Про чудодійну липку стрічку, в яку повірив увесь світ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.50 € 26.26
Про чудодійну липку стрічку, в яку повірив увесь світ

Фото images.by.prom.st.

Про чудодійну липку стрічку, в яку повірив увесь світ

— Влітку зустріла давню знайому, на правому плечі — ​рожеві смужки, подумала, може, якась нова мода. А вона пояснила, що це — ​тейп, спеціальний пластир, яким лікує травму руки. Мене цікавить принцип дії такого засобу і чи він справді допомагає, — ​зателефонувала наша читачка Олена Василівна Литвак із Луцька. Спробуємо розібратися

Прославився своїм винаходом під час Олімпіади

«Батьком» методики кінезіотейпування є лікар альтернативної медицини Кензо Кесе з Японії, який розробив її для профілактики спортивних травм і швидшої реабілітації, якщо ушкоджень не вдалося уникнути. Він працював із командою гравців у сумо, і щоб прискорити їхнє відновлення, не переривати тренувальний процес та дати змогу брати участь у змаганнях навіть із легкими травмами, придумав спосіб, як підтримати м’язи і суглоби, не знерухомлюючи їх.

Кензо Кесе ще у 1970-х роках винайшов водостійкий еластичний матеріал, який накладав на проблемну ділянку тіла, якщо виникали больові синдроми в м’язах, сухожиллях та зв’язках, у суглобах та хребті, коли гравців турбували підвивихи чи розтягнення. Раніше ж лікарі використовували жорсткі пов’язки, які заважали спортсменам нормально рухатися. Нововведення оцінили позитивно, але до 2008 року методика Кензо Кесе не була надто популярною.

Підприємливий японець знайшов спосіб, як заявити про себе на весь світ. На той час він уже мав фірму з виробництва тейпів (на фото). Це — ​еластичні клейкі стрічки, виготовлені з бавовни та покриті гіпоалергенним спеціальним клеєм на акриловій основі, який активізується температурою тіла, що дає змогу розтягувати їх на 30–60 відсотків від початкової довжини. За товщиною та еластичністю вони подібні до людської шкіри, тому не сприймаються як щось чужорідне. Кензо Кесе мав усі необхідні сертифікати, які підтверджували безпечність і якість цих виробів.

Накладати тейпи повинен лікар, масажист або реабілітолог, які можуть виявити так звані тригерні точки — ​ділянки підвищеної чутливості в межах локального м’язового ущільнення.

І ось на Олімпіаду 2008 року, яка проходила у Пекіні, фірма Kinesio відправила 50 тисяч рулонів тейпів. Кожен спортсмен із 58 країн-учасниць мав змогу безкоштовно скористатися ними. Найкращу рекламу спеціальному пластиру зробив американський волейболіст Керрі Уолш, який на момент змагань ще не повністю відновився після травми. Він грав із накладеним тейпом і допоміг команді здобути золото.

Після цього інтерес до винаходу японця став поширюватися шаленими темпами не тільки у спортивній медицині. Метод кінезіотейпування стали використовувати в ортопедії, мануальній терапії, травматології, неврології і навіть у косметології. У 2016 році чудодійних клейких стрічок у світі було продано на 150 мільйонів доларів, а у 2021-му, за прогнозами, ця сума зросте до 270 мільйонів. Чимало прихильників такого способу реабілітації є і в Україні. Нині послуги з тейпування можна одержати у більшості українських міст, зокрема і на Волині.

«Як припече, то й за соломину схопишся…»

Так пояснила свій інтерес до кінезіотейпування лучанка Ніна Петрівна Жильцова, якій дуже допікав біль у суглобах. Жінка каже, що після накладання «липучок» на 3–5 днів за якийсь час відчувала полегшення. Але в медичному центрі ця послуга недешева, тому повернулася до звичних домашніх компресів. Зізналася, що пробувала самостійно приклеювати стрічки, однак помітного ефекту не було. А нещодавно почула в одній із телепередач, що позитивний вплив цього засобу перебільшують його виробники. Тому пані Ніна трохи й засумнівалася.

Справді, за понад 40 років з часу винаходу Кензо Кесе чимало фірм взялося виробляти тейпи різних марок, вдаючись іноді й до недобросовісної конкуренції. Наприклад, не так давно компанія «KT Tape» визнала звинувачення в порушеннях під час рекламування своєї продукції. Щоб врегулювати претензії, власникам доведеться заплатити штраф у 1,75 мільйона доларів, прибрати з етикетки словосполучення «позбавляє від болю», «запобігає травмам» і «забезпечує 24-годинне знеболювання при кожному застосуванні».

Звісно, клейкі стрічки — ​не панацея. Але чи означає це, що кінезіотейпування не допомагає людям? І чому тоді упродовж багатьох років цей метод широко застосовують? Наприклад, в Австралії його давно взяла на озброєння класична медицина. Використовують тейпи не тільки при проблемах з опорно-руховим апаратом. Набирає популярності так зване естетичне тейпування шкіри обличчя та шиї, яке застосовується в косметології. Кажуть, процедури зменшують зморшки, поліпшують чіткість овалу обличчя, допомагають підтягнути лінію підборіддя, а також знижують больові відчуття при запаленні лицьового нерва. Застосовують їх і для боротьби з целюлітом, і при вагітності та після пологів. Невже це все лише модна «фішка»?

Дослідження на цю тему проводили неодноразово, були навіть спроби з’ясувати, чи впливає колір стрічки на результат лікування. Вивчали, як реагує організм на тейпи загалом і якою є місцева реакція. Однак, більшість висновків досі сприймаються неоднозначно, адже багато залежить від індивідуального больового порога, виду травми, яка у кожного має свої особливості, кваліфікації спеціаліста, який проводить кінезіотейпування.

У Луцьку метод практикує відомий ортопед-травматолог із понад 30-літнім стажем роботи, лікар вищої категорії Микола Наїдко. Ми звернулися до авторитетного фахівця з проханням дати роз’яснення нашим читачам, яких цікавить ця тема.

— Метод кінезіотейпування, при вмілому його застосуванні, доволі ефективний. Клейка стрічка підтримує м’язи під час руху, запобігає їхній перевтомі, розтягненням, зменшує відчуття болю, частково розвантажує суглоби, фіксуючи їх у правильному фізіологічному положенні. Але накладати тейпи повинен лікар, масажист або реабілітолог, які можуть виявити так звані тригерні точки — ​ділянки підвищеної чутливості в межах локального м’язового ущільнення, і знають, як діяти в таких випадках. Якщо ж за справу беруться непідготовлені, необізнані люди, то розраховувати на ефект не доводиться. Я часто стикаюся з наслідками некваліфікованої допомоги, самолікування. Як завідувач центру артроскопії та малоінвазивних втручань Волинської обласної клінічної лікарні, де ми «ремонтуємо» хворі суглоби, раджу з усіма сумнівами, а тим більше зі скаргами на здоров’я звертатися до фахівців, які в кожному конкретному випадку визначать правильну стратегію і тактику лікування, — ​наголошує Микола Ігорович.

Оксана КРАВЧЕНКО


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.