Про минуле дружини дізнався від… її подруги

А останнім часом раптом почав часто спілкуватися з Оленою – подругою дружини, з якою вони товаришують ще зі школи. І, загалом, усе добре, але несподівано для себе і завдяки цій дружбі я став дізнаватися багато цікавого про свою другу половинку.

При цьому я спеціально нічого у неї не з’ясовував. Це все якось саме по собі виходило в процесі розмови. Наприклад, якось ми з нею обговорювали, скільки алкоголю купувати на нашу спільну гулянку, і я сказав:

– Добре, що дружина в мене не п’є. Це дуже економить сімейний бюджет.

Альона у відповідь на це фиркнула.

– Ну так, – відповіла вона. – Зараз то, звичайно. Не те, що в молодості.

Я насупився.

– Ні, ти щось плутаєш, – сказав я. – Свєта ніколи не пила. Коли ми з нею почали зустрічатися, вона мені говорила, що більше келиха пива або пари келихів вина за вечір не може випити. Їй погано стає.

Альона розреготалася.

– І ти в це досі віриш? – відсміявшись, сказала вона. – Ми з нею якось дві пляшки горілки на трьох випили, а потім у клубі танцювали до шостої ранку.

– Серйозно? – запитав я. – А мені вона казала, що їй клуби ніколи не подобалися.

– Ага, це вона так говорила, щоб справити на тебе гарне враження, – фиркнула Олена. – Та яка різниця, що було насправді – через стільки років?

– Ну так, – кивнув я. – Зовсім ніякої.

Насправді, як би смішно це не звучало, почути таку правду про дружину, навіть через стільки років, було не дуже приємно.
Не те, щоб я такий затятий противник міцних напоїв і клубів. Мене покоробив сам факт, що дружина так нахабно мені брехала на самому початку наших стосунків, намагаючись здаватися кращою, ніж вона є насправді.

На жаль, на цьому неприємні сюрпризи не закінчилися. Через якийсь час у нас з Оленою відбулася ще одна цікава розмова.
Ми чомусь раптом згадали той момент, коли зі Світланою познайомилися. Це сталося на якійсь великій студентській вечірці, куди Олена, Свєта і я прийшли у складі різних компаній.

Я з приятелями познайомився з цими дівчатами, а Свєта сподобалася мені з першого погляду. Тільки ось, на жаль, наступного дня у мене був іспит, і я не міг залишитися на цій вечірці надовго. Але Свєти номер телефона встиг узяти.

Через кілька днів я набрався сміливості і зателефонував їй. Ще тиждень ми спілкувалися телефоном, а потім пішли на побачення. Ось так і почалися наші стосунки. І мені завжди здавалося, що в нас усе було неймовірно красиво і романтично.

А тут Олена зруйнувала мою багаторічну ілюзію.

– І ти в це досі віриш? – відсміявшись, сказала вона.

– Після того як ти пішов із вечірки, до Свєтки підійшов Борька – хлопець із твоєї компанії, – розповіла вона. – Вони весь вечір протанцювали разом. Але нічого не було, не переживай. Щоправда, вони потім ще кілька разів сходили на побачення, але щось не зрослося. А потім уже Свєтка з тобою почала зустрічатися.

Як я себе бридко відчув після цієї розповіді – словами не передати. Просто вся історія моїх стосунків і святий образ моєї дружини і матері моїх дітей був зруйнований.

А найприкріше, що коли я поговорив про це зі Світланою, вона навіть не стала нічого заперечувати.

– Ну так, після тебе до мене ще Борька підійшов, – сказала вона. – Ну пообжималися з ним трошки, погуляли кілька разів. І що? Це сто років тому було! Тепер то я з тобою.

– Ага, – кивнув я. – А от якби з Борькою тоді склалося, ти була б із ним, а не зі мною? Тільки от шкода, що не вийшло, так?

– Ти несеш якусь нісенітницю, – фиркнула Світлана. – І занадто багато значення надаєш минулим подіям.

Тільки я ось так не вважаю і ніяк не можу заспокоїтися. Відчуваю себе якимось другим варіантом.

Я так трясся над нею, зателефонувати боявся, місяцями доглядав обережно, щоб не злякати. А виявляється, з іншим вона тут же і поцілувалася через годину після знайомства, і на побачення з ним ходила, поки я боявся.

І через це я почуваюся так, ніби Свєта обрала мене не за покликом серця, а через надійність, чи що. Хочу вірити, що це не так, але не можу відпустити ці думки.

Що скажете?