Щоби потім не нарікали: «І в кого ж ця дитина вдалася!?» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.02 € 30.60
Щоби потім не нарікали: «І в кого ж ця дитина вдалася!?»

Голландський нейробіолог, професор Дік Свааб застерігає - ми самі винні у проблемах зі здоров'ям!

Фото: polymus.ru.

Щоби потім не нарікали: «І в кого ж ця дитина вдалася!?»

Усі батьки мріють, аби їхні нащадки були розумними, здоровими і успішними. Від чого це залежить? Відповідь дає Дік Свааб, голландський нейробіолог, професор, директор Нідерландського інституту головного мозку

А у вас на столі сіль йодована?

Мозок важить півтора кілограма і складається із 100 мільярдів нейронів та гліальних клітин, яких вдесятеро більше. Це той «будівельний матеріал», що формує нашу духовну сутність, стверджує Дік Свааб у своїй книзі «Ми — ​це наш мозок». Деякі розділи його грунтовного дослідження, зокрема ті, які стосуються створення належних умов для розвитку мозку дитини під час вагітності та в перші роки життя, особливо актуальні й цікаві для нас.

Наприклад, на Волині населення віддавна страждає через нестачу йоду у продуктах харчування, припускають, що й назва краю походить від слова «воло» — ​хворобливо збільшеної щитоподібної залози. Цей мікроелемент необхідний людині протягом усього життя, починаючи із моменту зачаття. Більшість українців щодня споживає лише 40–80 мкг йоду. Добова ж його потреба для жінок становить 150 – 300 мкг, для чоловіків — ​до 300 мкг, для дітей — ​90 мкг — ​120 мкг.

Пiд час вагiтностi та в першi роки пiсля народження людський мозок розвивається з неймовiрною швидкiстю. У цiй фазi мозковi клiтини є особливо чутливими до різних впливiв. Запорукою їхнього нормального функціонування є хороше живлення. Крiм того, повинна добре працювати щитоподібна залоза дитини, бо вона стимулює розвиток мозку. Зменшення числа патологій залежить від достатньої кількості йоду, доводить Дік Свааб. Ось уривок із його книги:

Якби всi вагiтнi відмовилися від сигарет, кiлькiсть передчасних пологiв скоротилася б майже на третину. 

«Пiсля того, як у Швейцарiї почали додавати йод у кухонну сiль, там закрилися всi заклади для глухих. Такого роду порушення менi довелося спостерiгати вже навiть у ХХІ столiттi в Китаї у горах Аньхой. Жiнка-кретинка iз «зобом», величезною набряклою щитовидкою, змiтала на купи листя біля храму. Коли мiй товариш, професор iз Чехiї, запитав її, чи зверталася вона до лiкарів, то у вiдповiдь почув тiльки мукання…

На свiтi живуть 200 мiльйонiв людей, чиї дiти зростають у середовищi, де бракує йоду. У цих мiсцевостях у малюків через погану роботу щитоподібної залози виникають порушення розвитку мозку i внутрiшнього вуха. У гiршому випадку через дефiцит йоду виникає так званий кретинiзм: дiти карликового зросту, глухi, з розумовим вiдставанням. Ендокринолог iз Лейдена професор Керiдо лiтав у новогвiнейську долину Мулiа, яка тодi ще була нiдерландською колонiєю, де близько 10 вiдсоткiв людей мали слабоумство, глухоту i страждали на тяжкi неврологiчнi захворювання. Вчений довiв, що цi вади були спричиненi нестачею йоду».

Отож, не завжди треба нарікати на долю. Дещо можна зробити й самим. Зокрема, під час приготування їжі користуватися йодованою сіллю.

Ось тобі, маленький, «коктейль» з... отрут

Наші діти приречені жити в умовах забрудненого довкілля. Важкi метали серйозно шкодять розвитку дитячого мозку. Свинець, який додають у бензин, потрапляє iз повітря в матку до плоду i пiдвищує ризик майбутніх проблем iз інтелектом та поведінкою.

Про небезпеки, якi таїть в собi ртуть, вперше довiдалися в 1950-тi роки, коли довкола японської бухти Мiнамата коти в селах почали дивно поводитися i несподiвано здихати. Рибалки продавали свої найкращi улови, а для сiм’ї залишали гiршу рибу. Через високий вмiст у ній органiчно зв’язаної ртутi, яка потрапила в довкiлля iз місцевої фабрики пластику, шiсть вiдсоткiв дiтей ще до свого народження зазнали тяжких ушкоджень мозку. Ртуть гальмує утворення нервових клiтин i розвиток нервових волокон, чим викликає розумову вiдсталiсть. Сьогоднi в екологiчному парку Мiнамата стоїть пам’ятник жертвам цiєї катастрофи. Але кількість фабрик пластику все одно зростає.

Дік Свааб доводить, що і порушення у розвитку сексуальної диференцiації — теж наслідок «технічного прогресу». Вiд 10 до 20 вiдсоткiв випадкiв атипового розвитку статевих органiв спричиненi не хромосомами. За цi випадки вiдповiдають хiмiчнi препарати. ДДТ, полiхлорованi дифенiли, дiоксини та багато iнших речовин, що потрапляють у довкiлля, калічать дітей, тож цілком виправдано їх сьогоднi називають «ендокринними пiдривниками».

Мiкроскопiчнi аномалiї мозку, спричиненi хiмiчними сполуками, іноді проявляються не відразу. Новонароджений виглядає цiлком здоровим, але згодом, коли системи мозку зазнають функцiональних навантажень, вилазять дефекти. Наприклад, жiнка, яка курить пiд час вагiтностi, пiдвищує у дитини ризик труднощiв із навчанням у школi, проблем із поведiнкою у пiдлiтковому вiцi, а згодом і з продовженням роду. Якби всi вагiтнi відмовилися від сигарет, кiлькiсть передчасних пологiв скоротилася б майже на третину, дiтей iз надто малою вагою при народженнi — ​на 17 вiдсоткiв, каже вчений.

Ще за декiлька столiть до Христа, у фiнiкiйському Карфагенi, турбувалися, щоб алкоголь не зашкодив ненародженим дiтям, тому законодавчо забороняли вживати спиртне у день весiлля. Уже тоді знали, що алкоголь зумовлює повiльнiший рiст мозку i тяжке розумове вiдставання дитини. Але правильних висновків люди не зробили й досі, а розплачуються їхні нащадки.

Оксана КРАВЧЕНКО.