Поминаючи авторитетного невролога Василя Яшана, люди згадують не тільки його професіоналізм, а й велике і добре серце, що було небайдужим до чужої біди.
Загинув, поспішаючи до хворого…
Коли торік розпочалася пандемія коронавірусної інфекції, 82-річний Василь Петрович попрощався з колективом свого відділення, пішов на заслужений відпочинок. Але колишні пацієнти й чути про це не хотіли, телефонували, просили прийняти, проконсультувати. Лікар Яшан відмовити людям у допомозі не міг
— Тато навіть мав задум відкрити в селі Забороль поблизу Луцька, де проживав, кабінет невролога, бо не уявляв життя без улюбленої роботи. Але не судилося. Коли вранці того трагічного дня я зателефонувала батькові, він сказав, що поїде до хворого додому, аби провести сеанс голковколювання. Ніщо не віщувало біди. Але моє серце чомусь охопив неспокій. І тут подзвонив брат, сказав, що тато в реанімації після аварії. У легковик, яким його везли до пацієнта, врізався КамАЗ, — ділиться болем донька Василя Яшана Тамара Яворська.
На жаль, травми у потерпілого були дуже важкими, врятувати його не змогли. Рідні згадують, що за два тижні до трагедії Василь Петрович розповідав, як йому наснилася покійна дружина. Наче заблукала у Заборольському лісі, гукала, щоб він прийшов, урятував…
Подружжя Яшанів прожило разом 56 років, і змиритися з втратою своєї коханої Ганнусі чоловік так і не зміг.
Подружжя Яшанів прожило разом 56 років, і змиритися з втратою своєї коханої Ганнусі чоловік так і не зміг. Про це розповідав в останньому інтерв’ю для «Газети «Волинь»:
— У 1960- му я одержав диплом медінституту, приїхав за призначенням у Цумань, думав: відпрацюю 3 роки — і піду в аспірантуру. У районну лікарню, де гостро бракувало кадрів, тоді «завербували» аж 9 молодих спеціалістів. Серед них була й Ганнуся.
Дружина забезпечувала вдома надійний тил, щоб він мав змогу вдосконалювати свої можливості у лікуванні захворювань периферичної нервової системи. У Цумані багато людей зверталося з патологіями хребта, тому вивчав вертебрологію, почав застосовувати елементи мануальної терапії, коли ще ніхто цим не займався. А вже працюючи в Луцьку, дуже зацікавився проблемою розсіяного склерозу.
Гордився Василь Петрович, що має в родині послідовників: «Донька стала лікаремінфекціоністом. А старша онучка Ганнуся вибрала саме мою спеціальність, в Києві працює».
— Багато хто досі не знає, що тата нема. Буває, телефонують, приїжджають. Провести батька в останню дорогу прийшло чимало його колишніх пацієнтів, — каже Тамара Яворська.
Поминаючи авторитетного невролога Василя Яшана, люди згадують не тільки його професіоналізм, а й велике і добре серце, що було небайдужим до чужої біди.
Читайте також: 4-місячному українцю введуть «найдорожчі ліки у світі» за 60 мільйонів гривень
