Волинянка змінює людські долі на чужині - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.74 € 32.52
Волинянка змінює людські долі на чужині

Українська нянька зуміла завоювати серце дочки німкені.

Фото pinterest.com.

Волинянка змінює людські долі на чужині

Про жінку з талантом педагога пишуть західні газети

Марія Ількевич з дитинства жила в Луцьку разом із мамою та братом. Здобувши медичну освіту, влаштувалася медсестрою в одну з місцевих лікарень. З часом реальність почала розчаровувати: зарплата була мізерною, тому вирішила поїхати в Німеччину за спеціальною програмою, що давала змогу жити в тамтешній сім’ї, доглядати дітей і вивчати мову.

— Поселилась у фрау Хельги, яка була розлучена з чоловіком і виховувала доньку сама. Рік там прожила, хоча всі, хто приїздив раніше, не витримували і двох тижнів. Якось перед від’їздом додому підійшов до мене дідусь, сусід зверху, і каже: «Я не знаю, як ти знайшла спільну мову з тією жінкою, але ти перша, кому це вдалося». Напевно, річ у тім, що мене полюбила її дитина, — ​розповіла Марія.

Німкеня пройнялася повагою до українки, хотіла довідатися, чим вона така особлива, що зуміла завоювати серце її дочки. За словами волинянки, коли згодом довелося переїхати до Австрії, колишня працедавиця часто запрошувала в гості, сама купувала їй квиток.

— Одного вечора Хельга зібралася на побачення, а тутешні жінки про зовнішній вигляд не дуже дбають, — зауважила волинянка. —Вирішила їй допомогти: швиденько знайшла гарну сукню, яка їй пасує, зробила макіяж і зачіску. Якою щасливою моя фрау повернулася! Ще з порога гукала: «Спасибі тобі! В ресторані всі тільки на мене й дивилися…».

— Напевно, річ у тім, що мене полюбила її дитина, — ​розповіла Марія.

За словами Марії, у новій країні потрапила у сім’ю, де виховувалося двоє дітей: син і донька. Каже, малеча була дуже неслухняною.

— Дівчинка мене добре сприйняла, а от для хлопчика авторитетів не існувало. Дитина була постійно напружена, деколи навіть агресивна. Одного вечора вони почали бешкетувати. Мати попросила не шуміти, а син раптом схопив ніж і ледь її не вдарив… Жінка у сльозах вибігла з кімнати. Я взяла його за руку і, дивлячись у вічі, пояснила: «Мама — ​найближча тобі людина… Хоч ти і не порізав її ножем, але душу поранив…» — ​розповіла Марія.

Далі сталося непередбачуване: хлопець на очах почав змінюватися, а подружжя не могло повірити в те, що українці вдалося знайти підхід до їхнього сина.

Волинянка дивувала наполегливістю і неабияк впливала на долі людей, із якими зводило життя. Це привернуло увагу місцевих журналістів, які розповіли її історію своїм читачам.

Ірина КРАВЧУК


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.