На дитячому малюнку був напис «Політ у нікуди» і двері зі словом «пекло»: хто полює на підлітків в Україні - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 33.49
На дитячому малюнку був напис «Політ у нікуди» і двері зі словом «пекло»: хто полює на підлітків в Україні

Приєднуючись до так званих груп смерті у соцмережах, підлітки не усвідомлюють, до яких наслідків це може призвести.

Фото із сайту photoopor/lalsace/maxppp.

На дитячому малюнку був напис «Політ у нікуди» і двері зі словом «пекло»: хто полює на підлітків в Україні

Чому підлітки приєднуються до спільнот смерті, які спонукають до самогубств, і як цей процес можна розпізнати

Днями Україну сколихнула інформація про те, що 15-річна жителька Кривого Рогу створила в соцмережі так звану групу смерті. В ній дівчина давала учасникам (а їх було пів тисячі!) чіткі вказівки заподіювати собі тілесні ушкодження та оприлюднювати ці фото. Невідомо, як далеко зайшли б накази, та групу вчасно виявили і ліквідували дніпропетровські правоохоронці

Не мала бажання робити уроки і не випускала з рук телефон

Різні культури, різні рівні життя — ​а підлітки по всьому світу однаково попадаються на гачок смертельно небезпечних та однозначно психічно нездорових ловців. Трагічні повідомлення кілька місяців тому сколихнули Італію: 10-річну дівчинку рідні знайшли у ванній непритомною разом зі смартфоном. Вона брала участь у челенджі, який передбачає удушення. У кількох містах Росії серед батьків поширювали повідомлення про загрозу відеороликів із закликом до самогубства.

Страшні новини сколихнули й Україну: у столиці лише від початку цього року зафіксували три випадки, коли неповнолітні вкоротили собі віку.

Шановні дорослі, у ваших силах зупинити це безумство!
Шановні дорослі, у ваших силах зупинити це безумство!

 У тому, що причиною самогубства 13-річної Ніки, яка загинула у Києві 2 лютого, стала смертельна «гра» із соцмереж, упевнені її родичі.

Вони розповідають, що дитина зростала у хорошій сім’ї, вчилась на відмінно і до нестями любила молодшого братика. Єдине, що насторожувало, — ​раптово зникло бажання робити уроки і дівчина не випускала телефон із рук навіть за столом на кухні і під час виконання домашніх завдань.

Одного разу на запитання бабусі «Як справи?» відповіла: «Ще не здохла» (саме таку лексику використовують у групах). Часто малювала чорною ручкою людей без очей. Виходячи з дому, якось подивилася на багатоповерхівку і запитала: «Як людина падає з балкона?». Рідні здогадуються тепер, що її до фатального кроку готували заздалегідь. За кілька тижнів до загибелі Ніка сфотографувала і відправила у групу фото балкона 17-го поверху. Кілька ночей перед трагедією вона зовсім не спала. Як з’ясувалося, їй просто не давали: рівно о 04.20 куратори присилали завдання. Від безсоння в неї підвищився тиск і дуже боліла голова.

Уже після трагедії слідчі з’ясували, що перед стрибком дівчина надіслала повідомлення голосовою поштою в групу: «Нарешті я помру». На жаль, багато інформації видалено, бо куратори груп смерті вимагають у підопічних почистити листування. Але кілька малюнків Ніки збереглося. На одному напис «Політ у нікуди». На іншому — ​карта місцевості, а в кутку намальовані двері з табличкою «пекло».

А незабаром майже одночасно надходять звістки із Боярки та Умані, де діти випили десятки пігулок, аби, як говорили їм у соцмережах, «побачити, що далі буде». На жаль, один випадок закінчився летально: померла від отруєння семикласниця. Інших школярів вдалося врятувати.

Новачків зустрічають словами: «Я твій друг і хочу допомогти тобі»

Психологи всього світу ламають голови над тим, чому діти зголошуються брати участь у таких жахливих діях і чому планомірно готують власну смерть. Фахівці насамперед відзначають надзвичайне вміння куратора таких груп смерті маніпулювати, залякувати та примушувати.

Для початку ті вивчають сторінки своїх потенційних жертв. Якщо з них помітно, що дитина в депресії, у хід ідуть лагідні, турботливі звертання, які викликають довіру. Новачків зустрічають словами: «Я твій друг і хочу допомогти тобі. Ти не одна, твої друзі з тобою». І запрошують «погратися».

Якщо ж діти намагаються вийти з «гри», їх починають шантажувати. Телефонують із погрозами, говорять, що знають, де вони живуть, і прийдуть, щоб учинити розправу.

Гра нехитра: куратор почергово надсилає завдання для виконання, вони змінюються від несерйозних (іноді навіть кумедних) до критичних. Останньою вимогою завжди є самогубство. Якщо ж діти намагаються вийти з «гри», їх починають шантажувати. Телефонують із погрозами, говорять, що знають, де вони живуть, завдяки ІР-адресі (унікальному числовому номеру комп’ютера в мережі) і прийдуть, щоб учинити розправу.

Дуже часто на вудочку груп смерті через свою довірливість і наївність потрапляють діти з благополучних родин, які не стикалися з моментами морального насильства. Психолог Юлія Денисенко розповідає, що їм може прийти повідомлення «зроби те і те, інакше твоя мама помре». І малі починають виконувати небезпечні умови, аби врятувати рідних. З одного боку, вони налякані, з іншого — ​навіть не розуміють, що відбувається, бо піддаються маніпуляції: загроза життю близьких людей. Для дитини смерть тата чи мами нестерпна».

Найбільша помилка батьків — ​виривати телефон

Першими симптомами того, що дитина вступила до групи смерті і почала виконувати якісь завдання, може бути тривожність, наляканість. Вона просить залишати увімкненим світло чи боїться вночі сходити в туалет, може почати підкашлювати, немов поперхнулася чимось, — ​це має назву нервовий кашель. Смикаються брови чи очі — ​теж варто звернути увагу.

Юлія Денисенко наголошує, що повністю забороняти спілкування в соцмережах — ​не варіант: «Дуже важливий момент — ​цікавитися у дітей, а що сьогодні вони побачили у Tik-Tok, ютубі, інстаграмі, телеграм-каналах, на які підписані. Коли раптом дізнаємося про небезпечні ігри, найкраще, що можемо зробити, — ​спитати: «Рідний мій, ти знаєш щось про гру «Біжи або помри» чи «Синій кит», — і дитина розповість. Коли вона побачить, що дорослому можна довіряти і розповідати, то незабаром буде приходити й показувати: «Мамо, дивись, що мені прислали». Найбільша помилка батьків, коли вони бачать небезпеку, — ​виривати телефон, перевіряти, гортати фото в галереї, тим самим порушуючи особисті кордони дитини».

На запитання «Хто керує групами смерті?» психологиня каже, що це однозначно психічно нездорові люди, оскільки чиясь смерть не викликає у них жалю і співчуття: «Думка про те, що хтось помирає, про можливість когось убити дає ілюзію влади. Є маніяки, які йдуть і вбивають, а є маніяки, які вбивають онлайн — ​можуть впливати на маси, це такий комплекс бога, влади: мовляв «я все можу». Це люди зі зламаною психікою, це ті колишні діти, які раділи, коли вбивали й розчленовували котів і собак».

В Україні є приклади притягнення до відповідальності адміністраторів подібних груп. Так, ще кілька років тому було затримано двох студентів Київського медичного університету. Свої дії вони пояснили тим, що проводили експерименти. Їх відпустили, оскільки на час затримання відповідна стаття Кримінального кодексу не дозволяла притягти до кримінальної відповідальності за доведення до самогубства шляхом використання соціальних мереж. Неповнолітній дівчині з Кривого Рогу наразі пред’явлена також ця стаття.

Читати також: На Рівненщині неповнолітні вживали на вечірці наркотики, трьох шпиталізували у важкому стані