Перший післявоєнний номер «Волині» розповідав про успіхи партизанів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.71 € 33.08
Перший післявоєнний номер «Волині» розповідав про успіхи партизанів

Фото Андрія БОРКОВСЬКОГО.

Перший післявоєнний номер «Волині» розповідав про успіхи партизанів

7 лютого 1944 року відновила роботу редакція газети «Радянська Волинь» (нині «Газета Волинь»)

Червона армія захопила Луцьк раптовим рейдом кавалерії через поліське бездоріжжя. Після кількагодинного бою 2 лютого місто було взято. Менш як за тиждень організовують редакцію газети «Радянська Волинь». І вже 12 лютого вийшов друком перший номер видання за 1944 рік.

На першій сторінці, окрім передовиці «Росте і міцніє могутність радянської держави», розміщені кілька указів та законів. Зокрема, закони про утворення військових формувань союзних республік та про надання республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин. У зв’язку з цим Народний комісаріат оборони та Народний комісаріат закордонних справ перетворювали із загальносоюзних на республіканські. Пізніше такі загравання з місцевими стали недоцільні, й обороною знову стала завідувати Москва. Поруч — указ про призначення Микити Хрущова головою Ради народних комісарів УРСР.

Другу сторінку відвели під інформацію про державний бюджет Радянського Союзу на 1944-й та звіт про виконання бюджетів за 1940, 1941 та 1942 роки. 

 У зв’язку з цим Народний комісаріат оборони та Народний комісаріат закордонних справ перетворювали із загальносоюзних на республіканські.

Далі опубліковано доповідь народного комісара СРСР В’ячеслава Молотова про вищезгадані перетворення наркомату оборони та наркомзаксправ. «Є чимало специфічних господарських і культурних проблем у союзних республік, які не можуть бути в повній мірі охоплені загальносоюзним представницт­вом за кордоном», – пояснював Молотов причину утворення українського міністерства закордонних справ, хоча насправді таким чином СРСР насамперед здобув два голоси в ООН (Українська РСР та Білоруська РСР увійшли до її складу).

З оперативного зведення радянського інформбюро за 9 лютого стає відомо, що коли в Луцьку готували до випуску «Радянську Волинь», ще йшли бої з німцями в Київській області, на півночі від Звенигородки та Шполи Черкаської області та на захід від Апостолового Дніпропетровської області.

Найцікавішою публікацією першого післявоєнного номера є замітка «Радянські партизани вбили двох гітлерівських ватажків». Із посиланням на ТАРС та німецьку газету «Кенігсбергер альгемейне цайтунг» розповідається, що деякий час тому обласний керівник у справах пропаганди Іоахим Пальцо та обласний радник Вальтер Шейберт вирушили у службову подорож, зазнали нападу, були смертельно поранені і поховані на цвинтарі у Луцьку.

На останній сторінці скромно примостилося оголошення, що на роботу «у видавництві «Радянська Волинь» потрібні складачі, друкарі на плоских машинах, палітурники, машиністки, вбиральниці, кур’єри, вартівники та учні-складачі (хлопці і дівчата). 

Андрій БОРКОВСЬКИЙ