий розділ присвячений іграм за кубок та приз газети «Радянська Волинь». Серед переможців–володарів призу, наприклад, у 1981–му були Ігор Безуглий, Віктор Худов, Ігор Бай, Ігор Ми­сюк та інші (тренер Василь Чисюк), у 1986–му — ​Анатолій Чиж, Володимир Кайзеров, Володимир Сардак, Сергій Локотько, Олександр Поліщук (тренер Олексій Єщенко)… У 2009 році створено Федерацію футболу району, яку очолив Юрій Ващук, і футбольний рух знову відновився.

Найкращі з кращих отримали заслужені нагороди

Про талановитих спортсменів із вдячністю говорили на святі керівники міста та району — ​міський голова Володимир Жгутов та його заступник Ольга Поліщук, голова райради Олександр Гурський і його заступник Віталій Протасюк, перший заступник голови РДА Юліан Таранчук, головний спеціаліст РДА Марія Хазанюк, голова Федерації футболу району Юрій Ващук. Вони й нагородили команди району за підсумками футбольного року.

Першість у чемпіонаті району з футболу має команда «Цумань — ​Башлики», ІІ місце — ​«Колос» (Ківерці), ІІІ — ​«Липне». Відзнаки за участь отримали також команди «Дідичі», «Жорнище», «Колос» (юнаки), «Муравище», «Тростянець», «Хорлупи — ​Дерно», «Холоневичі».

Кращим бомбардиром визнано Олександра Зингеля — ​32 голи (ФК «Тростянець»). Кращий голкіпер — ​Валентин Бондарєв («Колос»). Кращий захисник — ​Роман Літвінцов (ФК «Липне»). Кращий гравець — ​Іван Демчук (ФК «Цумань — ​Башлики»). Відзначено й арбітрів: Петра Вакулінського, Петра Оніщука, Віталія Сімончука, Олександра Батрака, Сергія Карамаця… Вдячність адресовано і меценатам: Олександрові Величку, Сергієві Гетманчуку, Валерію Худову, Андрієві Клепаку, Ігореві Кропивському, Миколі Муравчуку, Ігореві Дмитруку та іншим, а також міській раді — ​усім, хто підтримує столітню традицію ківерцівського футболу, допомагаючи юним долати вершини популярної гри.

Вихованці ЦДЮТ під керівництвом Лесі Куліби створили учасникам свята гарний настрій, подарувавши музичні композиції і свою прихильність. «Ми просто любимо футбол, його, як Божий світ, не можна не любити», — ​захоплено мовили вболівальники.

Орест Яворський.
Орест Яворський.

 

Лауреати нинішнього футбольного сезону в районі матимуть що почерпнути  для себе з книги Ореста Яворського (ліворуч) «Історія ківерцівського футболу».
Лауреати нинішнього футбольного сезону в районі матимуть що почерпнути для себе з книги Ореста Яворського (ліворуч) «Історія ківерцівського футболу».

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.