«Легше керувати нацією, ніж виховувати чотирьох дітей»
Вінстон Черчилль — письменник, політик, що більше знаний як прем'єр-міністр Британії у роки Другої світової війни, одружився доволі пізно — у 33 роки. А все через те, що жінкам він здавався нудним та нецікавим. На момент зустрічі зі своєю майбутньою дружиною — Клементиною Гозьєр — молодий політик встиг зробити пропозицію трьом жінкам, але отримав відмови. Ну хто ж вийде заміж за чоловіка, який не може й два слова зв'язати про кохання, не робить компліментів, не дарує квітів та не освідчується?!
Коли на одному із світських вечорів його познайомили із Клементиною, він навіть не насмілився запросити дівчину на танець. Блискучий політик, що був відомий бездоганними ораторськими промовами, Вінстон Черчилль поруч із жінками почував себе невпевнено та скуто. Того вечора він не промовив до Клементини жодного слова, хоча дівчина дуже сподобалася йому та зацікавила. Вдруге вони зустрілися на святковому обіді через чотири роки. Коли їхні погляди зустрілися, Вінстон почервонів та зніяковів. Клементина взяла ініціативу у свої руки і заговорила про політику. Черчилль відразу перемінився, пожвавішав, із помітним задоволенням відповідаючи на запитання.
Клементина ніколи не намагалася змінити чоловіка. Вона сприймала і кохала його таким, як він є, була чи не єдиною людиною, котра могла вжитися із запальним політиком.
Через п'ять місяців, переборюючи власну ніяковість, він зробив пропозицію Клементині, а ще через місяць відбулося весілля. «Я одружився у вересні 1908 року і з того часу почав жити щасливо», — написав він у щоденнику через 20 літ подружнього життя, і це була щира правда. Вінстон Черчилль не був ідеальним чоловіком: він проводив багато часу на роботі, любив казино, міцні напої, постійно димів сигарою і безперестанку бурчав.
«Ми з дружиною два чи три рази за все життя спробували разом поснідати, але це виявилося так неприємно, що довелося припинити», — зізнався він. Правдою було й те, що подружжя мало різні спальні та не бачилося цілими днями. Найчастіше спілкувалися листами. Втім, Клементина ніколи не намагалася змінити чоловіка. Вона сприймала і кохала його таким, як він є, була чи не єдиною людиною, котра могла вжитися із запальним політиком.
Щодо потомства, то «легше керувати нацією, ніж виховувати чотирьох дітей», — чесно сказав Черчилль журналістам, коли народилася їхня четверта дитина — донька Мері Голд. Коли вона захворіла і померла, всесильний політик, відомий державний діяч «зламався» в одну мить. Він днями сидів, закрившись у кабінеті, пив і курив, не бажаючи ні з ким спілкуватися. Глибока депресія, що нерідко проявлялася у Черчилля, цього разу, здавалося, могла перемогти і найславетнішого британця. Клементина, яка сама важко пережила втрату доньки, як могла підтримувала чоловіка. Зовсім скоро виявилося, що подружжя чекає дитину — у них народилася дівчинка Мері.
За все життя вони написали один одному 1700 листів, телеграм та записок. «Кохана моя, за всі ті роки, що ми разом, я багато разів ловив себе на думці, що занадто сильно кохаю тебе, так сильно, що, здається, більше кохати неможливо», — такий лист отримала Клементина після 40 літ шлюбу.
Черчилль помер у віці 90 років, залишивши незакінчені мемуари та книги. Саме вони допомогли жінці триматися, не падати духом після смерті коханого чоловіка.
Джерело: сайт «Жінка–онлайн».
