Юні вільхівські колядники разом із директоркою місцевого будинку культури Людмилою Процюк у кожній хаті Народження Ісуса прославляли, у Бога Перемоги над ворогом і миру благали.
«Не хочемо мати нічого спільного з російською церквою» (Фото)
У Вільхівці на Горохівщині вже святого Василя вшанували, воду освятили, бо жителі цього села вперше прославляли Народження Божого Сина за новоюліанським календарем. Таке рішення разом із духовним наставником отцем Василем Луньо віряни одноголосно прийняли на парафіяльних зборах
Для цієї церковної громади немає нездійсненних бажань, якщо йдеться про справи, угодні Богові й Україні. Свою віру в Небесного Отця Вседержителя вільхівчани леліють у двох святинях. Древню Хресто-Воздвиженську церквицю, якій цьогоріч у вересні виповниться 241 рік, доглядають, наче вдячні діти матінку на схилі літ. Нову Свято-Покровську вимріяли на віки для своїх внуків, правнуків… Будували її 10 років поспіль власними силами та коштами й освятили 12 осеней тому у величний день Покрови Пресвятої Богородиці.
Ще у 1990-ті парафіяни разом із отцем Василем вирішили, що Творцеві й Батьківщині будуть до душі богослужіння й церковні піснеспіви українською мовою. Вони одними з перших позбулися московського духу, перейшовши в лоно Православної церкви України. Чергове знакове рішення щодо переходу на новоюліанський церковний календар теж приймали, керуючись мудрістю, логікою і бажанням почуватися в єдності зі світовою духовною спільнотою.
Зазвичай за наколядовані гроші віряни купували гарні оздоби для свого храму. Цьогоріч кошти офірували на потреби Збройних сил України.
«Ми вже до цього доросли», «Не хочемо мати нічого спільного з московською церквою, яка благословляє війну й смерть на нашій землі», «Раніше люди вже відзначали Різдво 25 грудня. Якщо зуміли перейти на 7 січня, то зможемо перейти й до правдивої, більш точної дати – 25 грудня», – вважають вільхівчани. І, до слова, надихають своєю сміливістю жителів довколишніх сіл. Як з’ясувалося, сусідські поселення теж подумують про такий крок.
Визнають, що цьогоріч не вистачило рішучості, а ось якби знали, що Вільхівка його зробить, то й собі не вагалися б.
Співуча Вільхівка, знаменита народним аматорським хором «Хлібодар» і його засновником-піснедаром Степаном Кривеньким, у мирні Різдвяні свята з рання до смеркання дзвеніла колядками й щедрівками. Зазвичай за наколядовані гроші віряни купували гарні оздоби для свого храму. Цьогоріч кошти офірували на потреби Збройних сил України.
…Колядників чекали в кожній хаті. Прославляти Ісуса, просити співом у Неба миру охоче зголосився юний цвіт села – Олександр Казанцев, який понад усе мріє, щоб з війни повернувся додому його татусь, зниклий безвісти на полі бою на Донеччині, Ліна Кулипко, Денис Кулипко, Владислав Пирожок, Аня Бондар, Ірина Процюк, Іванна Процюк, Ангеліна Гофман, Ірина Ушакова, Стас Шаваров. Співати улюблені колядки «Нічка та ясна зорі засвітила»,
«Прилетіли ангелята» й щедрівку «Ой, сивая зозуленька» дітей навчили працівники Вільхівського будинку культури й місцевої бібліотеки-філії. Їх люди слухали зі сльозами на очах, із молитвами про закінчення війни, з вірою, що з нами Бог і все буде Україна.
Наразі дзвінкоголосий гурт наколядував 22000 гривень. Кошти для ЗСУ у церкві й у селі збирають постійно, адже розуміють, що Перемога кується і в тилу.
Читайте також: «Сьогодні Старий Новий Рік: що не можна робити».
