Верховинця підірвали міною, замаскованою під радіобатарею

Григорій народився в селі Яблунне Березнівського району Рівненської області. У 1943 році вступив в УПА, навчався у старшинській школі «Дружинники» і отримав звання хорунжого. Далі став командиром сотні, керівником підрозділу загону «Заграва», потім — бригади, шефом військового штабу з’єднання груп, заступником провідника Північно–західного краю, організаційним референтом ОУН Північно–західного краю.

Міна вибухнула, коли батарею під’єднали до радіо.

Його бригада «Помста Крут» (зустрічається інша назва — «Помста Полісся») діяла на півночі Волині та Берестейщині. 5—26 лютого 1945 року люди Верховинця провели рейд понад Прип’яттю у селах Ветли, Велика Глуша, Невір Любешівського району, мали бої у Дивинському районі Брестської області. Зберігся повстанський опис однієї сутички з енкаведистами: Верховинець майстерно втягнув у бій основні сили ворога, а тоді вдарив із флангу і розбив повністю. Лише під прикриттям темряви ворогам вдалося відійти.

Григорій діяв сміливо і винахідливо. У січні того ж року «Помста Полісся» під виглядом енкаведистів зайшла в село Вижично Ратнівського району, в якому базувався відділ стрибків. Їх викликали на «перевірку», вишикували і роззброїли. Тож не дивно, що 23 жовтня 1948 року Верховинця нагородили Срібним хрестом бойової заслуги І класу.

З вересня 1950 року Григорій Троцюк став надрайонним провідником ОУН Луцького району. Переховувався у селах Промінь Луцького та Малі Рикани Млинівського районів. Через агента Граца 7 грудня 1951 року енкаведисти підсунули Верховинцю батарею радіо-

живлення із вмонтованою вибухівкою. Через чотири дні в криївці, розташованій у селі Радомишль Луцького району, пролунав вибух. Разом із Троцюком загинули провідник районного проводу ОУН та охоронці Андрон і Адам. Підірвану криївку енкаведисти виявили значно пізніше.

Вочевидь, міна вибухнула, коли батарею під’єднали до радіо. За іншою версією, повстанці загинули внаслідок необережності, від вибуху міни, яку самі ж занесли в криївку.