В одній могилі похоронили солдатів ворожих армій - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.33 € 30.73
В одній могилі похоронили солдатів ворожих армій

DZIENNIK

UMŁ

В одній могилі похоронили солдатів ворожих армій

У Великій Яблуньці Маневицького району археологи дослідили поховання часів Першої світової

Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ, директор установи «Волинські старожитності»

я війна залишила помітний слід на карті Волинського Полісся, мовчазними свідками якої є збережені або знищені могили. У 1920–х роках польський уряд створив так звані міжнародні меморіали, де захоронені останки солдатів усіх воюючих сторін. Такі меморіали відомі у Тоболах, Рудці–Червинській, Олениному Камінь–Каширського району.

Окреме місце серед поховань того часу займають могили та кладовища польських легіонерів, які воювали у складі австро–угорської армії. До них була прикута увага варшавського уряду і в міжвоєнний період ХХ століття, і нині. За джерелами, їх можна виявити у Ковелі, селищі Колки, селах Костюхнівка, Вовчицьк, Галузія, Карасин, Северинівка, Кукли, Велика Яблунька, Мала Яблунька Маневицького району, селі Стобихва Камінь–Каширського району. Не всі збереглися до нашого часу, знищені бездуховною радянською владою і нинішніми мародерами.

Смерть поєднала в одній великій могилі колишніх ворогів – учасників кровопролитних боїв жовтня 1915 року за Кукли і берег річки Стир: вісьмох польських легіонерів та одного російського солдата.

У 2015—2017 роках волинські археологи спільно з польськими колегами проводили пошуково–археологічні дослідження на захороненнях у селах Костюхнівка, Кукли та Велика Яблунька. Зокрема, в останньому пункті вдалося визначити приблизне місце розташування могили польських легіонерів. Тоді спільно з директором «Центру діалогу «Костюхнівка» Ярославом Гурецкі ми записали свідчення мешканки Великої Яблуньки Людмили Ткачук (Котович), яка пригадала розповідь відомої колись у селі старожилки Олени Хом’як про те, що в селі за часів Першої світової перебували поляки.

Скупо згадує про події кінця жовтня 1915 року у Яблуньці «літописець» польських легіонерів капелан Юзеф Панась: «22 жовтня. Наші війська займають Малу і Велику Яблуньку, Оконськ і Довжицю. Проте російські вояки ще дислокуються в навколишніх лісах, а лінія фронту залишається нестабільною. 23 жовтня. Наші солдати ведуть бої за Кукли, які є позиційним ключем, зайнятим останнім наступом росіян. В Яблуньці багато поранених, особливо в живіт і голову, багато смертельних випадків. На виїзді з села я заклав невеликий цвинтар для наших героїв. 23 жовтня. Наприкінці польової служби з’явився над Яблунькою російський аероплан. Учасники служби почали стріляти в нього і він став падати. Незабаром було захоплено підбиту машину, взято у неволю двох льотчиків, один із яких був тяжко поранений…»

Відновлена братська могила.
Відновлена братська могила.

 У серпні цього року відбулася спільна українсько–польська археологічна експедиція, в якій, окрім автора, взяли участь заступник директора Волинського регіонального музею історії українського війська та військової техніки Василь Карпюк, представники польського Інституту національної пам’яті – археологи Адам Кучинські, Агата Вансевіч–Мадеєк, історик Леон Попек, польські дослідники Ярослав Гурецкі, Мечислав Гура, Катаржина Рогальська, Лукаш Суска, Павел Безак.

На вказаному старожилами місці, на перехресті доріг у Великій Яблуньці біля так званого придорожнього хреста, виявили три поховання. У першому були рештки шістьох військових, заіржавілі металеві гудзики, застібки від плащ–палатки та фрагменти тканини. У другому лежали останки двох військових. Серед супровідного матеріалу виявлено металеві австрійські ґудзики, полковий металевий ґудзик з цифрою «4», фрагменти тканини від мундира, олівця та чоток, металевий хрестик. Третє стало останнім прихистком для одного солдата. Біля його скелета лежала деталь шомпола від зброї російського зразка, ґудзики від російського мундира, дві невеликі сталеві пряжки, пошкоджений іржею медальйон та фрагменти тканини.

Так смерть поєднала в одній великій могилі колишніх ворогів – учасників кровопролитних боїв жовтня 1915 року за Кукли і берег річки Стир: вісьмох польських легіонерів та одного російського солдата. Ймовірно, про останнього згадує капелан Юзеф Панась: «В порожній хаті (біля Яблуньки. – Авт.) виявили ми двох важко поранених росіян і одного небіжчика».

Поховання були виконані нашвидкуруч, з огляду на тривалі близькі бої. Можливо, вбитих ховали місцеві мешканці. За радянських часів могилу засипали будівельним та побутовим сміттям і забували. Але завдяки дослідженням вдалося хоча б трохи привідкрити сторінки минулого та вшанувати загиблих. На жаль, ексгумація та антропологічне вивчення останків не проводилися, оскільки розпочався мораторій на проведення пошуково–ексгумаційних робіт в Україні. Відтак захоронення засипали, спільними зусиллями зробили новий могильний насип, встановили дерев’яну огорожу, а маневицький ксьондз Анджей Квічала відправив над полеглими молебень.

Враховуючи, що бої за Кукли у жовтні 1915 року були тривалі і затяжні та беручи до уваги інформацію з історичних джерел, на території Великої Яблуньки повинні бути й інші могили польських легіонерів.

А поруч за селом у полі лежать тіла двадцяти українських повстанців, які загинули у 1944 році в бою з німецькими загарбниками. Це також треба дослідити і їх перепоховати. Виділення коштів на ці роботи було б актом справжнього, а не крикливого патріотизму.

Хрестик, знайдений біля останків вояків.
Хрестик, знайдений біля останків вояків.