Лілія Гриневич: «Якщо не інвестувати в людину, реформа не відбудеться» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.16
Лілія Гриневич: «Якщо не інвестувати в людину, реформа не відбудеться»

Міністр освіти спонукала ставити запитання.

Фото: Олександра ДУРМАНЕНКА.

Лілія Гриневич: «Якщо не інвестувати в людину, реформа не відбудеться»

Днями у Луцьку побувала міністр освіти і науки України. Вона відвідала ліцей № 27, педагогічний коледж та провела нараду з освітянами «Нова українська школа: реалії впровадження» у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки

Міністр освіти намагалася в розмові охопити всю галузь та спонукала ставити запитання. Розпочала про компетентності, які мають зробити дитину щасливою. Найбільшим індикатором успішного суспільства назвала інвестиції в освіту, а Волинь — ​найпершою за впровадженням інклюзії.

— Але якщо не інвестуємо в людей, реформа не відбудеться, — ​зазначила пані Гриневич. — ​Нові проекти про загальну середню, професійно-технічну та фахову передвищу освіти матимуть успіх, коли втілити їх в життя педагога й учня. Окрім того, що купуємо автобуси, відкриваємо опорні заклади, кабінети, проводимо інтернет, закуповуємо комп’ютери, спортивне обладнання, потрібно влаштувати елементарне — ​теплі вбиральні в приміщенні. Тому розпочали програму «Гідність дитини», за якою хочемо закрити ганебне явище шкіл із туалетами на вулиці — ​це неприпустимо в XXI столітті. 16 млн 900 тис гривень виділили на 46 волинських закладів, щоб це питання не стояло на порядку денному.

Зачепила пані міністр і тему професійно–технічних закладів.

— Уся профтехосвіта має бути у підпорядкуванні області. Цього року ще за неї відповідають міста, поки оформляються папери. Проблема технічних коледжів у тому, що вони все ще навчають на старому обладнанні. Європейський інвестиційний банк виділив нам для цього 100 млн євро. Звісно, у ЄС свій інтерес, але й ми матимемо сучасні професійні кадри. Наші студенти виїжджають за кордон, бо прагнуть кращого життя, — ​зазначила пані Гриневич. Також зауважила, що потрібні незалежні центри, які б давали оцінку вищій освіті, це буде реальна інформація про переваги вступу абітурієнтові. Торкнулася міністр і важливої теми, яку назвала «накопичувальною кризою в дошкільній освіті».

Директор педколеджу Петро Бойчук підтвердив, що значна частина його студентів працює в дитсадках, бо там не вистачає працівників. Це важка робота, ненормований робочий день і мала зарплата, тому вихователі звільняються. Треба думати, як із цього виходити. До того ж, черги в дитсадочки на Волині найбільші: 127 дітей на 100 місць. Житло будується, а дитячі садки — ​ні.

«Тому розпочали програму «Гідність дитини», за якою хочемо закрити ганебне явище шкіл із туалетами на вулиці — ​це неприпустимо в XXI столітті».

Василь Грановський, голова профспілки освіти, звернувся з проханням переглянути зарплати працівників дошкілля, позашкілля та майстрів виробничого навчання, на що Лілія Михайлівна відповіла:

— Проблема в тому, що вчителям гроші виділяються з субвенції, а на дошкілля і позашкілля — ​з місцевих бюджетів. Потрібно хоч трохи підняти тарифну сітку, а майстрам виплачувати додаткові премії.

Мама майбутнього першокласника запитала про проект «На крилах успіху», який впроваджується в одній зі шкіл, і почула різку відповідь:

— Це не проект нової української школи, а комерційний. І ця комерція у скорому часі буде заборонена, як й інші недержавні програми.

З приводу позашкільної освіти, яка зовсім не підтримується, міністр зазначила:

— Позашкілля ніколи не фінансувалося з держбюджету, тим більше в умовах децентралізації, — ​міністр озвучила прибутки області й риторично запитала: – При таких доходах закривати позашкілля? Голови ОТГ мають спільно утримувати гуртки. Потрібно писати, кричати про це, — ​головна освітянка кілька разів закликала боротися за свої права. Але з ким? Депутат Сергій Неймарк наголосив на проблемі досі не відремонтованого Любешівського коледжу. Пані Гриневич обіцяла взяти це на особистий контроль, бо заклад державний.

Педагоги запитували, чому немає й досі деяких підручників для 5-го та 10-го класів. Виявляється, причина в конкуренції між видавництвами, які судяться між собою. На запитання з приводу різної оплати престижності праці освітян (адже ненормально, що «Вчитель року» з смт Локачі має лише 5% доплати), пані Гриневич обурилася:

— Або ми забираємо податки з місцевого бюджету і будемо самі з Києва ці виплати регулювати, або на місцях це робіть, бо якщо в наказі прописано додати 30% переможцеві конкурсу, а це не виконується, то проблеми в місцевій адміністрації.

Багато письмових запитань залишилися без відповіді — ​перейшли до урочистої частини — ​нагородження педагогів. Почесне звання заслуженого діяча науки і техніки присвоїли Анатолію Цьосю, проректорові з адміністрування та розвитку, диплом доктора економічних наук – доценту кафедри аналітичної економіки та природокористування Костянтинові Павлову та доценту кафедри фінансів і кредиту Олені Сащук, атестат професора – доктору історичних наук, професору кафедри всесвітньої історії Людмилі Стрільчук. Всі науковці працюють у СНУ ім. Лесі Українки. Нагрудним знаком «Василь Сухомлинський» нагородили Віру Бобчук, директора Ковельської станції юних натуралістів, вручили подяки успішним педагогам області. Нових професійних звершень побажала освітянам пані міністр, а вони сподіваються, що озвучені на Волині проблеми не залишаться без уваги керівництва.

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.