Під стінами «Білого дому» страйкували священики

Олександр ДУРМАНЕНКО

Замість звичних у таких ситуаціях людей із плакатами, прапорами чи автомобільними шинами висловити своє невдоволення прийшли священнослужителі та парафіяни. Власне, акція була організована, за повідомленням офіційного сайту Волинської єпархії УПЦ МП, як «молебень за мир в Україні та молитовне стояння проти прийняття скандальних антицерковних законопроектів», що призначалося на 18 травня.

Не призначайте на керівні посади тих, хто агітує за «русскій мір» і веде антиукраїнську пропаганду, не ведіть самі антиукраїнської діяльності — і ні в кого ніяких проблем не буде.

Протесту вірян передував гнівний лист глави Російської православної церкви до лідерів «нормандського формату» (України, Росії, Франції, Німеччини), в ООН та інші міжнародні організації, навіть Папі Римському. Патріарх Кирило закликав зупинити ухвалення документів, назвавши їх «нечуваною дискримінацією більшості православного населення».
Нагадаємо, каменем спотикання для цієї конфесії став ймовірний розгляд Верховною Радою проектів двох законів, що стосуються врегулювання релігійних питань, які загострилися в контексті російської агресії. Так, документ під номером 4128 має повну назву «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо зміни релігійними громадами підлеглості)», а під номером 4511 — «Проект Закону про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, що визнана Верховною Радою України державою–агресором».
Звичайно, можна зрозуміти занепокоєння представників УПЦ МП, адже важко назвати іншу релігійну організацію, яка би керувалася з території країни, визнаної Верховною Радою агресором. Бо якщо законопроект № 4128 прописує можливість переходу із однієї патріархії до іншої голосуванням простої більшості усіх членів церковної громади (хоч і тут є побоювання, що ця норма спровокує проведення фіктивних зборів, а отже, і конфлікти), то із законопроектом №4511 не все так просто. Ряд положень цього документа прямо вказують на обмеження свободи дій релігійної організації, аж до необхідності погоджувати запрошення релігійних діячів з інших країн через спеціальні державні органи. Законопроект також зобов’язує призначати керівників центральних та регіональних структур церкви за згодою держави.
До речі, з тим, що норми є дискримінаційними, погоджуються і самі автори закону, зокрема нардеп Олег Петренко.
— Так, справді, це є певні обмеження, — каже він. — Але держава не буде втручатись у канонічні чи інші подібні речі. І все ж спонукати релігійну організацію не співпрацювати з людиною, яка займається антиукраїнською агітацією і числиться у відповідній базі СБУ, ми просто мусимо. У нас виключно безпекові мотиви. Не призначайте на керівні посади тих, хто агітує за «русскій мір» і веде антиукраїнську пропаганду, не ведіть самі антиукраїнської діяльності — і ні в кого ніяких проблем не буде. Плюс, це триватиме виключно на період агресії Росії, — як тільки вона закінчиться, норми перестануть діяти.
Утім, шанси на прийняття згаданих законопроектів — мінімальні. У четвер вони були зняті з розгляду. Їхні автори кажуть про шалений тиск з різних боків і про те, що згоди щодо цих законів нема навіть у фракціях більшості. Значна частина депутатів є вірними УПЦ МП, крім цього, вони серйозно ризикують рейтингами. Також нікуди не поділись і великі мобілізаційні можливості цієї церкви, які в разі загострення можуть бути задіяні за бажанням Москви. А збурення всередині країни нікому не потрібне.
Тож наразі питання відкрите, і залишається лише сподіватись на усвідомлення церквою і владою того факту, що їх повинне об’єднати бажання бачити Україну мирною та незалежною.

Монахині також прийшли протестувати.