Як звільнитися від тягаря напруги?
Понад 16 років працюю з дітьми з ураженням центральної нервової системи, психічними розладами та розумовою відсталістю. Віддаючи вихованцям свою увагу і турботу, час від часу відчуваю, що й самій потрібна енергетична «підзарядка». І хоча за такий час я навчилася багатьом методам боротьби з професійним вигоранням, проте чимало нового довідалася під час тренінгу в Олександра Жебка, дипломованого психолога та психотерапевта
Все, що переживає душа, відображається в тілі, залишаючи слід у структурі клітин, тканин, органів. У сучасному світі стреси нам дошкуляють майже щодня, отож напруга накопичується в організмі, призводячи до різних хвороб. У першу чергу реагують судини, їхні стінки звужуються, а в момент сильного нервового напруження спазми судин можуть призвести до різкого підвищення артеріального тиску, порушення серцевої діяльності і навіть до зупинки серця.
Уявіть руку, яку ви стиснули в кулак. Наскільки комфортно тримати м’язи у такому стані годину? День? Місяць? Роки? Тому так важливо вміти розуміти своє тіло, аби допомагати йому вчасно звільнятися від зайвої напруги, відновлювати життєві сили та повертати внутрішню рівновагу. Цього я навчилася під час тренінгу.
У сучасному світі стреси нам дошкуляють майже щодня, отож напруга накопичується в організмі, призводячи до різних хвороб.
Переконана, що така практика буде корисна педагогам, вихователям, психологам, лікарям тощо. Заняття займе близько години (по десять хвилин на кожну стадію), проте воно того варте.
Отож уроки динамічної медитації.
Усамітніться, аби вам ніхто не заважав, зручно одягніться. Підберіть музичний супровід (можна скачати із сайту meditation-portal.com).
1. «Хаотичне дихання». Станьте вільно, ноги на ширині плечей, очі закриті. Починайте дихати через ніс, акцентуючи увагу на видиху. Дихайте швидко і хаотично, допомагаючи рухами максимально звільнити тіло від повітря.
2. «Так — Ні». Не міняючи пози і не відкриваючи очей, стисніть руки в кулаки і почніть кричати «Ні!», вивільняючи накопичену енергію. Дозвольте тілу природніми рухами допомагати вам. Починайте стиха, поступово доходячи до відкритого та вільного крику. Через п’ять хвилин розслабте руки і почніть кричати «Так!», не перешкоджаючи тілу через природні рухи проявляти цей стан. Не дозволяйте розуму втручатися в процес, відчуйте себе безпосередніми та щирими, як у дитинстві.
3. «Накопичення енергії». У тій же позиції тіла напружуємо стегна та живіт, стискаємо руки в кулаки (поза бійця, готового до бою), очі закриті. Дихаємо ротом, скеровуючи видих в середину живота (область пупка) і промовляючи: «Ху!» Коли відчули, що в животі енергії достатньо, робимо різкий викид рукою або руками (удар бійця), промовляючи: «Ха!» та викидаючи енергію назовні. Знову накопичуємо енергію та вивільняємо через удари.
4. «Стоп». Завмираємо, прислухаючись до відчуттів у тілі. Дихання вільне, очі закриті. Спостерігайте, як енергія розтікається по тілу, викликаючи ті чи інші відчуття.
5. «Сміх». Поза та ж сама, очі закриті. Відчуйте себе маленькою дитиною і почніть сміятися. Будьте вільні у прояві своїх емоцій. Відчуйте себе щирими, безпосередніми, радісними.
6. «Релаксація». Не відкриваючи очей, ляжте і розслабтеся, дозволяючи диханню повернутися до свого природного ритму. Насолоджуйтеся станом гармонії і свободи.
Сподіваюся, що ця практика справді стане комусь у пригоді. Давайте цінувати можливості, які нам дарує доля, і намагатися жити в гармонії з собою, людьми, світом.
Наталія ЛЯШУК,
вихователь Центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок», голова методичного об’єднання вихователів
