«Який комп’ютер? У мене є собаки!» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.53 € 31.08
«Який комп’ютер? У мене є собаки!»

Наприкінці квітня Джесі привела п’ятеро щенят.

Фото Сергія ГУСЕНКА.

«Який комп’ютер? У мене є собаки!»

Юний маневичанин Назар Ляцевич розводить хаскі

­Син давно просив собаку, але я, чесно зізнаюсь, особливо їх ніколи не любив, тому спершу віднікувався, — ​розповідає батько 12­річного хлопця, пан Ярослав. — ​Однак, коли йому виповнилось десять років, він мене все­таки вмовив. Розмірковуючи про породу, спочатку розглядали японську акіта­іну рудого кольору. Хатіко, про яку знято кілька кінофільмів, була саме цієї породи. Проте з’ясувалось, що вона досить дорога, має складний характер і її важко дресирувати. Тому зупинилися на сибірському хаскі. Перед тим син переглянув чимало відеороликів, де й надивився собі цю породу. Тоді хрещений подарував малому хаскі, яку син назвав Джесі.

— Мене практично поставили перед фактом, що в нас буде собака, — ​каже господиня пані Оксана. — ​Але син пообіцяв, що сам доглядатиме за нею, тому й погодилась. Однак, як мамі, все ж доводиться іноді допомагати йому, бо може, наприклад, проспати в школу.

Спершу Джесі жила в гаражі. Але потім для неї змушені були зробити вольєр, оскільки вона досить часто втікала, а також ганяла як своїх, так і сусідських курей. Був випадок, коли, скориставшись тим, що сусіди не закрили курник, Джесі влетіла туди і передушила всю птицю. Довелось відкупляти. Через рік Назар вирішив розводити цих собак, і батьки, полюбивши Джесі, придбали самця цієї ж породи. Його хлопець назвав Спайком.

Коли накидає їсти, то пес без команди не підійде до миски.

— Щоранку просинаюсь о сьомій годині і відразу йду годувати своїх улюбленців, — ​каже Назар. — ​Перед цим увечері сам варю їм кашу, додаючи м’ясо або рибу. Цій породі потрібен покращений раціон харчування –звичайна людська їжа не підходить. Батьки купують крупи, субпродукти, фарш, заморожену тюльку чи салаку.

— Звичайно, повноцінно годувати двох породистих псів влітає в копієчку, але той позитив, який отримуємо взамін, цього вартий, — ​кажуть в один голос батьки юного собаковода. — ​Чотирилапі зобов’язують сина більше бувати на свіжому повітрі та менше часу проводити за комп’ютером, телефоном. І Джесі, і Спайк дуже дружелюбні, добре ставляться до дітей. Менший наш син із ними мало не цілується, а вони ніколи й не загарчали. Одним словом — ​тварини для душі.

Особливо цікаво було із собаками взимку, коли випав сніг. До подвір’я Ляцевичів сходилось чимало дітей, і Спайк усіх по черзі катав на санках. Щоправда, меншого сина через шалену швидкість пса не катали. Для цього навіть спеціальну шлею купували, яка не тисне на шию.

— Однокласники завжди питають про хаскі й хочуть із ними погуляти та сфотографуватись. Щодня вигулюю їх по годині­півтори або пішки, або сідаю на велосипед, беру повідок у руки — ​і собака просто тягне мене, — ​зауважує Назар. — ​Якось із татом визначали автомобілем швидкість Спайка: 55–60 кілометрів на годину.

Джесі не надто була охоча до дресирування, а вже Спайка хлопець навчив окремим командам, таким як «сидіти!», «лежати!», «стрибати!», «дай лапу». Коли накидає їсти, то пес без команди не підійде до миски. Щоб цього домогтися, змалку ставив перед ним їжу і коли щеня бігло до неї, то відпихав, допоки не сідало, а тоді лише підсовував миску. Так і привчив. Такий спосіб побачив у відеоролику. 

Сергій ГУСЕНКО.

Читайте також: Службові пси вперше стануть учасниками параду до Дня Незалежності


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.