«Карантин може бути посилений. Подивіться, скільки на вулиці людей без масок…» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.29 € 30.58
«Карантин може бути посилений. Подивіться, скільки на вулиці  людей без масок…»

«Я виросла в родині, де всі, окрім мене і батька, — лікарі, їх загалом аж 8».

Фото voladm.gov.ua.

«Карантин може бути посилений. Подивіться, скільки на вулиці людей без масок…»

Цьогоріч професійне свято медиків особливе, адже живемо в умовах поширення коронавірусної інфекції і люди в білих халатах — у зоні найвищої напруги та найбільшого ризику. Про їхні успіхи, проблеми, перші уроки пандемії не тільки для 22 тисяч працівників галузі охорони здоров'я Волині, а й для влади — бесідуємо із заступницею голови Волинської обласної державної адміністрації Тетяною Щербак (на фото)

«Найоб'єктивнішу оцінку дають пацієнти, а я була однією з них»

— Щороку до Дня медичного працівника в нас проводили урочисті зібрання, вшановували тих, хто рятує життя і здоров'я волинян. Напевне, і в час карантинних обмежень знайдеться можливість відзначити цих людей?

— З дитинства вважаю День медичного працівника особливим святом, бо виросла в родині, де всі, окрім мене і батька, — лікарі, їх загалом аж 8. З величезною повагою ставлюся до наших медиків, які, незважаючи на труднощі, зберігають вірність своєму покликанню. Нині вони трудяться в дуже складних умовах, особливо ті, хто перебуває на першій лінії боротьби з COVID-19. І їхню працю буде відзначено. Не вдаватимуся у деталі, нехай це стане приємним сюрпризом, але всім представникам цієї благородної професії хочеться щиро подякувати й низько вклонитися.

— Пандемія в усіх країнах продемонструвала, як важливо цінувати, берегти медиків. Це і забезпечення засобами захисту, і регулярне тестування. Кажуть, у Рівненській області лікарі й персонал, що працює з коронавірусними хворими, мають змогу кожні 5 днів контролювати своє здоров'я методом ПЛР. А як у нас?

— Нині наші медики забезпечені засобами захисту, у лікувальних закладах є запас усього необхідного на 2—4 тижні. Але, звичайно, на перших порах були труднощі. Мобілізували бюджети всіх рівнів, благодійні організації, фонди, одне слово, підключили всіх, хто міг чимось допомогти, щоб захистити медичних працівників. Поступово поліпшується ситуація і з тестуванням їх на виявлення COVID-19. Зараз у лабораторіях більш як 10 закладів області є змога проводити імуноферментні аналізи, у деяких лікарнях беруться за дослідження і методом ПЛР, ми для цього допомагаємо закуповувати реагенти. І Волинському обласному лабораторному центру, на спеціалістів якого ліг основний тягар з виявлення інфікованих, у всьому сприяємо — і з ремонтом, і з облаштуванням умов для цілодобової роботи. Шукаємо альтернативні джерела фінансування, щоб вирішувати подібні нагальні питання.

 На жаль, у свій час нам не вдалося переконати депутатів обласної ради, щоб вони проголосували за виділення коштів із «коронавірусного фонду» на напівавтоматичну станцію для лабораторного центру, яка б дала змогу активніше проводити ПЛР-дослідження. Довелося чекати грошей з державного бюджету.

— І все ж відомо, що в сусідніх областях проводять щодоби втричі більше тестів методом ПЛР, ніж на Волині.

— Так, на жаль, у свій час нам не вдалося переконати депутатів обласної ради, щоб вони проголосували за виділення коштів із «коронавірусного фонду» на напівавтоматичну станцію для лабораторного центру, яка б дала змогу активніше проводити ПЛР–дослідження. Довелося чекати грошей з державного бюджету. Маємо надію, що це вкрай необхідне обладнання вдасться якнайшвидше закупити і воно служитиме волинянам. Але я вважаю, що у час, коли на кону стоять людські життя, неправильно ділити заклади на свої і чужі, бо і державні, і комунальні установи роблять спільну справу.

— У вас уже було досить часу, аби познайомитися з колективами лікарень, керівниками, спеціалістами, яких нині «екзаменує» пандемія. Цікаво, яке склалося враження про їхню роботу?

— Найоб'єктивнішу оцінку завжди дають пацієнти, а я була однією з них. Так сталося, що мала змогу перевірити на собі якість медичної допомоги в обласній клінічній лікарні. Нікого не попереджала, нікому не телефонувала. Стало погано — і я, як усі, приїхала у приймальне відділення. До честі його працівників, там усе дуже чітко організовано. Відразу зробили всі необхідні аналізи, провели різні обстеження, поставилися дуже людяно. Зауважу, що коронавірусу в мене не виявили, погіршення самопочуття було пов'язане з іншими проблемами. Раніше доводилося звертатися у столичні клініки — і комунальні, і приватні, але тепер переконалася, що волинська медицина загалом на високому рівні. Та й жителі області зі скаргами на якість лікування до мене жодного разу не зверталися.

«Реформу ніхто не відміняв, а помилки треба виправляти спільно»

— Не секрет, що чимало медиків, зокрема і в нашій області, не змогли уникнути зараження COVID-19, їм довелося лікуватися. І можна зрозуміти вимоги цих людей, які чекають від влади не тільки морального заохочення, а й належної матеріальної винагороди.

— Для тих, хто безпосередньо працює з хворими на коронавірусну інфекцію, запроваджується медичне страхування. Їм нині НСЗУ виплачує передбачені 300–відсоткові надбавки за роботу в особливо складних умовах. Але ми розуміємо, що в зоні підвищеної небезпеки зараз усі медики — і хірурги, і стоматологи, і патологоанатоми… Я теж вважаю, що кваліфікований лікар повинен мати гідну зарплату, яка б відповідала рівню його професіоналізму й самовіддачі.

— Великі надії всі покладали на другий етап медичної реформи, який стартував з 1 квітня. Але, на відміну від первинної ланки, чимало закладів вторинного рівня не тільки не дочекалися поліпшення, а й опинилися на межі закриття. Як цього не допустити?

— Зміни в галузі охорони здоров'я давно назріли. Пригадую, як колись у Києві треба було лягти до лікарні, й перше, чим поцікавилися там: де я зареєстрована. Тому головний принцип реформи «гроші йдуть за пацієнтом», який дає нам право обирати будь–яку медичну установу, незалежно від «прописки», дуже правильний. Лікувальні заклади уклали угоди з НСЗУ, яка фінансує надані ними медичні послуги. Однак тарифи, встановлені на деякі пакети послуг, виявилися заниженими. Зокрема, найбільше відчули наслідки недофінансування протитуберкульозні, психіатричні лікарні. Найближчим часом плануємо провести круглий стіл щодо проблем у роботі нашого фтизіопульмонологічного об'єднання. Я вважаю, що в області, де два райони мають статус потерпілих від аварії на ЧАЕС, де є шахти, місця позбавлення волі, цю службу потрібно зміцнювати. У складній ситуації опинилися й деякі інші лікувальні заклади. Їх дофінансовуємо за рахунок субвенцій.

— З іншого боку, лунали заяви, що реформу призупиняють, і з цього приводу теж виникають у людей запитання. Наприклад, зателефонувала наша читачка при надії й поцікавилася, чи у пологовому відділенні тепер їй не скажуть, що потрібно самій за все платити?

— Реформу ніхто не відміняв, а якщо були допущені помилки, то їх треба виправляти спільно. Національна служба здоров'я фінансує послуги. І жінці не варто тривожитися, допомогу нададуть усім породіллям.

— Є побоювання й щодо того, чи не потерплять інші категорії хворих, чи не виявиться, що гроші на їхнє лікування «з'їв» коронавірус?

— Так, чимало коштів було передбачено на боротьбу з цією інфекцією. Але державні програми на лікування інших категорій хворих збережено. Поширення пандемії, встановлення карантинних обмежень стали серйозним випробуванням для економіки, для усіх сфер. І справа не тільки у грошах. Кожне людське життя — найбільша цінність. Але подивіться у вікно — скільки на вулиці людей без масок…

— Чи будуть знову посилювати карантин, якщо рівень захворюваності зростатиме?

— Поки що робимо це точково, у тих населених пунктах, де виявляють найбільші вогнища інфекції. Якщо ж ситуація буде погіршуватися й далі, доведеться вдаватися до жорсткіших обмежень. Розумію, що це викличе невдоволення. Але і голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко, і я, й усі представники влади, які змушені іноді приймати непопулярні рішення, діють в інтересах волинян, вболівають за благополуччя всіх жителів. Нам необхідно спільно постаратися, аби не додавати роботи нашим медикам!

P. S. Учора Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що зарплати медиків вторинної ланки зростуть уже з вересня цього року. На це планують виділяти понад 2 млрд грн щомісяця, що дасть змогу підвищити виплати лікарям на суму до 70% від їхньої тарифної ставки, медсестрам і санітарам — відповідно на 50% і 25% від мінімальної заробітної плати. Передбачається, що середня зарплата середнього медперсоналу становитиме понад 7 тисяч гривень, а молодшого наблизиться до 6 тисяч.

Також МОЗ оприлюднив проєкт постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році». Йдеться про наміри з 1 липня підвищити тарифи на медичні послуги за трьома напрямками: на екстрену медичну допомогу, допомогу при інсульті та інфаркті. Додаткові кошти для цього будуть узяті зі спецфонду по боротьбі з COVID-19.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.