Андрійко тепер знає: Різдво – це коли мрії збуваються.
Різдвяне диво: в Одесі повторили парад заради однієї дитини!
Найрезонансніші події в житті країни та світу очима наших журналістів
Хлопчик утік із дитбудинку, щоб побачити святкові трамваї
7 січня, коли прикрашені «рогачі» виїхали на вулиці Одеси, один із малюків дременув із місцевого дитячого будинку, аби відвідати це видовище
Але Андрійка Сухарчука швидко знайшли й повернули назад, тому параду він так і не побачив. Коли ж із преси про це дізнались представники трамвайного депо, то довго не роздумували: вирішили повторити дійство для маленького втікача. На новий різдвяний парад запросили й інших вихованців притулків та дитячих будинків. Тож в один із січневих вечорів понад сотню малюків катали у святково прикрашених вагонах — з аніматорами, музиками та співаками. А 7–річний герой свята зізнався, що у майбутньому мріє стати… водієм трамвая.
Мало хто з працівників депо стримав сльози радості. Справді молодці. Виявляється, не так уже й багато треба для того, щоб перетворити Різдво на казку!
Скоро 450 років з часу спалення Москви. Відзначимо?
Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров спровокував істерику у російських пропагандистських засобах масової інформації, запропонувавши відсвяткувати річницю… взяття «златоглавої»
«3 червня 1571–го військо кримського хана Девлет–Гірея захопило і спалило Москву. Як будемо відзначати в наступному році 450–ліття цієї славної історичної дати? Всі пропозиції викладаємо тут», — із сарказмом написав він у соцмережі. Російські пропагандисти, звичайно, скористались такою нагодою, щоб нагадати українцям і кримським татарам, які вони «фашисти», бо не хочуть під руку Москви. Особливо наголошували, що Меджліс, очолюваний Чубаровим, заборонений в Росії.
У Москві, звісно, вважають, що святкувати і згадувати можна тільки про славу «русскава аружія», ніякого іншого. Хай собі. А ми тим часом одразу після відзначення взяття Берліна у травні перейдемо до святкування спалення Москви у червні.
«З ним ішов у літак із заплющеними очима»
Так розповідає про Сергія Хоменка, другого пілота українського повітряного судна, що розбилося в Ірані, його друг Ігор Долина
Вони багато років прослужили у 15–й бригаді транспортної авіації. «Це пілот із великої літери, його всі поважали. Справжній фахівець. З ним можна було із заплющеними очима піти в літак, оскільки ти знав, що біля тебе людина–професіонал», — згадує Ігор товариша.
Сергій Хоменко був другим пілотом на авіалайнері. За інформацією МАУ, він мав 7600 годин нальоту на літаках «Boeing 737». У командира екіпажу Володимира Гапоненка було 11600 годин нальоту, а в інструктора Олексія Наумкіна — 12 тисяч годин у повітрі. Це був один із найкращих екіпажів авіакомпанії.
Тож після катастрофи, яка сталася 8 січня у небі над Тегераном, представник МАУ Ігор Сосовський категорично заявив: «Помилка екіпажу мінімальна — ми її просто не припускаємо». В авіакомпанії ні на секунду не сумнівались у фаховості своїх колег! Навіть попри те, що одразу після біди українське посольство виступило з ганебною заявою, у якій виключило теракт чи збиття літака ракетою, зводячи таким чином усе якраз до людського фактора або ж технічної несправності, — новенького, зауважимо, літака 2016 року випуску. Дуже обережну позицію обрав і глава держави Володимир Зеленський, незважаючи на те, що лідери США, Канади та Великобританії, покладаючись на дані розвідки, заявили про вину Ірану.
Як невдовзі з’ясувалося, в МАУ мали цілковиту рацію. Через кілька днів силовики Ірану підтвердили, що це вони помилково збили український літак. Нагадаємо, що на його борту було 176 осіб, усі вони загинули, у тому числі й 11 українців — 9 членів екіпажу та 2 пасажири. На жаль, врятувати борт не було жодної змоги — за попередніми даними, ракета влучила просто у кабіну, пілоти загинули миттєво.
До речі, український літак іранці розстріляли із зенітного ракетного комплексу «Тор–М1» російського виробництва. Може, саме тому пропагандистські ЗМІ Москви після катастрофи з усіх сил намагалися вигородити Тегеран: мовляв, він до цього не причетний. Думали, що Іран так само уникатиме відповідальності, як Росія за збитий над Донбасом МН17 у 2014–му…
Чому президент Естонії відмовилась від кримського шампанського
Керсті Кальюлайд не прийняла подаровану російськими дипломатами до її дня народження пляшку «ігристого»
«Посольство Росії привітало президента з 50–річчям, надіславши їй квіти, шоколад і пляшку кримського шампанського. Останню канцелярія глави держави відправила назад до посольства», — написала естонська преса.
На цьому тлі нардеп Ірина Геращенко нагадала, що наш очільник Володимир Зеленський чомусь сприяв в’їзду в Ураїну шведському співакові Доктору Албану попри те, що він незаконно відвідував окупований Крим. «Президент Естонії розуміє, що прийняти пляшку кримського шампанського із вкраденого в України виноградника і заводу — це сприяти легітимізації анексії півострова. Українська влада чекає в гості «сватів» і «баширових», які підтримують окупацію. Це в нас така екзотична політика реінтеграції? Чи ми все всім пробачили і забули?» — дивується пані Геращенко.
Справді, з нашого боку виглядає якось дико…
Пряма мова
Віталій ПОРТНИКОВ,
журналіст, про політику «какая разніца»:
Для російської влади історична пам’ять — така сама зброя, як танки і газ. Ось чому для Кремля є такими важливими свої і проросійські телеканали, ось чому є таким важливим контроль над освітою і свідомістю молодих людей. Ось чому ще нічого не вирішено з точки зору самого існування України.
Тому що люди, які говорять «какая разница», — це і є її найголовніші вороги і найголовніші союзники Путіна.
