Останнє кохання Едіт Піаф було молодшим на 20 років

 «Для мене ти народилася того дня, коли я тебе побачив»

Вони познайомилися в госпіталі, який в останні роки життя став для неї другим домом. Низка аварій, важкі травми, постійні болі, морфій, затяжна депресія – у цьому стані вона перебувала тепер завжди.

Тео прийшов до неї в палату з лялькою і сказав, що вона принесе удачу, тому що іграшка не проста: це лялька – з його батьківщини, з Греції. Едіт посміялася, але наступного дня він прийшов з квітами, а незабаром зробив пропозицію. 

Едіт чинила опір, говорила про складне життя, про різницю у віці – 20 років. Він вислухав і сказав: 

– Для мене ти народилася того дня, коли я тебе побачив.

Вже через два місяці Тео з неприхованим захватом запитав батьків, як вони відреагують, якщо він познайомить їх з Едіт Піаф? Батьки і сестра Тео, Крісті Лом, втратили дар мови. Завагавшись, відповіли згодою. Тео їх приголомшив: «Вона чекає вас у машині».

Через тиждень Піаф була запрошена до будинку Тео на чай. Рідні хлопця хвилювалися. Виявилося, марно: в житті Піаф була скромною і сором’язливою. Спочатку батьки і сестра навіть подумати не могли, що Тео з Едіт зв’язує щось більше, ніж дружба.

Дізнавшись про їхній роман, батько Тео розлютився, нагадавши синові про минуле Піаф і різницю у віці. Любити Едіт як співачку – це одне. Прийняти, що пара хоче одружитися, – зовсім інше. Піаф і сама розуміла, що сім’я коханого в розгубленості. Тоді вона почала шукати підхід до них, обіцяючи зробити з Тео зірку. 

Едіт придумала йому псевдонім: тепер він Тео Сарапо. Від грецького: «Я люблю тебе». Тільки з розкотистою французькою «р». Це єдина фраза, яку Піаф знала грецькою мовою.

Про ці стосунки сестра Тео написала книгу. Вона як ніхто розуміла, за що її брат покохав цю жінку. З ровесницями Тео не міг відчути себе справжнім чоловіком. Інша справа Піаф – жінка, що розуміє, відчуває. Незадовго до знайомства з нею Тео побував на війні в Алжирі. Багато що побачивши і ледве уцілівши, він не замислювався про майбутнє. Жив одним днем і цінував його. Піаф, яка в своєму житті пережила багато, була такою ж. 

Версія публіки про Тео-альфонса розбилася

Уперше вони вийшли на сцену разом у паризькому залі «Олімпія». Співали про кохання і виглядали щасливими.

Едіт Піф належать такі слова: «Люди, які не думають про любов, – неповноцінні. Ті, хто перестав вірити в кохання через те, що це почуття колись змусило їх страждати, не здатні полюбити по-справжньому». Таке її кредо. Весілля відбулося 9 жовтня 1962 року. Незважаючи на попереднє розлучення, Піаф дозволили повінчатися з Тео у грецькій православній церкві на вулиці Жоржа Бізе. Заради цього Едіт перейшла в православ’я.

Цікавих у храмі було значно більше, ніж близьких, але що б не говорили злі язики, молодята були щасливі.

На весілля Едіт подарувала Тео іграшкову залізницю. Не просту. Електричний потяг біг по рейках міста його юності Ла-Фретт-сюр-Сен. Намальовані на фанері будиночки точнісінько повторювали вулиці маленького передмістя Парижу. Тео упізнав їх відразу, навіть – перукарню, де працював його батько.

Люди, які не думають про любов, –неповноцінні. Ті, хто перестав вірити в кохання через те, що це почуття колись змусило їх страждати, не здатні полюбити по-справжньому.

Тео і Едіт своїм коханням змогли переконати навіть скептиків: це не мезальянс, а – щаслива пара. Тим більше до моменту весілля у Піаф за душею не було майже нічого. Величезний статок вона розтратила, загрузнувши у боргах. Версія публіки про Тео-альфонса розбилася, не отримавши підтвердження.

У кінці життя Піаф отримала те, що вона вважала «незаслуженим». Це була нескінченна турбота Тео про жінку, якою він захоплювався. 27-річний красень проводив дні і ночі біля ліжка дружини. Він приносив Піаф милі подарунки, читав книги і всіляко намагався скрасити її останні дні.

Тео з обожнюванням дивився на улюблену жінку, яка була уся в шрамах і з розпухлими руками, до того ж не могла сама себе обслуговувати. Але йому було все одно, він любив її. Годував з ложечки, ніжно доглядав, читав їй вголос, дарував подарунки, показував комедії. І до останнього її подиху давав зрозуміти, що вона бажана і кохана. Чоловік завжди був поряд зі своїм постарілим, розбитим болем втрат і хворобами «горобчиком», навіть, коли вона його вже не впізнавала (псевдонім «Піаф» французькою мовою означає «горобчик» – так називали Едіт із дитинства за її мініатюрність).

Едіт Піаф померла в 1963 році. Співачку ховала уся Франція. Її полюбили за унікальний голос, який неможливо було сплутати ні з чиїм іншим. Серед безлічі виконаних нею пісень – найбільшу популярність отримали «Гімн любові», «Мілорд», «Я ні про що не шкодую». Едіт Піаф, пройшовши шлях від співу в кабаре до сольних виступів у найпрестижніших залах світу, зайняла свою нішу на музичному Олімпі Франції і всього світу.

У спадок від Едіт Тео Сарапо, що терпів звинувачення в корисливості, отримав борги на декілька мільйонів франків. Вони були у співачки ще до весілля, і Тео про них знав. Він продав квартиру, щоб погасити борги, а майже усі гонорари від виступів йшли на оплату рахунків Едіт.

Перед смертю Едіт взяла з Тео клятву не літати літаком: трагедія, яка сталася колись з боксером Марселем Серданом (лише його, як говорила співачка, вона любила, й усе життя чекала Тео), не давала їй спокою. Тео дотримувався обіцянки, але… Через сім років він загинув в автомобільній катастрофі. У 1970 році машина Тео врізaлaся в платан неподалік від містечка Шато де ла Рю. Похоронили його на кладовищі Пер-Лашез, поряд з улюбленою дружиною – легендарною Едіт Піаф. 

Від глибокої депресії вона рятувалася морфієм

Декілька фактів із життя знаменитої співачки:

▶Мати Едіт Піаф співала в кабаре. Коли дівчинці було два роки, вона кинула чоловіка-акробата і віддала доньку на виховання своїм батькам. Бабуся ж часто наливала внучці в пляшечку замість молока розбавлене вино, щоб та її не турбувала. Тоді батько Едіт відвіз її до Нормандії своїй матері, яка тримала публічний будинок.

▶Едіт Піаф було три роки, коли з’ясувалося, що вона страждає від кератиту і є практично сліпою. Тоді бабуся та її «дівчата» повезли дівчинку до мощів святої Терези в Лізьє. Поїздку призначили на 19 серпня 1921 року, а 25 серпня Едіт прозріла. Їй було 6 років. Першим, що вона побачила, були клавіші піаніно. З тих пір Едіт носила на шиї медальйон із зображенням святої і завжди заходила помолитися до церкви – де б вона не бувала на гастролях.

▶У 9 років юна співачка почала виступати з батьком, який повернувся з армії, і вуличними циркачами. А в 15 років Едіт вже сама співала на тротуарах із подругою Сімоною Берто. У 17 років вона, закохавшись у дрібного комерсанта Луї, народила дочку Марсель, яка померла від менінгіту, проживши всього два роки. З Луї співачка розлучилася, і дітей у неї більше не було.

▶Едіт Піаф продовжувала виступати в окупованому нацистами Парижі, а в 1943 році їздила до Берліна разом з іншими французькими артистами. При цьому вона допомагала євреям та співвітчизникам-військовополоненим, що переховувалися від окупантів.

▶Після війни на співачку чекав небувалий успіх. Але в жовтні 1949 року знаменитий боксер Марсель Сердан, у якого була закохана Піаф, розбився в авіакатастрофі. Це було шоком для артистки. У глибокій депресії вона рятувалася морфієм.

▶У 1952 році Едіт Піаф потрапила у дві автокатастрофи поспіль, обидві з Шарлем Азнавуром. Щоб полегшити біль від переломів, лікарі кололи їй морфій, і Едіт знову потрапила в наркотичну залежність, від якої вилікувалася лише через чотири роки. Однак залишилися біль самотності, алкоголь і важкий ревматоїдний артрит, хоча на той час Піаф вже завоювала весь світ.

Джерело: сайт facebook.com, obozrevatel.com