Що нам робити з матюками? Колонка Тамари ТРОФИМЧУК
Думаю, ви не раз звертали увагу на підлітків на вулиці або в громадському транспорті, які голосно та нецензурно лаються. Їм ні перед ким не соромно — ні перед жінками, ні перед старшими людьми, ні перед малими дітьми. Я й сама багато разів стикалася з такою ситуацією. Буквально нещодавно поверталася з роботи на тролейбусі, і навпроти сиділи дві дівчинки–школярки. Скажу вам, що в свої роки мені рідко коли доводилося чути такі вислови, якими вони обмінювалися всю дорогу. Особливо сумно стало, коли одній по телефону подзвонила мама і манера спілкування одразу змінилася
Нашим людям немає потреби пояснювати, що таке матюки, бо ненормативна лексика заполонила всі сфери життя. Нецензурщина — хвороба заразна, і слабує нею вся країна. Вона проникла в літературу, ЗМІ, шоу–бізнес, політику. Якщо раніше брудне матюччя було специфічною мовою алкоголіків, повій, злочинців, то тепер воно міцно увійшло в побут багатьох людей і стало звичним явищем. Що казати про простих смертних, якщо навіть представники Офісу Президента (наприклад, позаштатний радник Олексій Арестович) спілкуються матом у фейсбуці? Цікаво, з дипломатами інших країн вони теж так розмовляють? Чи на прийомах чинно сидять у смокінгах, а в своїй країні поводяться, як гопники?
Я зовсім не ханжа і розумію, що без міцного слівця в нашому житті іноді не обійтися. Якщо автомобіль на швидкості оббризкає вас водою із калюжі, ви навряд чи будете особливо обдумувати, що сказати.
Я зовсім не ханжа і розумію, що без міцного слівця в нашому житті іноді не обійтися.
Але повністю розмовляти тільки матюками – це вже занадто, тим більше 12–річним дітям. Я розумію, що підлітки не сьогодні почали матюкатися, пити, курити. Це було завжди. У всі часи були ті, хто дотримувався морально–етичних норм, і ті, хто ними нехтував. Просто раніше не було інтернету, і всі людські вади не виставлялися на загальний огляд з його допомогою. А зараз життя молоді проходить під гаслом: «Не треба соромитися».
І все ж теперішні розмови дітей просто шокують. Словникового запасу у підлітків немає зовсім. У кафе за столиком біля школярів років 12—14 сидіти неможливо. Одні матюки. Дорослі, звісно, теж хороші. Як вони говорять у громадських місцях — на зупинках, у транспорті?! То чого ж доброго навчаться діти? Якось їхала в маршрутці і поруч сиділа мама з донечкою. За нашими кріслами двоє чоловіків 35 років сипали такими відбірними матами, що аж дух забило. Я зробила зауваження: мовляв, майте совість, дитина поруч, а вони: «Хай не слухає». Решта пасажирів просто мовчали і нуль реакції. От і все!
Але говорити все одно треба (звісно, зважаючи на ситуацію), бо іноді це дає ефект. На днях їхала на роботу, вийшла з квартири викликати ліфт. Виявилося, що не працює. Двоє механіків – один молодший, другий поважнішого віку — жваво обговорювали поведінку жильців, які не бережуть такий дорогий механізм. Молодший хлопець був особливо різкий у висловлюваннях і жваво додавав матів у діалог. Раптом старший обернувся, помітив мене і сказав співробітнику, що поряд жінка. Той замовк, вибачився і пояснив, що не бачив, як я підійшла. Я здивувалася. Якщо чесно, дуже давно не була в ситуації, коли чоловік вважає неприйнятним вживати матюки при жінках. А ви що про це думаєте?
Читайте також у нас: «Викладачка на сайті знайомств видавала себе за іноземця-багатія і привласнила 600 тисяч гривень».
Тамара ТРОФИМЧУК, відповідальний секретар «Газети Волинь».
