А бронзу для найвищого пам’ятника в світі Тарасу Шевченку везли у Ковель аж із Бахмута!

Як зазначає «Вікіпедія», пам’ятник являє собою масивну бронзову фігуру літнього Шевченка на високому кургані – з  гранітного підніжжя наче виростає упевнена постать Кобзаря зі здійнятою зігнутою в лікті правою рукою в жесті, який можна сприймати як застереження, повчання... Розміри монумента є вражаючими – 7,9 метра заввишки, вага гранітно-бронзової скульптури поета – приблизно 20 тонн.

При прийомі скульптури художньою радою на Львівській кераміко-скульптурній фабриці зазначалось, що за роки Незалежності України – це перший пам’ятник Тарасу Шевченку, який заслуговує на високу оцінку. Постамент гармонійно вписується в природне середовище міста і став окрасою Ковеля. 

...А питання про спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку в Ковелі постало ще до незалежності України на початку 1990-их років – його не раз піднімали активісти товариства «Просвіта», Союзу Українок, Народного руху України. Після проголошення Незалежності тодішній міський голова Ковеля Анатолій Семенюк та депутати міськради ухвалили відповідне рішення, і вже в жовтні 1993 року було відкрито символічний знак про встановлення пам’ятника геніальному Кобзарю – камінь на території, що прилягає до річки Турія. Відразу було замовлено його на Львівській кераміко-скульптурній фабриці і перераховано кошти в сумі 100 000 гривень. Узгоджував макет пам’ятника заступник міського голови Пилип Турчин (на жаль, уже покійний) з авторами проєкту. На жаль, у зв’язку з кризовими часами в Україні, на цьому роботи припинилися і макет «пилився» на території фабрики тривалий час…

Було закуплено 9 тонн бронзи в Артемівську (тепер – Бахмут). 

І лише з приходом до влади мера міста Ярослава Шевчука в 2002 році депутати його каденції, майже одноголосно, прийняли рішення продовжити роботи. Їх ідею підтримали депутати Верховної Ради, до яких звернулися члени Волинського Братства, яке очолював Микола Жулинський, і було виділено 4 мільйони гривень (3 мільйони коштів – з державного бюджету). Сприяв в отриманні коштів у Кабміні народний депутат з Волині, заступник голови облдержадміністрації Бориса Клімчука – Борис Загрева, а також нардеп Юрій Костенко.

Для встановлення було обрано роботу тоді ще молодого, щойно випускника Київського державного художнього інституту (тепер – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) Володимира Шолудька – який й утілив у життя скульптурну композицію «Апостол Правди і Свободи». Автор, якому допомагали скульптори Петро Подолець та Микола Король, архітектори Тетяна Мельничук та Анатолій Заворотинський, невтомно працював над роботою…

 До речі

Тарас Шевченко відвідав Ковель та його околиці лише одного разу – восени 1846 року як штатний художник у складі археографічної комісії з вивчення пам’яток Поділля і Волині. По Ковелю Тарасові Шевченку було особливе доручення від керівника експедиції професора Миколи Іванішева, щоб дослідити й замалювати місця, пов’язані з перебуванням у цих краях московського воєводи-втікача Андрія Курбського. Відвідини Ковельщини Шевченком було якраз за півроку до жорстокого царського суду і заслання на десять років у солдати рядовим без права вислуги. 

Було закуплено 9 тонн бронзи в Артемівську (тепер – Бахмут) та до роботи залучили ПМК-62 (керівник – Анатолій Приступа), КП «Ковельбуд» (Володимир Сидорук), Ковельська виховна колонія (Олександр Філаретов). На допомогу їм – також фахівців багатьох інших трудових колективів із Ковеля, Луцька та Львова. Саджанцями місцевість забезпечували друзі з Польщі і навіть облаштували «Люблінську алею дружби»…

 Пам’ятник Т. Г. Шевченку та новозакладений парк його імені були урочисто відкриті напередодні 14-го за ліком Дня Незалежності України. З огляду на те, що церемонія відкриття відбувалась перед стартом  виборчої кампанії-2006, планувалось під час заходу уникнути зайвої політизації, зосередивши увагу на величі Кобзаря та нагальності розвитку української культури. 

Відкриваючи свято, міський голова Ярослав Шевчук висловив слова подяки основним благочинникам спорудження пам’ятника, а потому священники Української православної церкви Київського патріархату на чолові з єпископом Луцьким і Волинським Михаїлом освятили монумент.

 Під безсмертне шевченкове творіння «Реве та стогне Дніпр широкий», яке майстерно, з піднесенням виконав Волинський народний хор, до підніжжя монумента лягли живі квіти пам’яті і шани. На церемонії відкриття пам’ятника виступили представники національної інтелігенції та влади – про знаковість і знаменність події, що символізує віковічне прагнення українців до єднання, спільності дій у боротьбі за розбудову незалежної України, говорили Голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський, заступник голови облдержадміністрації Володимир Карпук, заступник голови обласної ради Володимир Банада, народні депутати України Іван Драч та Борис Загрева, голова обласної письменницької організації Василь Гей, лауреат Всеукраїнського шевченкового фонду та літературної премії імені Павла Тичини Петро Засенко, Голова обласної організації товариства «Просвіта», поетеса Надія Гуменюк. Окремі промови зробили спеціально запрошені закордонні гості – президент асоціації Єврорегіону «Буг» Генрік Макаревич, делегації з міст-побратимів Сміли, Бучі, Холма і Бжега-Дольного (Польща), Барзінгхаузена і Вальсроде (Німеччина), Утени (Литва) і Ржева (росія). Майстерно декламувала поезію Кобзаря акторка Волинського академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Світлана Органіста (нині – Заслужена артистка України), виступили інші професійні артисти і творчі колективи. Урочистості завершилися символічно – Шевченковим «Заповітом» і закладанням біля монумента «Шевченкового гаю».

Григорій БОЙЧУК, м. Ковель.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Подяка від бійців і прапор із підписами: як Ковельська громада допомагає Силам безпілотних систем.