Любові забагато не буває
Якщо малюк у перші роки життя отримує недостатньо турботи й уваги, то структури його мозку, що відповідають за емоції, підсвідомість, так і залишаються недоcтатньо розвиненими. Учені довели, що до шести–семи літ у головних півкулях людини формуються складні з’єднання між нейронами. І активність цього процесу залежить від того, в якій атмосфері ми виховуємо своїх нащадків. Недолюблені діти, ставши дорослими, страждатимуть від таких, зокрема, проблем
1. Невміння довіряти. Істерики, крики неврівноважених батьків негативно впливають на розвиток взаєморозуміння в родині. Якщо в дітей не буде стабільного і сприятливого емоційного оточення, то, вочевидь, їм буде складно довіряти іншим, що, своєю чергою, гарантує труднощі в особистих стосунках.
2. Нездатність володіти собою у критичних ситуаціях. Діти навчаються інтерпретувати емоції переважно через слова і жести, які допомагають висловлювати почуття, контролювати страх, формувати стійкість до психологічного тиску. Без здатності коректно передавати свій емоційний стан у дорослому житті буде важко.
3. Сильний страх за помилки. У дітей, до яких батьки проявляють байдужість, є серйозні проблеми з розвитком почуття власної гідності, впевненості в собі. Це проявляється надмірною боязливістю зробити помилку. Такі люди не здатні до реалізації свого потенціалу, оскільки просто бояться, що в них нічого не вдасться.
Якщо дитина не може довіритися людям, які допомогли їй з’явитися на світ і які повинні відповідати за її безпеку, як їй почуватися захищеною?
4. Схильність до «токсичних» особистих стосунків. Токсичним називають спілкування, в результаті якого одна людина усвідомлено або несвідомо «отруює» іншу, змушуючи відчувати себе пригніченим, нікчемним і використаним. «Дорослішання» людського мозку проходить переважно через асоціації та розпізнання образів. Ми зіставляємо інформацію, отриману із зовнішнього світу, з тією, що зберігається в пам’яті. Той, хто страждав від нестачі любові, тягнутиметься в житті до звичного — до «токсичних» людей.
5. Відчуття небезпеки та прив’язаності. Якщо дитина не може довіритися людям, які допомогли їй з’явитися на світ і які повинні відповідати за її безпеку, як їй почуватися захищеною?
6. Схильність до депресії. Недолюблені діти, подорослішавши, часто страждають від психічних недуг. Їм загрожують нервові зриви і хронічна тривожність.
7. Надмірна вразливість. Поради не брати занадто близько до серця слова і вчинки інших для тих, хто недоотримав у дитинстві любові та уваги від близьких, марні. Цих людей постійно пригнічує страх бути відкинутими. Вони часто стають жертвами емоційного насилля.
Отож, нехай прояви любові й прихильності до дітей стануть вашим головним пріоритетом. Намагайтеся завжди зберігати позитивне ставлення до життя і емоційну зрілість, щоб створити здорове середовище в родині.
Оксана КРАВЧЕНКО
