І електронні рукописи не горять: ось що писав Дмитро Гнап на адресу Анатолія Гриценка у 2014 році, а сьогодні заявляє, що знімає свою кандидатуру на його користь у президентській гонці.
Сховав голову в пісок*
Анатолій Гриценко побоявся прийти на засідання слідчої комісії, яка звинувачує його в руйнуванні армії
Останнім часом ми особливо часто обговорюємо трагічні дні п’ятирічної давнини — початок ініційованих Росією подій у Криму та на Півдні і Сході України, які завершилися окупацією півострова й воєнною агресією на Донбасі…
Згадували про це й на черговому засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо фактів розкрадання у Збройних силах України та підриву обороноздатності держави в період з 2004 по 2017 роки. Адже саме руйнація нашої армії стала однією з головних причин трагічних подій 2014–го. Москва добре знала, що Україна не зможе дати гідну відсіч, бо на той час ЗСУ цілеспрямовано розвалювали зсередини впродовж багатьох років. Тобто не лише за президентства Віктора Януковича, а й раніше — коли міністри-псевдопатріоти похапцем розкрадали й розпродували військову техніку та озброєння.
На засідання комісії були запрошені колишні керівники Міністерства оборони — для надання свідчень про зняття з озброєння армії діючих зразків зброї. Не прийшов ніхто. «Рефлексивно відреагував один — Анатолій Гриценко, який зараз за збігом обставин балотується на пост Президента. Він сказав, що у нього немає часу», — повідомив голова ТСК, народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Іван Вінник.
Він також зазначив, що Гриценко висловив готовність надати відповіді на всі запитання у письмовій формі. Комісія неодмінно скористається таким шансом і надішле екс-міністрові відповідні запити. Адже саме з трирічною роботою Гриценка на чолі Міноборони пов’язане найбільш масштабне «розтринькування» майна української армії за весь час незалежності.
На засіданні ТСК Вінник змалював схему розкрадання армійського майна на прикладі продажу зенітно-ракетного комплексу С-300. «Ми маємо договір комісії, згідно з яким комплекс, який насправді був цілком діючим, був знятий з бойового чергування. Якщо судити за документами, то він нібито був розібраний на запасні частини й відповідно уцінений до рівня 8 мільйонів гривень», — розповів нардеп.
Кричущий факт періоду міністра Гриценка — розпил на брухт балістичних ракет «Ельбрус». Якби вони залишилися в Україні, зазначають експерти, Росія ще б тричі подумала, перед тим, як атакувати нашу державу.
Тобто на той час, за курсу 5 гривень/долар, ціна комплексу нібито становила 1,6 мільйона доларів. Далі списаний за такі кошти ЗРК був переданий для реалізації компанії «Укроборонсервіс», що є державним підприємством у складі «Укрспецекспорт». Це відбулося у 2006 році, коли міністром був саме Анатолій Гриценко. Щоправда, договір був підписаний його заступником Володимиром Терещенком, який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони.
«Гриценко видав довіреність на Терещенка, який підписав договір на комплекс С-300, котрий було передано для реалізації на зовнішньому ринку спецекспортером, який уклав офіційний контракт із Міністерством оборони Республіки Казахстан за ціною 23 мільйони 600 тисяч доларів», — розповів нардеп.
Таким чином через «правильного» заступника підписувалися десятки, якщо не сотні подібних договорів, а держава втрачала зброю, яка виявилася вкрай необхідною Україні на момент російської агресії.
У результаті техніку віддавали буквально за копійки. Наприклад, броньовані машини піхоти продавали за кордон по 63 тисячі гривень за одиницю, тоді як ринкова ціна БМП становить близько 200 тисяч доларів. За безцінь збували й танки та навіть бойові літаки. Кричущий факт періоду міністра Гриценка — розпил на брухт балістичних ракет «Ельбрус». Якби вони залишилися в Україні, зазначають експерти, Росія ще б тричі подумала, перед тим, як атакувати нашу державу.
Варто зазначити, що за результатами засідання слідчої комісії Генпрокуратурою було відкрито кримінальне провадження. Також цією справою займається Державне бюро розслідувань. Там сходяться на думці, що саме тодішні дії керівництва Міноборони призвели до жахливого стану нашої армії у 2014 році — під час російської агресії в Криму і на Донбасі. А Генпрокурор Юрій Луценко навіть не виключив, що може йтися про державну зраду. Адже протягом понад десяти років майно армії розкрадали настільки системно, що мимоволі виникає запитання, чи не керували цим процесом з єдиного центру.
Але чомусь той же «правдоруб» Анатолій Гриценко, який так опікується своєю репутацією, відмовився прийти на засідання комісії і пояснити «збіг обставин» — як так вийшло, що за 10 років, три з яких він був міністром оборони, в Україні не залишилося техніки для захисту від агресора. А у його дружини з’явилися п’ять квартир у Києві, кілька земельних ділянок та скромна «дача» площею 374,4 кв. м по сусідству з Рінатом Ахметовим, про яку розповіли у своєму розслідуванні журналісти телеканалу «24»…
Віктор ПОЛІЩУК.
