Ми купили на заводі тисячу штук цегли. Але який же був подив, коли мені сказали, щоб заплатив за амортизацію піддонів, на яких знаходиться ця цегла...
24 листопада 2003 року я купував цеглу на цегельному заводі, який знаходиться в Луцьку по вулиці Садовського. Ми взяли тисячу штук цегли. Але який же був подив, коли мені сказали, щоб заплатив за амортизацію піддонів, на яких знаходиться ця цегла. Оскільки ми брали цеглу насипом, то було незрозуміло, за що береться ця амортизаційна плата. За роз’ясненням я звернувся до Валерія Анатолійовича Кантерука, керівника підприємства. Він мені роз’яснив, що плата за користування цими піддонами нараховується не заводові, а підприємцеві Л. С. Шаманській, завскладом, і береться вона незалежно від того, чи забирає покупець цеглу з піддонами, а потім їх повертає, чи бере насипом і не користується ними. “Цеглу ви брали з піддоном, а, отже, треба платити”,— сказав Кантерук. З цього приводу хочу сказати, що ще не було такого, щоб за прилавок, на якому лежав хліб, з покупця брали окрему плату. На мої претензії пані Шаманська дала мені буквально таке роз’яснення: “Мені так сказали і я так роблю, я працюю на частніка”. Коли б це стосувалося лише моїх піддонів, то сума грошей виходить невелика. Однак з цього заводу цеглу беруть покупці з усієї області. Хоча справа навіть не в грошах, а в тім, що хтось, ставши власником заводу, може дозволити робити дурнями інших. Леонід КРАВЧУК. м. Луцьк.
