Курси НБУ $ 38.62 € 41.72
Фермер, який перевіз із Донеччини  на Волинь 150 кіз, мусить їх дорізати

Після демобілізації Сергій заснував в Іванопіллі Донецької області козине господарство.

Фотоколаж із сайту shotam.info.

Фермер, який перевіз із Донеччини на Волинь 150 кіз, мусить їх дорізати

Колоритний чоловік з оселедцем – Сергій Свириденко – шість років тому, повернувшись після служби в АТО, заснував у селі Іванопілля, що біля Торецька, екоферму «Козацьке подвір’я»

Став розводити кіз, варити крафтові сири, готувати м’ясні делікатеси. І все, здавалося, йшло добре, але повномасштабне вторгнення змусило Сергія Миколайовича долати нові випробування.

Із артилеристів – у фермери

До 2014 року Сергій Свириденко жив у Донецьку. Працював у торгівлі: купував гуртом ковбаси на м’ясокомбінатах України та розвозив по магазинах. Але потім через війну на Сході життя змінилося. Ситуація у рідному місті стала напруженою. Так усією родиною 3 червня 2014 року вони «на два тижні» виїхали на дачу в село Іванопілля Костянтинівського району, яке залишилося на підконтрольній Україні території. Зрештою, зосталися там на 8 років.

Коли Сергій зрозумів, що за два тижні додому вони не повернуться, то пішов у військкомат.

Півтора року служив у 54-й бригаді артилеристом. Воював на Світлодарській дузі.

Сергій воював на Світлодарській дузі.
Сергій воював на Світлодарській дузі.

 А після демобілізації заснував в Іванопіллі козине господарство. Також узявся за виготовлення м’ясних делікатесів зі свинини. У 2017-му отримали грант від ГО «Український донецький куркуль» і побудували мінісироварню за майже 1 млн грн.

М’ясну продукцію та сири продавали у місцевих крамничках, на ярмарках та через інтернет. Справи йшли непогано. Так, у 2021 році продали товару на 4,9 млн грн. Готувалися нарощувати обсяги виробництва та продажу. Але почалася широкомасштабна війна і зруйнувала всі плани.

Переїзд обійшовся у понад 150 тисяч гривень

«У нас із 2014 року було неспокійно. Ми постійно чули артилерію, адже до лінії розмежування було всього 30 кілометрів. Але у нас був газ, вода, електроенергія та інтернет. А ось після 24 лютого все змінилося. Люди почали виїжджати з Костянтинівки, Краматорська», – пояснює чоловік.

Навесні стало «прилітати» в Іванопілля. Регулярно обстрілювали і сусідні містечка. З травня в селі зник газ. А потім росіяни поцілили у насосну станцію, тож люди залишилися ще й без води. У господарстві Сергія є власна свердловина. Він каже, що міг би вижити в селі сам, але тримати худобу ставало дедалі важче через дефіцит води та кормів.

 Не вистачає людей для їхнього догляду та коштів на корми.

«Серце крається, коли доводиться запитувати, як дід у казці: «Кізонько моя мила, кізонько моя люба, чи ти пила,  чи ти їла?».
«Серце крається, коли доводиться запитувати, як дід у казці: «Кізонько моя мила, кізонько моя люба, чи ти пила, чи ти їла?».

Сергій Свириденко вирішив виїжджати на більш спокійну територію. Транспортувати таке велике стадо було непросто.

«У мене не було вибору: або кози помруть з голоду в Іванопіллі, або ми переїдемо і я матиму змогу знайти корм для них. Тому я з липня їздив Україною, дивився, куди можна перебратися. Десь по телебаченню вийшла передача про мою ферму, її побачив волинський підприємець Іван Будь. Він і запросив мене до свого старого господарства на Волинь», – каже чоловік.

Тож на початку вересня 2022 року Сергій Свириденко найняв скотовоза. На перший поверх завантажив обладнання, трактор, техніку, на другий – 150 кіз. Забрав двох працівниць та готову до продажу продукцію і вирушив у дорогу.

«Переїзд обійшовся у понад 150 тисяч гривень. Я переживав, що тварини не витримають такої довгої дороги. Але минулося, вижили усі. Ми виїхали близько 16-ї години, а наступної доби були вже на місці», – розповідає Сергій.

Після демобілізації Сергій заснував в Іванопіллі Донецької області козине господарство.
Схема шляху, який подолав Сергій Свириденко зі своїми кізоньками. Фотоколаж із сайту  shotam.info.

 Довелося скоротити поголів’я

Спочатку вдавалося дати раду стаду. З’явилися клієнти, ферма працювала. Але, на жаль, утримувати таке поголів’я на новому місці стало складно. Тому фермер цієї осені мусив зменшувати своє тваринницьке господарство. Чоловік не в змозі прогодувати поголів’я.

«Уже дорізаємо кіз, – сумно каже пан Сергій. – Не вистачає людей для їхнього догляду та коштів на корми». Господарю це рішення далося непросто, однак інакше вчинити не міг через обставини, що склалися.

Чоловік продовжує свою справу. «Виробництво працює, виготовляємо далі сири, але тепер уже з коров’ячого молока. Також робимо м’ясні делікатеси з м’яса тварин домашньої відгодівлі, які перебувають на випасі». Сергій Свириденко пробував брати молоко в місцевих жителів, але не раз воно була низької якості, тож закуповує сировину у місцевого фермера в Дерні.

Читайте також: Переселенка з Краматорська тепер допомагає із Горохова на Волині бити ворога.

«Маємо сучасну домашню сироварню, постійно розширюємо асортимент продукції. Використовуємо італійські закваски. Продукти харчування виробляються на нашій фермі з дотриманням усіх санітарних норм і без використання заборонених добавок та компонентів. Із любов’ю ставимося до нашого діла», – каже пан Сергій.

А волиняни високо оцінили крафтові смаколики, адже у вайбер-спільноті господаря – десятки подяк і сотні задоволених клієнтів.

* – «Цей обліковий запис на сайті volyn.com.ua створений та обслуговується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю відповідальністю редакції газети «Волинь» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».

Козине господарство в Іванопіллі розвивалося непогано,  але все зруйнувала війна...
Козине господарство в Іванопіллі розвивалося непогано, але все зруйнувала війна...  
Telegram Channel