«Із тавром корупціонерів іде у відставку еліта судової системи Волині» (відео)

Тамара ТРОФИМЧУК

 «НАША РОБОТА ПРАКТИЧНО ПАРАЛІЗОВАНА»

У судовій системі України і Волині відбуваються події, які можна порівняти із землетрусом. 8 вересня Верховна Рада проголосувала за звільнення 500 суддів, які подали заяви про відставку. Серед них є і судді апеляційної інстанції Волинської області. Тож уже минулої п’ятниці в цій установі стало менше на десять працівників. З роботи пішли найдосвідченіші та найавторитетніші служителі Феміди, чий трудовий стаж обчислювався десятиліттями: Олександр Фідря, Оксана Завидовська–Марчук, Григорій Бешта, Анатолій Лозовський, Сергій Міліщук, Людмила Мудренко, Микола Польовий, Галина Силка, Анатолій Хомицький, Катерина Антонюк. Заяви вони написали під тиском громадської думки та огульних звинувачень у корупції.

Заяви вони написали під тиском громадської думки та огульних звинувачень у корупції.

«Прощальні» збори колективу відкрив голова суду Петро Філюк, зазначивши, що за своє життя виконував чимало місій — приємних і не дуже, але такої, як сьогодні, ще не мав. Честь суддів зганьбили кілька одіозних осіб, але тавро корупціонер поставлено на кожному з цих добросовісних людей, а тепер ще й кинуто на амбразуру.  Все це пафосно називається очищенням, хоча насправді відбувається руйнація держави.

— Я зовсім не хочу сказати, що в судовій системі все ідеально. Ні. Але оскільки понастворювали стільки правоохоронних органів, то нехай вони займаються цими питаннями. Натомість держава змусила піти інших людей, ще й поставила на них тавро корупціонерів, — різко висловився Петро Філюк. — Дехто закидає: ми не звільняємо суддів, вони самі йдуть у відставку. Але неспроста це роблять люди освічені, з життєвим досвідом. Зрозуміло, що нинішню ситуацію реформатори подають зовсім по–іншому. Та найкращий суддя —час, і він розсудить, хто був правий. Ми знаємо, хто сьогодні проводить реформи, їхній професійний, фаховий рівень. Маючи можливість спілкуватися з цими людьми, ми бачимо, що багато з них не розуміють, де вони є і чим займаються. Це люди, далекі від державного будівництва, від розуміння того, чим їхні реформи обернуться у недалекому майбутньому. Та інколи треба читати книжки. Ще Платон казав: «Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою». Я ці слова говорив ще тоді, коли була так звана злочинна влада. Вони є в музеї нашого суду, їх треба перечитувати, щоб пам’ятати, що повинен діяти закон, а не емоції, не бажання, не пересічна воля. І, звичайно ж, велике значення має те, хто нами управляє. Тому що державою має правити не нетямуща маса, а добрі люди, які відмінно знають свою справу. Це теж не я сказав. Це сказав Сократ. Якщо цих порад не дотримуватися, буде біда.

Нас чекають дуже тривожні події. По-перше, розгул злочинності на рівні 90-х років минулого століття. Криміналітет уже зараз кинув виклик правоохоронній системі. Нова поліція, з якої також вимили професійне ядро, це вже відчуває. Вибачте, але вдень магазинів і банкоматів раніше ніхто не грабував.

Відтак, за прогнозами Петра Філюка, нас чекають дуже тривожні події. По–перше, розгул злочинності на рівні 90–х років минулого століття. Криміналітет уже зараз кинув виклик правоохоронній системі. Нова поліція, з якої також вимили професійне ядро, це вже відчуває. «Вибачте, але такого ще не було. Вдень магазинів і банкоматів ніхто не грабував», — зауважив голова суду. Другим наслідком «очищення судової системи» будуть серйозні збої в роботі судів. Адже 20 людям нереально виконати вчасно той обсяг завдань, який раніше робили 34.

• 
  

  Але маємо, що маємо. Сьогодні у відставку з клеймом корупціонер держава відправила кращих із кращих своїх суддів. Я з цим не погоджуюся і від себе особисто, від усього колективу, від реально мислячих людей нашого краю виношу подяки вам за те, що ви зробили. Вони будуть вписані у трудові книжки і особові справи, — сказав Петро Філюк. І додав, що одним тільки звільненням суддів проблема не вичерпується. Разом із ними безробітними стали ще й десять їхніх помічників — фахових, добросовісних працівників. Судді та їхні помічники покинули залу під оплески колег. Багато хто не стримував сліз і небезпідставної тривоги: із 34 суддів апеляційної інстанції 10 вже звільнилися, ще 4 написали заяви, а 8, ймовірно, теж послідують їхньому прикладу. Робота апеляційного суду наразі практично паралізована.

  
  

   Відео Олександра ПІЛЮКА:

  
  

«ЦЕ НЕ РОБОТА, А ВИМОТУВАННЯ НЕРВІВ»

Оксана Завидовська-Марчук,
суддя апеляційного суду Волині у відставці:

— Терпіти таку наругу далі я не могла. Всі звинувачення в корупції служителів Феміди сприймала на свою адресу, бо працюю у цій спільноті і мені принизливо це чути. Крім того, як суддя, я зовсім не маю захисту. Сьогодні, виявляється, можна прийти в суд, лягти у вестибюлі на подушку. Ти викликаєш поліцію, а вона ходить довкола так званого мітингувальника і каже: «Він порядок не порушує, він просто лежить». Де таке бачено, щоб люди в камуфляжній формі вривалися на судове засідання, щоб одна сторона обзивала, друга захищала, а третя сама не знала, чого хоче? Хіба в такій обстановці можливо розглядати справу? Це просто вимотування нервів і здоров’я. Тому я йду. І не заздрю тим, які тут залишаються. Їм буде важко працювати. Завдання судді — служити закону і народу, але сьогодні це робити складно.

 

«ЯКА ЩЕ КРАЇНА МОЖЕ ДОЗВОЛИТИ СОБІ ТАК РОЗКИДАТИСЯ КВАЛІФІКОВАНИМИ КАДРАМИ?»

Наталія КОЦИРІЙ,
начальник
територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області:

— За 13 років моєї роботи штат місцевих судів і апеляційного суду області ніколи не зменшувався, а лише збільшувався. Зараз я не можу усвідомити того, що левова частка суддів отримала на руки трудові книжки. Я говорю не тільки про суддів апеляційного суду, а й про 5 суддів місцевих судів, 1 — окружного і 1 — господарського. Крім того, готується ще ціла низка інших відставок. Якщо говорити про чисельність суддів із 20–річним стажем, які мають право на відставку, їх на теренах Волинської області 45 із 89 фактично працюючих. Що буде, якщо всі вони підуть? Це страшно…

Кажуть, наша країна бідна. Проте я вважаю, що вона шалено багата. Бо лише в багатій країні можна так нехтувати фахівцями, які мають досвід, бажання працювати і щось змінити. Жахливо те, що разом із суддями втратили роботу їхні помічники. Так маніпулювати практично підготовленим суддівським корпусом може дозволити собі тільки знову ж таки дуже багата країна.

 

«МИ БУДЕМО ДОРОГО ЗА ЦЕ РОЗПЛАЧУВАТИСЯ»

Сергій САФУЛЬКО,
засновник адвокатської фірми «Конфідент», заслужений юрист України:

— Із цих
10 суддів апеляційного суду Волинської області, які пішли у відставку, більшість не мають граничного віку і могли би ще працювати. Це досвідчені спеціалісти, досить скромні в соціальному вимірі судді, що живуть у стандартних квартирах, може мають якесь 10–річної давності авто. Але вони змушені йти, тому що зараз перед ними постав рубікон. Держава не може зробити радикального кроку і звільнити всіх, як пропонується, тому вона кинула палочку–виручалочку: якщо йдете самі, будемо виплачувати 80 відсотків посадового окладу. Ніхто не питає, як він судив, як працював. Іди, отримуй 80 відсотків і живи в своє задоволення. Багато хто цим скористається.

Чому йдуть судді? Їм неприємно, коли кажуть, що ти такий–сякий. Хоч у багатьох випадках тільки завдяки суду наші громадяни мали можливість себе захистити. Пригадайте історію з чорнобильцями, скільки часу суди захищали їх, йдучи проти всіх — проти Президента, урядів Азарова, Яценюка. В Україні немає жодного прем’єра, який би не говорив, що судді — гади. І те цькування свідчить тільки про одне: держава не хоче судів, не хоче справедливості. Їй не потрібні ніякі суди. Для неї було би добре, щоб усі питання вирішувалися в адміністраціях, інших владних кабінетах.

В Україні немає жодного прем’єра, який би не говорив, що судді — гади. І те цькування свідчить тільки про одне: держава не хоче судів, не хоче справедливості. Їй не потрібні ніякі суди. Для неї було би добре, щоб усі питання вирішувалися в адміністраціях, інших владних кабінетах.

Сьогодні ми чуємо, що судді — корумповані. Так, є суддя Чаус, є інша, даруйте, сволота. Це одиниці, хоча вони дійсно дискредитують систему. Але тоді треба вирішувати конкретно з ними. Чаус втік, хоча всі кричать, що вони виконали свої обов’язки. Люди добрі, якби ви їх виконали, Чаус був би за гратами! А оскільки ви їх не виконали, то кричите, що винні судді. Прокуратура направляє матеріали, які соромно читати. Матеріали з поліції свідчать про повну профанацію цього органу. А суд — це кінцева інстанція, яка все вирішує згідно з буквою закону. Він той, хто ставить крапку, і на нього падають всі шишки.

Нині ми втрачаємо не окремих суддів, а суди як систему. Суспільство привчають до того, що можна обійтися без правосуддя. Ми будемо дорого за це розплачуватися. Я дуже розчарований післямайданним ставленням до системи правосуддя як такого. Це колосальна трагедія нашого суспільства, що воно позбавляється судів справедливих. А позбавляється тому, що до цього його підштовхує держава, яка хоче, щоб судді приймали рішення такі, як потрібно їй. Щоб не порушувалося питання виплати мільярдних коштів за рішенням Європейського суду, виплат чорнобильцям, учасникам війни. Судді йдуть, бо не хочуть, щоб на них плювали. Якщо в нього є 20 років стажу, звичайно, він піде на 80 відсотків посадового окладу, і хай вершиться вся ця вакханалія без нього.

ОЧИЩЕННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… ВІД ПРОФЕСІОНАЛІВ?

Від автора: Події в апеляційному суді особисто мені нагадують поганий сон. Прізвища суддів, які написали заяви про відставку, неодноразово фігурували у нашій газеті: Фідря, Завидовська–Марчук, Хомицький, Силка, Бешта, Лозовський, Міліщук, Польовий, Антонюк. Вони згадувалися у багатьох публікаціях «Волині» на теми законності, судили злочинців, розбирали складні конфлікти. Ми писали про них як про людей професійних та порядних. І тепер, коли всі вони в один день пішли у відставку, хочеться вщипнути себе, чи це дійсно не сон? Якщо те, що відбулося, є очищенням судової системи, то правильніше буде назвати його «очищенням судової системи… від професіоналів»!

Усе почалося після Майдану з розмов про те, що силові структури мають очолити нові люди. Найкраще — з числа активістів революції, бо в них, мовляв, найгостріше відчуття справедливості. Тоді вперше прозвучала ідея, що, наприклад, Майя Москвич могла би стати прокурором області. При всій повазі до Майї ми в редакції були дуже здивовані. Стати прокурором без фахової підготовки? А чому не лікарем–хірургом, якщо це так просто? Все це до болю нагадувало булгаківське «Собаче серце» з його швондерами, революційними піснями і розрухою в головах. І закінчилося чимось подібним.

Але спочатку, як завжди, було слово. І це слово «корупція». Нам нав’язали думку, що всі навколо корумповані — від санітарки до прокурора. Продажні судді, вчителі, лікарі, чиновники тільки те й роблять, що заглядають нам із вами в кишеню в очікуванні корупційної гривні…

Наскільки все це далеке від дійсності, знаємо по собі. Журналістів теж часто звинувачують у замовних статтях. Не підтримав чиєїсь точки зору — куплений. І марно щось пояснювати — не повірять. Час було би вже змінити корупційну платівку, але не виходить. Нісенітницю про тотальні зловживання легко вкласти в голови народу, але вибити її звідти ой як непросто.

Суддів та їхніх помічників колеги проводжали оплесками, тамуючи сльози.

 Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.