Переконалися тисячі: найдревніша ікона України і сьогодні творить дива - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.18 € 32.32
Переконалися тисячі: найдревніша ікона України і сьогодні творить дива

Художник-реставратор Анатолій Квасюк дав цінній знахідці друге життя.

Волинь-нова

Переконалися тисячі: найдревніша ікона України і сьогодні творить дива

Для одних — це пам’ятка іконопису ХІ — ​ХІІ століть і музейна рідкість, для інших — ​своєрідний телефон, по якому можна додзвонитися до Господа Бога.

Чудотворний образ Холмської Богородиці, що зберігається в луцькому Музеї волинської ікони, здавна славився допомогою у важких ситуаціях окремим людям і цілим народам. Після молитви перед ним зупинялися орди татарів, вигравалися кровопролитні битви, зцілялися недужі. Як свідчать історичні джерела ХVІІ століття, вже на той час завдяки йому сталося понад 700 чудес! Зараз такі підрахунки, на жаль, не ведуться, але якби вони були, цифра, мабуть, збільшилася б у рази

Фенікс, що постійно відроджується з попелу

Те, що відомо про образ Матері Божої Холмської, може стати сценарієм пригодницького фільму. Читаючи про неї у книзі мистецтвознавця Олени Романюк «Чудотворна ікона Холмської Богородиці. Повернення із небуття», переконуєшся, що в слові «чудотворна» немає перебільшення. Господь Бог через неї не тільки безліч разів виконував людські прохання, а й дивним чином рятував саму реліквію. Ікона сто років пролежала під уламками храму, тонула в річці, горіла у вогні, за нею полювали агенти НКВС. За тисячолітнє існування святині часто загрожувала небезпека, але завжди знаходилися люди, які рятували її, ризикуючи життям.

Історія чудотворної ікони тісно пов’язана з польським містом Холм (Хелм), де вона довгий час перебувала у місцевому кафедральному храмі. Про її появу в цьому місці існують різні легенди. Найбільш відома з них розповідає, що образ привіз із Константинополя сам рівноапостольний князь Володимир, який хрестив Київську Русь. Ікона була серед приданого його дружини Анни, дочки візантійського імператора. А до Холма потрапила завдяки князю Данилу Галицькому, який побудував у місті храм і прикрасив його образами.

Віками намолена сила ікони, здається, витає у повітрі.

За переказами, Богородицю з Ісусом написав євангеліст Лука на кипарисовій дошці, що складається з трьох частин (у ХХ столітті кожна дошка переховувалася в окремому місці). Образ був прикрашений дорогоцінною ризою. У ХІІ столітті полки Батия пограбували і зруйнували храм у Холмі, зняли з ікони коштовну оздобу, пошкодивши її у деяких місцях. Рани від зброї можна побачити і зараз. Одну — ​на лівому плечі Богородиці (від удару шаблею), другу — ​на правій руці (від стріли). За переданням, нечестивці одразу були покарані за це сліпотою.

Під уламками храму ікона пролежала 100 років, була віднайдена і урочисто внесена в новозбудований собор. Пережила розквіт Київської Русі та її занепад, вціліла в середні віки і наступні століття. Холмську Богородицю почитали православні, католики, уніати (теперішні греко–католики). Найбільше свідчень про святиню зібрав холмський уніатський єпископ Яків Суша. Він настільки любив цю ікону та вірив в її силу, що все життя оберігав і навіть заповідав поховати в тому місці підмурівка храму, де вона стояла.

Король і цар ставали перед нею на коліна

Під час повстання Богдана Хмельницького ікона була в руках поляків. Король Ян Казимир взяв Холмську Богородицю у похід проти козаків під Берестечко. Відомо, що перед цією битвою образ носили між військовими рядами з молитвами про допомогу. І сталося диво: поляки перемогли козацьке військо. Вражений Ян Казимир воздав іконі великі почесті та забрав до Варшави в королівську каплицю. Але коли спробував повторити успіх у битві під Жванцем (село у Хмельницькій області), ікона не виявила прихильності до поляків, тож його величність втратив інтерес до реліквії.

Однак люди продовжували вірити в силу Холмської Богоматері, а вона постійно підживлювала їхню віру зціленнями та іншими дивами. Відомий випадок ХVІІ століття, коли при переправі через річку Стир (у ті неспокійні часи ікону доводилося перевозити з місця на місце) пором, на якому їхала підвода з церковним майном, ударився об крижану брилу і почав тонути. Серед речей була і Холмська Богородиця. Все, що міг вигукнути потопаючий візник, було: «Пресвята Богородице!» І знову сталося диво: візника та підводу течія прибила до берега неушкодженими.

Кожна конфесія вважала цей образ своїм. Рим офіційно визнав його чудотворним і увінчав двома золотими коронами. Москва вшанувала святиню, виготовивши дорогоцінні ризи. У 1888 році перед Холмською Богородицею молилася царська родина: Олександр III, його дружина Марія Федорівна, син Микола Олександрович (майбутній цар Микола II). А після того потяг, яким вони їхали, потрапив в аварію, але ніхто не загинув.

У 20–х та 30–х роках ХХ століття ікона опинилася в Києві. Зберігати в храмі її було небезпечно. Під приводом допомоги голодуючим з Поволжя атеїстична влада проводила конфіскацію церковних цінностей. Тоді віряни розібрали ікону на дошки і роздали у різні руки. Ще через деякий час чудотворний образ віднайшов та повернув до Холма архієпископ Холмської православної єпархії Ілларіон (Іван Огієнко). До 1943–го Холм став містом паломництва для десятків тисяч віруючих. А потім ікона зникла на 60 років. Як думали дослідники — ​назавжди.

Реліквію «воскрешали» чотири роки

 

 Її шукали в Польщі, а вона в цей час зберігалася в Україні, в сім’ї православного священика Гаврила Коробчука, який таємно вивіз ікону із Холма і залишив своїй дочці Надії Горлицькій. Відома в Луцьку вишивальниця та народна майстриня ховала образ у шафі, виймаючи лише на найбільші свята. Батько заповідав передати ікону церкві, якщо Україна отримає незалежність. І коли це сталося, Надія Горлицька, потерпаючи за стан і подальшу долю ікони, вирішила віддати її на реставрацію за умови дотримання суворої таємниці.

В обстановці повної секретності «воскрешав» ікону завідувач реставраційної майстерні Волинського краєзнавчого музею Анатолій Квасюк. Богородиця була у важкому аварійному стані. Весь час існувала загроза втратити пам’ятку, адже тло хтось замалював бронзовою фарбою, яка окислилася, а потім обтягнув плівкою. І все ж міліметр за міліметром робота просувалася, і через чотири роки з–під різноманітних нашарувань з’явилося зображення Богородиці з Немовлям Ісусом, який ніби лежить у неї на руках.

Зараз чудотворний образ зберігається в окремому залі музею, в скляній вітрині висотою до стелі. Відвідувачів сюди запрошують під кінець екскурсії, щоб підкреслити урочистість моменту. Це справді кульмінаційна мить — ​зустріч з іконою, перед якою ставали на коліна королі, князі, полководці. Особлива аура в залі змушує затамувати подих. Віками намолена сила ікони, здається, витає у повітрі… У житті кожного бувають важкі ситуації, коли залишається надіятися тільки на диво. Хвороби і проблеми можуть загнати в глухий кут, з якого немає виходу. Якщо ви опинилися в такому тупику, згадайте про Холмську ікону Божої Матері. Можливо, саме щира молитва до Господа Бога перед нею допоможе розірвати замкнене коло.

 

Найдавніший чудотворний образ на волинській землі

За переданням, після хрещення Київської Русі Володимир Великий привіз із Константинополя чотири апостольські ікони: Вишгородську, Белзьку, Києво–Печерської лаври і Холмську.
Вишгородська ікона стала Володимирською, сьогодні вона знаходиться у Москві і проголошена найбільшою святинею Росії.
Белзька ікона зараз називається Ченстоховською. Польський народ вшановує її як символ католицької віри.
Ікона Успіння Богородиці Києво–Печерської лаври була знищена в роки Другої світової війни.
Тільки одна ікона часів Володимира Великого — ​Холмської Богородиці — ​залишилася в Україні, в Луцьку.

Наталка ЧОВНИК

 

Зберегла її для нас народна майстриня Надія Горлицька.
Зберегла її для нас народна майстриня Надія Горлицька.