Тисячоліттями шукаємо шлях до Господа, а себе знайти не можемо - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.37 € 32.06
Тисячоліттями шукаємо шлях до Господа, а себе знайти не можемо

Вперше урочисто засвітили вогні на 7-метровій зеленій красуні у селі Підгайці неподалік Луцька.

Фото зі сайту pidgayci-gromada.gov.ua.

Тисячоліттями шукаємо шлях до Господа, а себе знайти не можемо

Чим переймалася і з чого дивувалася останнім часом редактор відділу інформації «Газети Волинь» Мирослава КОЗЮПА

… золотими язиками для розмови з богами

Нещодавно 33–літній француз, який мріє стати «чорним інопланетянином», ампутував собі два пальці на лівій руці, щоб перетворити її на кіготь. А за останні 10 років зробив кілька екстремальних хірургічних операцій: видалив верхню губу, кінчик носа та вуха, розрізав язик й вживив під шкіру обличчя імпланти, які надають його шкірі більш горбисту текстуру і створюють виступи на вилицях. А все його тіло і навіть очі покриті татуюваннями.

Змінити себе намагалися і дві з половиною тисячі років тому. Дві гробниці з муміями чоловіка і жінки того часу знайшли у Єгипті. Під час дослідження цих розкопок археологи побачили, що замість язиків у них — пластини із золотої фольги. Вчені припускають, що бальзамувальники замінили їх, щоб померлі могли спілкуватися з богом підземного світу Осірісом. Чи «говорили» з богами ці люди за життя — ніхто й ніколи не дізнається, як і те, чи мали вони язики.

Цьогоріч обласні центри України витратили майже  99 мільйонів гривень  на новорічне оздоблення.

Творець створив людину по своїй подобі і, певно, такою і хотів її бачити. Дивно, що за кілька тисяч років, попри запевнення науковців, що людина еволюціонувала до «істоти розумної», ми все ще намагаємося змінити себе, шукаємо «особливі» підходи до розмови з Господом. Хоч Біблія учить: «Прийдіть до мене всі струджені і нужденні». А ще — не чекати смерті, а говорити зі Всевишнім щодня за посередництвом молитви. А щоб розмова вийшла щирою, достатньо просто любити свого Творця і навколишніх. І не намагатися «удосконалити» його витвір.

… святом, що наближається

Ще один давній ритуал захопив цими днями увесь світ — прикрашання ялинки. Історія свідчить: німецький священник Мартін Лютер ішов увечері напередодні Різдва засніженим лісом. Він побачив молоду ялину, над верхівкою якої яскраво сяяла вечірня зірка. Це видовище так вразило чоловіка, що він приніс деревце додому, прикрасив його палаючими свічками, а на верхівці прикріпив дерев’яну зірку. Так і народилася прекрасна зимова традиція, без якої вже й ніхто не уявляє новорічно–різдвяних свят.

Попри примхливу погоду, Луцьк, Рівне, як і всі інші міста області й України, готуються до Нового року. В обласному центрі Волині найперше встановили новорічну декорацію біля ТРЦ «Промінь». Ялинку із куль, які світяться, ставлять вже декілька років поспіль, а у 2017–му вона була визнана найкращою в Україні. Хоч головними в Луцьку залишаються живі красуні на Театральному майдані. Цьогоріч обновок для них не купували, перевірили справність гірлянд і вже минулої неділі вона запалала на потіху мешканців обласного центру і гостей. А оскільки межі громади розширилися, то облаштують зимові інсталяції і в селах ОТГ. Кажуть, новорічних декорацій вистачить на всі 12 визначених об’єктів. Загалом вклалися у менш ніж в мільйон гривень.

А от у Рівному більше не ставитимуть лісову ялинку. Натомість купили штучну, висотою 18 метрів та діаметром 18,2 м з «кульбабкою» на маківці. Разом із наборами іграшок, гірлянд, штучними ангелами, оленями та ведмедями обійшлося місту у три мільйони гривень. Її урочисто засвітили у центрі міста, а мешканці назвали найкрасивішою в історії Рівного. Щоправда і найдорожчою. Цьогоріч обласні центри України витратили майже 99 мільйонів гривень на новорічне оздоблення, з яких лише Дніпро — 62 мільйони. Головна ялинка країни обійшлася у 27 мільйонів. У цьому рейтингу Рівне посіло шосте місце.

Подивувала красою новорічна ілюмінація і на центральній ковельській ялинці. Цьогоріч вона настільки красива, що може конкурувати зі столичною, і яскрава — кожен її вогник засвічує у душі якусь іскру радості. Відчув це і міський голова Ігор Чайка, який закликав усіх мешканців долучитися до прикрашання свого міста. «Навіть невеличка гірлянда у вікні додасть затишку і вам, і тому, хто побачить її з вулиці! Нехай буде більше світла, більше усмішок в цю пору! Кожен може докласти зусиль до скарбнички спільної зустрічі Нового року та Різдва!». Актуальні слова для всіх, для кого ці свята значать більше, ніж просто святкові дні календаря.

… мандаринами й огірками при дорозі

Не встиг вщухнути скандал із викинутим неподалік Луцька хлібом, як біля села Пульмо на Шаччині просто обабіч автошляху хтось висипав зіпсовані фрукти і овочі. Фото із мандаринами, ківі і огірками потрапило у соцмережу, де користувачі обурюються ганебним вчинком. «Не дай Боже з хама пана. Не бідний викинув, бо бідні собі цього і в свята не завжди можуть дозволити», — йдеться в одному з коментарів. «Це скоріше за все наші бізнесмени. В ліс вивезуть зіпсоване, але і на копійку ціну не знизять…», — пишуть в іншому.

І справді сумно від усвідомлення, що якийсь «господар» допустив псування товару і вивіз його у поле. Пригадую, кілька років тому в одному з магазинів у Луцьку власники напередодні Пасхи віддавали ранні весняні овочі та зелень нужденним. Просто в магазині поставили ящик, куди клали не продану редиску, петрушку, кріп, огірки… Можливо вся різниця в тому, що бізнесмени всього лише купили заморські продукти, а фермери виростили продукцію власними руками, вклали в неї важку працю. Тож і знають їй ціну: вона найвища, якщо послужить комусь на добро.

Тим часом в Україні обговорюють вартість черешні по 1499 гривень, яку продають в одному із супермаркетів Одеси. Попри здивзування і обурення, є такі, хто цілком лояльно ставиться до ціни. Мовляв, якщо завозять такий товар у магазин, значить і попит є. Тільки чи багато покупців можуть дозволити собі свіжі вітаміни, та чи не спіткає ті заморські ягоди така ж доля як і ківі, мандарини та огірки — валятися біля дороги. В кращому випадку, можливо якась пташечка чи звір поласують залишками солодкої м’якоті.

Читайте також у нас: «Три сестрички-школярки відрізали своє волосся для перук онкохворим діткам​».