В оранжереї волинянки вже достигають перці - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.86 € 31.70
В оранжереї волинянки вже достигають перці

Наталія Теряткіна вирощує не лише городину, а й багато квітів.

Фото з архіву родини Теряткіних.

В оранжереї волинянки вже достигають перці

Володимирчанка Наталія Теряткіна у травні мала домашню редиску, огірки, руколу та навіть помідори­ чері

Забезпечує свою родину ранньою городиною Наталія ось уже декілька років. Але для цього потрібно докласти чимало праці. Втім, розповідає жінка, від роботи у теплицях отримує задоволення, тож проводить там чимало часу.

— Висівати насіння я починаю у січні­-лютому. Зростає розсада у першій із оранжерей, яку ми обладнали практично з комори. У ній тепер прохолодно, а взимку навпаки — ​дуже тепло. У цьому приміщенні вставили високі балконні вікна. Стелажі чоловік зробив самостійно, є тут і фітолампи, які життєво необхідні рослинам у зимо-во­весняний період, — ​розповідає Наталія.

Вона показує спеціальні касети з перцями, помідорами, баклажанами, огірками, базиліком, а також петунії і чорнобривці — ​стебла міцні, коренева система добре розвинута, а листя темне. З такого посадкового матеріалу виростуть здорові і сильні рослини. Перша розсада вже добре піднялась, її господиня пересадила у теплиці, якими зайнята майже уся присадибна ділянка. Там тепло, достатньо волого, облаштовані системи крапельного поливу. Це надзвичайно важливо, стверджує Наталія, бо поливати помідори чи огірки зі шланга категорично протипоказано. Зате система водопостачання спрямовує воду просто до коренів рослин, а зверху ґрунт замульчований сухою травою, тож зайвої вологи просто немає. На томати в такому середовищі ніколи не перекинеться фітофтора — ​це вже перевірено на практиці.

Ніколи не треба створювати однакові умови для усієї розсади.

Порахувати всі сорти помідорів жінка не береться. Знає, що їх більше сорока. Червоні, жовті чи рожеві, грушевидні і перцевидні, Чорний принц і Зелений малахіт, Золоті пальчики (призначені для в’ялення) і Бичаче серце (хоч і не придатні для консервування, але дуже смачні у свіжому вигляді). На обробку хімікатами у жінки табу. Хіба збризкує помідори молоком чи сироваткою з кількома краплями йоду або дає фітоспорін — ​такі собі поживні бактерії, які запобігають розмноженню патологічних.

Щодо підживлення, то огірки його не потребують. А от під перець і баклажани чим більше розведеного курячого посліду дати, тим краще.

Крім того, зауважує господиня, ніколи не треба створювати однакові умови для усієї розсади, адже огірки люблять тепло в межах 20 градусів, а помідори краще переносять температуру не вищу 10 градусів. Баклажани з перцем бояться вітру, тому їх треба захистити з боків, зате зверху можна й не накривати. Не треба замінювати фітолампи звичайними — ​під ними пагони занадто швидко потягнуться вгору і стануть слабкими. І ще багато­багато різноманітних деталей потрібно знати, аби виконувати, здавалось би, просту роботу — ​вирощувати розсаду.

А зовсім нещодавно, до свого дня народження, Наталія втілила давню мрію — ​разом із чоловіком Ігорем та сином Назаром вони збудували красиву літню оранжерею, до якої можна виходити прямісінько з кухні.

— Давно загорілась цією ідеєю, але розуміла, що затія дороговартісна. Та в один момент на її спорудженні наполіг чоловік. Він саме повернувся з роботи у Польщі і переконав мене, що вкласти заощадження у таку справу — ​це правильно. Тим більше, що через сніжну зиму добряче поруйнувались наші старі теплиці. Я, маючи схильність до дизайнерських рішень, хоч за професією медсестра, саме почала проходити онлайн­курси за програмою «3­DMax». Коли закінчила два із трьох, як довелось усі сили і час віддавати вирощуванню розсади, тож третій курс пройшов наш син Назар, студент КПІ. Він теж зацікавився дизайнерською справою, тому залікову роботу ми готували вдвох. Я зобразила схему нашої майбутньої оранжереї, Назар детально вирахував усі розміри та створив 3­D проєкт. А незабаром візуалізація нашого задуму отримала практичне втілення, — ​розповідає Наталія Теряткіна.

Читайте також у нас: Лицар із Луцька взяв у руки автомат і кулемет​.

Будували усією родиною, каже жінка. Спочатку з однієї сторони хати залили фундамент, встановивши стовпчики, між якими планували помістити вікна на всю висоту будівлі. Чоловік, у якого золоті руки, провів зварювальні роботи. А далі облаштовували купол із секторів прозорого полікарбонату, через який зараз так і ллються сонячні промені. Частину розсади жінка вже перенесла до оранжереї, але попереду ще встановлення у цій споруді системи крапельного поливу. Можливо, саме там Наталія розпочне вирощувати й не зовсім традиційні рослини для наших широт. Планує посадити ківі, банани тощо.

Але виростити — ​це не проблема, каже Наталія, бо найважче — ​знайти ринки збуту подібної продукції. Тому ранні овочі продає лише на початку сезону, а коли вони у рази дешевшають, пускає на переробку та консервацію. Так само і з квітами та розсадою — ​їх доводиться возити на ринки Володимира­-Волинського та сусіднього Нововолинська. У селі ж багато сортової розсади не продаси, бо кожен самостійно цим займається — ​вдало чи ні, то неважливо, зате дешево людям обходиться.

Нині найбільше купують віолу, яку зазвичай називають братиками. А там уже дійде черга і до помідорів, болгарського перцю, баклажанів, які достигають в оранжереї. 

Юлія ПАШКОВА.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.