Лідер Kozak SYSTEM: «Я не хочу перемагати когось, я хочу перемагати себе» (Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.63 € 33.50
Лідер Kozak SYSTEM: «Я не хочу перемагати когось, я хочу перемагати себе» (Відео)

Щоб «тримати» публіку протягом всього концерту, співак викладається на повну.

Фото з фейсбук-сторінки гурту.

Лідер Kozak SYSTEM: «Я не хочу перемагати когось, я хочу перемагати себе» (Відео)

Чому суспільство гублять подвійні стандарти, а українська культура може повністю зникнути… Про це в інтерв’ю для газети «Волинь-нова» розповідав вокаліст відомої української рок-групи Іван Леньо

Йшов мольфар по полю бою,

Сипав сльозами, як сіллю,

А на полі вбиті вої та вугілля…

Брав мольфар в долоні землю,

Шепотів землі: Я мушу…

Коли 24 серпня минулого року гурт Kozak System виконував пісню «Мольфар» на Європейській площі столиці, здавалося, ніби всі присутні, в тому числі п’ятий Президент Петро Порошенко за спиною музикантів, забули, що годинник продовжує цокати. Пісню слухали стоячи, як гімн…

А от на їхніх фестивальних виступах відбувається протилежне — ​люди «гоцають» та відриваються так, що починається маленький землетрус. Ще й про любов музиканти грають не так, як усі, мовляв, «по-різному можна кохати»… Вони бувають різними, але завжди чесні. У своїх піснях та чи не в кожному інтерв’ю нагадують про війну.

— Суспільство гублять подвійні стандарти і популізм. Росія — ​ворог і ніяк інакше. Те, що відбувається у політиці, дуже впливає на атмосферу, яка панує серед бійців. Вони ж знають правду, бо безпосередньо бачать противників у бінокль. А влада цього розуміти не хоче. Чим швидше ми всі сприймемо все як є, тим швидше вилікуємося, — ​вважає Іван Леньо.

Kozak System багато разів виступав перед українськими захисниками.

— Ми грали в покинутій будівлі, яка була пошматована осколками, а воїни сиділи на землі... — ​каже співак і наголошує, що ці концерти не забуде ніколи.

Якщо карантин буде тривати ще хоча б рік, українська культура може зникнути на 80%.

Попри те, що музикантів знають як волелюбних «козаків», вони ще й затяті романтики. Нині працюють над новим альбомом «Закохані злодії», який присвячений стосункам, але «не тільки любові, а й відразі». Іван припускає, що він стане найуспішнішим за весь час існування гурту. До того ж, за його словами, робота над альбомом допомагає пережити важкий період без виступів.

— Якщо карантин буде тривати ще хоча б рік, українська культура може зникнути на 80% або взагалі перестати існувати. Безліч музикантів уже змінили фах, щоб вижити. Kozak System тримається завдяки друзям, які допомагають нам коштами на запис нових композицій, — ​зазначив вокаліст.

Втім, сцену залишати гурт і не думає, мовляв, «треба займатися улюбленою справою не тому, що це вигідно, а тому, що інакше жити не можеш». Любов до музики передалася і доньці Івана Маланці, яка навіть вступила до мистецького освітнього закладу, аби навчитися грати на барабанах. За словами співака, все дитинство дівчинка провела разом із групою. А татусь-рокер навіть приволік у школу музичну апаратуру, аби зіграти на її випускному святі.

— Дружба з Kozak System — ​величезний пласт життя Маланки. Вона знайома з багатьма відомими людьми, відвідала безліч країн, фестивалів, готелів. Одного разу на великому концерті у Жовтневому палаці Києва донька навіть вийшла з нами на сцену й ми разом зіграли пісню «Маланка», яку я присвятив їй, коли вона народилася. Між нами є якийсь дуже тісний з’язок. Усі ці 18 років — ​найщасливіші для мене, — ​ділиться музикант.

Читайте також: Волинські рятувальники з лідером гурту «ФлайzZza» записали відео проти спалення сухої трави.

За його словами, нині донька потрохи відривається від гурту й подалася у філологію, як він свого часу відійшов від футболу…

Поки спілкувалася з Іваном, пригадувала, скільки разів сама викрикувала слова улюблених пісень десь з-під сцени на черговому концерті «Козаків». І якщо хтось із сучасних музик шокує пафосом, то вони — ​простотою. Складалося враження, що розмовляю з давнім другом: «У мене нема парасольки, надто теплого одягу. Я ходжу в спортзал, їжджу на велосипеді…»

Не знаю, чи зміг би цей сталевий голос так само красиво розповідати про новий бізнес, політику, сільське господарство… Але ця розмова мене наштовхнула на думку, що якби всі люди знайшли своє покликання, світ був би добрішим.

— У нашій країні стати щасливим дуже складно. Важливо розуміти, що все зроблене за власним бажанням — ​добро, а те, що з чужої волі — ​зло. Поради виглядають хорошими в очах тих, хто їх дає, а тобі можуть нашкодити. Долю, напевне, творить людина сама, — ​ділиться співак. — ​Колись хотів стати футболістом, але там завжди треба переборювати суперників, а я не хочу перемагати когось, я хочу перемагати себе…

Ірина КРАВЧУК

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.