Вийти заміж за коханого… нелюда - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 25.14 € 27.85
Вийти заміж за коханого… нелюда

У щоденнику вона писала, що у фюрера завжди не вистачає для неї часу, проте він зміг встановити над нею повний контроль: заборонив курити, танцювати і перебувати у компаніях інших чоловіків.

filmix.com

Вийти заміж за коханого… нелюда

Її особливість у тому,  що дуже–дуже кохала антилюдину–античоловіка. Навіть тоді, коли мільйони проклинали його ім’я. Любила до безтями, не хотіла дихати без нього. Нею цікавилися як доповненням до його портрета, як до одного з ключів до психологічного образу монстра в людській подобі. Навіть майже сто років по тому аж настільки сліпа любов видається щонайменше дивною

Про неї писали: «Безособова миловидність ніби зішла з коробки шоколадних цукерок…»

Євою Гітлер ця жінка пробула дуже мало — ​один день. А далі вона взяла з рук законного чоловіка ампулу з ціаністим калієм… Хоча у свої 33 могла ще багато років купувати улюблені туфлі й пити безтурботну каву: приїхала в бункер Гітлера попри його волю, усвідомлюючи подих смерті.

До 30 квітня 1945–го Єву знали як фройлен Браун. Хоча більшість про неї не відала. Лідер нацистів не псував собі репутацію людини, для якої головна «наречена — ​Німеччина», а тому Єва спочатку була для нього однією з багатьох милих закоханих у нього німкень, а потім — ​близькою жінкою, яка, однак, не має права на «головну лінію життя».

Спогадів сучасників Єви — ​небагато. Це, зокрема, свідчення особистого фотографа Гітлера, в ательє якого познайомилися ці двоє, а ще є згадка вкрай здивованого служаки з бункера (місця шлюбу і смерті) про незвичного гостя.

Зі спогадів Рохуса Міша, телефоніста та військовослужбовця команди супроводу фюрера: «Незабаром після півночі я помітив у бункері людину, якої ніколи не бачив раніше. Хенчель (машиніст бункера), здається, був вражений не менше за мене, коли чоловік і двоє провідників цілеспрямовано пройшли повз нас. «Хто ж це все–таки був?» — ​запитав я Хенчеля. Той відповів: «Службовець рагсу». Так я дізнався про майбутнє весілля Гітлера і Єви Браун. …За дверима кабінету Єва дала Гітлеру згоду. Борман і Геббельс, мабуть, виконували обов’язки свідків при одруженні. Приблизно о пів на другу справу було завершено».

Приятелі пізніше міркували, що Гітлер захотів зробити Єву «фрау Гітлер» передусім через її батьків. Брауни не повинні були соромитися, що їхня дочка померла «співмешканкою». Набагато раніше Єва аж двічі намагалася вкоротити собі віку, не остання роль тут належала сімейним принципам.

Вона народилася 6 лютого 1912 року у відносно заможній сім’ї (мали прислугу та гроші на навчання дітей). Крім Єви, у Браунів було ще дві дочки. Час «ікс» для неї настав, коли влаштувалася помічницею у фотоательє Гофмана, який зумів стати особистим фотографом Гітлера. Там вони і познайомилися: 17–літня дівчина і 40–річний Адольф. Начальник–фотограф так описував Єву: «Вона зберігала певну дитячу наївність. Блакитні очі та кругле обличчя в обрамленні темно–русявого волосся давали підстави назвати її гарненькою — ​така собі безособова миловидність ніби зійшла з коробки шоколадних цукерок».

Сама Єва Браун закінчила монастирську школу, інститут англійських фрейлейн (вивчала французьку, бухгалтерію, домоведення), цікавилася кіно, спортом (займалася легкою атлетикою) і модою. Все. Жодної політики і партійного життя. Зате вона гарно й охоче фотографувала. Завдяки їй залишилися унікальні кінокадри та знімки Гітлера і його посіпак.

Отож, 1930 рік. Після знайомства Єва, придумавши собі палке взаємне кохання, за 5 наступних літ двічі намагалася накласти на себе руки. Спочатку зважилася вистрілити в себе. Фотограф Генріх Гофман у книзі спогадів «Гітлер був моїм другом» пригадує таку розмову:

«Лікарю, прошу вас сказати правду, — ​допитувався Гітлер. — ​Ви не думаєте, що панна Браун стріляла лише для того, щоб покрасуватися в ролі пацієнтки і привернути до себе мою увагу? — ​Постріл був спрямований прямо в серце, — ​відповів той. Коли лікар пішов, Гітлер став ходити кімнатою туди–сюди. Раптом він зупинився і подивився на мене. — ​Ви чули, Гофмане, — ​сказав він схвильовано. — ​Дівчинка зробила це через любов до мене. Але я не давав їй жодних підстав для такого вчинку. — ​Схоже, — ​продовжував він, більше звертаючись до самого себе, ніж до мене, — ​тепер мені доведеться її доглядати. Але це не означає, що я з нею одружуся!»

Гітлер поцікавився походженням Єви (національністю її предків). Звісно, щоб убезпечити себе від стосунків із єврейкою. Це свідчило про серйозність його намірів.

«Перебувала в пеклі», бо… не могла жити без диявола

Отож, Єва Браун таки виграла — наблизила до себе Гітлера, який ще був у депресії через самогубство його коханки — ​племінниці Гелі Раубаль. Однак жінки все одно були на другому місці після планів завоювати світ. І чаша жіночого чекання знову переповнилася. Єва нарікала в щоденнику на постійну відсутність обранця: «Чому я повинна все це переживати? Краще б мені ніколи його не бачити! Я така нещасна. Піду куплю ще снодійного і занурюся в напівдрімоту».

Коли Єву допекло вдруге — ​вона наковталася пігулок. (Тоді Гітлер уже був на чолі Німеччини.) Врятувала рідна сестра, яка прийшла неочікувано. Сучасники жінки говорили на цьому фоні про її самотність і про її батьків, людей набожних, які засуджували «неоформлені» стосунки.

У подальшому Гітлер забезпечив Єву із сестрою квартирою в Мюнхені, а згодом перевіз у свою резиденцію в горах — ​у розкішний Берггоф із прислугою та охороною. (На той час, у 1936–му, фюрер був багатієм — ​заробив на своїй книзі «Майн кампф» та на монопольній публікації портрета на поштових німецьких марках. Отож, утримував маєток і Єву.) Іменитим гостям і колегам Гітлер представляв жінку як особистого секретаря, хоч на важливих зустрічах її не було.

Гітлер поцікавився походженням Єви (національністю її предків). Звісно, щоб убезпечити себе від стосунків із єврейкою. 

Упродовж багатьох років Єва прагнула і не могла стати єдиною його жінкою. Більше того, її свідомо тримали в затінку: Гітлер поводився так, що про ці стосунки німецьке суспільство дізналося аж після смерті пари. А йдеться про взаємини в 15 років! Згадують лише про одну їхню спільну публічну появу — ​на Олімпійських іграх 1936–го.

Утім, Гітлер подбав про Єву, пишучи заповіт, турбувався про неї, коли після перелому в Другій світовій заборонив їй приїздити в Берлін. Та вона не послухалася раз, а потім вдруге — ​навідріз відмовилася залишати підземний бункер. У той момент він захотів віддячити їй… Єва виходила заміж у чорній сукні (як хотів він), італійських туфлях, а з прикрас мала годинник із діамантами. У реєстраційній книзі вона підписалася «Єва Гітлер». У ніч на 29 квітня здійснилася її мрія, а 30–го вона прощалася з життям. Поруч нього.

Їх сучасники не раз задавалися питанням, розділяла чи ні вона інтереси і погляди свого обранця, несе чи ні вона відповідальність за його злодіяння. Багато дослідників її і його біографій зійшлися на тому, що Єва Браун була особою аполітичною, їй було справді байдуже кожне наступне коло світогляду, яке лежало за отим малим, що обмежувало її особисті потреби. Начебто їй усього лише хотілося бути законною дружиною чоловіка, якого вона любила. Так це чи ні? Одна з дослідниць життя Єви стверджує, що вона просто не могла бути аполітичною в такому середовищі. Німецький історик Хайке Гертемакер 3 роки вивчала архіви і знайшла документальні свідчення, що Єва особисто була присутня на зустрічах Гітлера з високопоставленими нацистами. За словами історика, жінка знала про всі поворотні моменти політики нацистів і не зробила жодної спроби заявити про своє неприйняття Голокосту та інших злочинів гітлерівської Німеччини: «Вона до петлі знала, що відбувається. Вона не була простою спостерігачкою».

Стаття підготовлена за матеріалами сайтів osvita.org.ua,
megasite. in.uа, kulturologia. ru,
was. media. uk, factruz.ru, historytime.ru,
globallookpress.com, aif.ru.

Він приховував їхні стосунки: вимагав, щоб Єва заходила у рейсхканцелярію з чорного входу.
Він приховував їхні стосунки: вимагав, щоб Єва заходила у рейсхканцелярію з чорного входу.

 

Багато біографів вважали Гітлера нездатним на людські почуття.
Багато біографів вважали Гітлера нездатним на людські почуття.

 

Фотограф Гофман казав, що найбільше Гітлер боявся опинитися в смішному становищі. Одного разу забракував свій знімок із шотландським тер’єром Єви Браун. За його словами, великий державний діяч не міг дозволити собі фотографуватися з маленьким песиком.
Фотограф Гофман казав, що найбільше Гітлер боявся опинитися в смішному становищі. Одного разу забракував свій знімок із шотландським тер’єром Єви Браун. За його словами, великий державний діяч не міг дозволити собі фотографуватися з маленьким песиком. / 2011 Getty Images

 

«.. Однак мені здається, що кінець усе ближче. Менше з тим, я щаслива, так як Адольф зі мною», — ​писала Єва за 11 днів до смерті.
«.. Однак мені здається, що кінець усе ближче. Менше з тим, я щаслива, так як Адольф зі мною», — ​писала Єва за 11 днів до смерті.