Любиш Україну? Тоді просто донеси папірець до урни - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 33.49
Любиш Україну? Тоді просто донеси папірець до урни

Волинь-нова

Любиш Україну? Тоді просто донеси папірець до урни

Якраз у квітні, коли вже нема снігу і ще не з’явилися зелені шати, які хоч трохи ховають сліди неподобства, проблема забруднення довкілля особливо «оголюється». Не дивно, що цієї пори у соцмережах непоодинокі світлини-звинувачення: на якійсь галявині фотокамера зафіксувала викинутий кимось непотріб. Один із знімків лаконічно прокоментований словами Кузьми Скрябіна: «Хочеш змінити Україну на краще – почни з себе! Бо ти і є Україна!»

І це «почни з себе», коли йдеться про сміття, сьогодні означає не лише елементарне — ​донести папірець до урни: з особливою гостротою постало питання, куди подіти всі тверді побутові відходи? Кожна волинська громада вирішує його по-своєму, значною мірою залежно від фінансових можливостей, напрацьованих ідей, практики. І, звичайно, — ​від менталітету, культури людей.

У цьому зв’язку хочеться згадати таке. Недавно у фейсбуці хтось поширив повідомлення з приводу того, що голова Камінь-Каширської міськради Віктор Пась назвав мешканців міста некультурними людьми. Зацікавившись, про що ж ідеться, прочитала. І, скажу, це був той випадок, коли захотілося стати на захист чиновника. Справа в тому, що у фейсбук потрапила частинка із великого інтерв’ю з очільником громади, яке було надруковане в газеті «Полісся». В публікації йшлося про розвиток міста, його проблеми й перспективу. Зокрема, автор зауважив: до комунальників є багато претензій щодо вивезення сміття. І тоді у відповідь від співбесідника почув, що проблема не в комунальниках, а в самих жителях. Далі процитую: «На одну людину, яка дотримується правил благоустрою, у нас завжди знайдеться десять, які ними нехтують і зневажають… От як усі навчаться культури, тоді і місто зміниться… А так свідомість наших людей дуже відстає. У нас десь 80 відсотків жителів не хочуть платити за вивіз побутових відходів…» Коли б той, хто поширював інформацію, щось спростував (наприклад, число тих, хто не хоче платити за вивезення сміття, в дійсності значно менше), то можна було б стати на його сторону. Але ж цього нема. Людина просто хотіла зіграти на амбіціях частини камінькаширців, яких названо некультурними. Хоч і цього в принципі не було, якщо вже бути точними, бо сказано досить делікатно: «От як всі навчаться культури…). І, зізнаймося щиро, з цією «культурою» не все гаразд не лише у Камені-Каширському. Такий висновок напрошується, коли бачиш стихійні звалища в різних куточках Волині.

На одну людину, яка дотримується правил благоустрою, у нас завжди знайдеться десять, які ними нехтують і зневажають…

Якщо «сміттєвий» клубок розплутувати далі, то треба сказати, що сьогодні й справне вивезення твердих побутових відходів не вирішує проблеми. За різними підрахунками, від 4 до 7 відсотків території України займають сміттєзвалища. Тобто понад 40 тисяч квадратних кілометрів опинилися під відходами, і в найближчі 300 років земля не буде придатна для сільськогосподарської діяльності. Потрібні сміттєпереробні заводи. В нашій області мова про це ведеться років двадцять. Уже не раз, судячи з повідомлень у ЗМІ, й інвестор нібито зголошувався (йдеться ж про чималі кошти, які потрібні для такого проєкту). І ось найсвіжіша інформація: нещодавно німецько-українське підприємство «Браун Індастріал Технолоджі» презентувало на Волині інвестиційну програму будівництва заводу з переробки відходів. Може, нарешті лід скресне?

Але і тут постає питання: а як у нас зреагують мешканці населеного пункту, по сусідству з яким запланують звести цей об’єкт? Їх думка мусить бути вивчена. І неважко передбачити, що можуть виникнути, як це уже бувало, м’яко кажучи, дискусійні моменти.

Ми ж не в Австрії живемо. Це в центрі Відня стоїть сміттєспалювальний завод, який завдяки дизайну швидше схожий на розважальний центр, куди ходять на екскурсії. Тож не випадково він став популярним туристичним об’єктом. Але ж це підприємство обладнане найсучаснішими фільтрами, через які реконструкція обійшлася вдвічі дорожче — ​у 250 мільйонів євро. І показники якості повітря, які висвічуються на табло біля входу, свідчать, що могли б бути й вищими — ​нормативи Євросоюзу дозволяють це.