«Терорист» Сергій Корольов. Про ціну радянських досягнень у космосі - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.00 € 29.72
«Терорист» Сергій Корольов. Про ціну радянських досягнень у космосі

Талановитому інженеру-авіатору довелося пройти і крізь ув’язнення, допити, побиття, і крізь рабську працю у «шарашках». Але він вистояв.

Фото wikipedia.org.

«Терорист» Сергій Корольов. Про ціну радянських досягнень у космосі

Пропаганда зображувала їх як результат свободи думки й творчості за комуністичного ладу. Насправді левову частку здобутків у військово-технічній сфері створено зеками з вищою освітою та науковими ступенями

Пізньої осені 1942 року Сергій Корольов у супроводі конвоїра зійшов із потяга в місті Казані. Він був у стьобаних куртці і штанах, валянках та шапці–вушанці. Усе його майно (дві хлібини, консерви й рулон паперів) помістилося в речовому мішку.

Неможливо було здогадатися, що це — талановитий інженер–авіатор, який згодом стане ключовою фігурою совєтської ракетно–космічної програми. В’язень Корольов відбував строк за статтями «тероризм» і «підрив промисловості, транспорту, торгівлі, грошового обігу й кооперації».

Того дня Сергія Корольова перевели до особливого конструкторського бюро № 16 при Казанському авіазаводі, яким завідував капітан держбезпеки Бекетов.

Його співробітники не мали права залишати територію, а за роботою наглядала озброєна варта. Колектив складався з інженерів та науковців, засуджених за політичні злочини. У народі такі трудові колонії здобули назву «шарашки» (від «шарашкіна контора» — сумнівна, шахрайська організація).

В’язниці для науково–технічної інтелігенції з’явилися після циркуляру Вищої ради народного господарства і ОГПУ від 15 травня

1930 року. Їхньою діяльністю керував 4–й спецвідділ НКВД–МВД. Близько двох десятків таких секретних бюро й інститутів із ув’язненими інтелектуалами працювали на совєтський військово–промисловий комплекс.

Уперше Сергій Корольов опинився в «шарашці» в 1940 році. Заарештували його ще в 1938–му. Вирок: 10 літ табору на Колимі. Покалічений допитами (його били так, що переламали лицьові кістки) на золотих копальнях, Корольов швидко згасав: «Як тільки нахилюся — падаю. Розпух язик, ясна кривавили, зуби повипадали від цинги».

Після численних прохань відомих авіаторів режим вирішив використати рабську працю Корольова інакше. Місце ув’язнення замінили на ЦКБ-29 у Москві. Ця «шарашка» займалася літакобудуванням під керівництвом засудженого авіаконструктора Туполєва.

Упродовж 1940–1942 років Сергій Корольов узяв участь у розробці літака Ту-2 та спроектував реактивний літак РД-1. Перейшовши до Казані, Корольов почав розробляти ракетні двигуни та готувати проєкт створення бойових ракет далекої дії.

Його керівником став давній колега у справі ракетобудування Валентин Глушко, який відбував 8 років ув’язнення.

У серпні 1944–го Корольова звільнили достроково. Загалом він відбув 6 літ примусової праці в таборі та закритих конструкторських бюро. Після смерті Сталіна 4–й спецвідділ МВД розформували, як і підлеглі йому «шарашки».

Досягнення СРСР у підкоренні космосу забезпечили репресовані вихідці з науково–технічних тюрем НКВД. Але попри поневіряння, покалічені допитами та каторжною працею, українці Корольов і Глушко увійдуть в історію як люди, які запустили на орбіту перший штучний супутник та першого космонавта.

Ця історія — ще одна із проєкту «Тріумф людини» про українців, які перемогли ГУЛАГ. Можна вільно завантажити виставку та книгу–каталог https://bit.ly/2xe4Fcv .

Володимир В’ЯТРОВИЧ, народний депутат України, фракція «Європейська солідарність».