9 причин, чому не варто голосувати за Тимошенко* - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.62 € 27.24
9 причин, чому не варто голосувати за Тимошенко*

«Лише 9% її тверджень є чистою правдою».

Фото youtube.com.

9 причин, чому не варто голосувати за Тимошенко*

Для тих, хто забув: головні провали і гріхи Юлії Володимирівни за 25 років у політиці й при владі

Орест ЗОГ, інтернет-видання «Тексти»

Неефективне урядування і розкол демократичного табору після Помаранчевої революції

У 2004 році Юлія Тимошенко домовилася з опозиційним кандидатом у Президенти Віктором Ющенком про його підтримку на виборах в обмін на крісло прем’єр-міністра. Після Помаранчевої революції вона справді отримала цю посаду. Але замість радикальних реформ зосередилася переважно на формуванні власного привабливого образу.

Намагаючись пов’язати всі невдачі й проблеми з оточенням Ющенка (сумнозвісні «любі друзі») та з самим Президентом, Тимошенко спровокувала розкол у помаранчевій команді, указ Ющенка про її відставку, взаємне поборювання на парламентських виборах 2006 року і як наслідок – перемогу Партії регіонів та формування уряду Януковича.

Юлія Тимошенко хоче не просто стати Президентом. Влада є для неї ідеєю-фікс, і, отримавши найвищу посаду в державі раз, вона не планує з нею розлучатися вже ніколи.

На дочасних виборах 2007 року Тимошенко утворила нову коаліцію з президентським блоком та вдруге стала прем’єркою. Проте її урядування знову відзначилося турботою про власну популярність і критикою Президента, а соціальна й економічна політика значною мірою здійснювалась за рахунок надмірних зовнішніх запозичень. Протягом 2007–2009 років уряд Тимошенко набрав 26 мільярдів доларів нових кредитів.

Непрозорий бізнес і причетність до корупції Лазаренка

Хоча Юлія Тимошенко позиціонує себе як борця з олігархами, візитівкою її власного бізнесу завжди були сумнівні схеми та політичний дах, що забезпечував привілейоване становище на ринку.

У 1991–1994 роках очолювана Тимошенко корпорація «Український бензин» (КУБ) стала монопольним постачальником нафтопродуктів для сільського господарства Дніпропетровщини. Такий привілей був наслідком тісних зв’язків із Павлом Лазаренком – спершу начальником обласного управління сільського господарства, а потім представником Президента України в Дніпропетровській області (аналог голови ОДА). Завдяки такому зрощенню влади та бізнесу корпорація отримувала по бартеру сільгосппродукцію в обмін на пальне і майже не платила податків.

Призначення Лазаренка першим віце-прем’єром, а потім прем’єр-міністром дало змогу КУБу Тимошенко, перереєстрованому під назвою «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ), отримати монопольне право на торгівлю російським газом в Україні.

Призначення Лазаренка першим віце-прем’єром, а потім прем’єр-міністром дало змогу КУБу Тимошенко, перереєстрованому під назвою «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ), отримати монопольне право на торгівлю російським газом в Україні.

У проміжному рішенні у справі Лазаренка, заарештованого у США після відставки і втечі з України, йдеться про багатомільйонні корупційні оборудки за участю компаній Тимошенко.

Величезні прибутки, отримані її структурами, мало співвідносяться з її офіційними доходами та майном. Ще 10 років тому Президент Ющенко обурювався цією невідповідністю. Але й зараз, якщо вірити електронній декларації Юлії Володимирівни, вона не має жодної нерухомості і мешкає в орендованому житлі.

Зрада союзницької Грузії та хіхікання з Путіним

Коли у серпні 2008 року Росія розв’язала війну проти Тбілісі, прем’єр-міністр Тимошенко демонстративно проігнорувала його заклики про допомогу. Тоді Президент України спільно з главами Польщі й країн Балтії полетів туди, щоб заявити про солідарність з грузинським народом на мітингу в Тбілісі, до якого наближалися російські танки. Тим часом Юлія Тимошенко забезпечила вигідне Путіну мовчання українського уряду і парламенту. Фракція «Батьківщина» спільно з регіоналами провалила проект заяви Верховної Ради із засудженням російської агресії проти Грузії.

Заключним акордом було «хіхікання» Тимошенко на прес-конференції з Путіним у 2009-му, коли той кепкував над Саакашвілі та Ющенком.

Заключним акордом було «хіхікання» Тимошенко на прес-конференції з Путіним у 2009-му, коли той кепкував над Саакашвілі та Ющенком.

Змова з Януковичем для спільної узурпації влади

У вересні 2008 року стало очевидно, що фракція «Батьківщина» ігнорує пропозиції партнерів по коаліції – блоку «Наша Україна» – і дружно голосує разом із Партією регіонів.

Маючи в сумі понад 300 голосів, Тимошенко і Янукович могли не лише ухвалювати будь-які закони, а й змінити Конституцію України.

Це вони й збиралися робити. Наміри творців так званої «широкої коаліції» були грандіозні – як стало відомо, за посередництва Медведчука Янукович і Тимошенко домовлялися про тісний політичний союз, який мали закріпити зміни до Конституції. Знайдений у Межигір’ї в 2014-му проект угоди з помітками про розподіл посад свідчить про те, що вони прагнули поділити всю владу між собою на період до 2029 року, і навіть обиратися до парламенту за спільним списком. Передбачалося обирати Президента не всенародно, а у Верховній Раді.

Ці плани були зірвані через те, що Янукович, відчувши можливість виграти вибори самостійно й отримати всю владу, вирішив «кинути» спільницю.

Ці плани були зірвані через те, що Янукович, відчувши можливість виграти вибори самостійно й отримати всю владу, вирішив «кинути» спільницю.

Кабальні газові угоди з Путіним

У січні 2009 року в умовах перекриття Росією постачання газу в Україну Тимошенко у Москві домовилася про поставку. Ця угода була вигідна росіянам, а нас поставила в завідомо кабальне становище. Крім невиправдано високої ціни на газ, Україна зобов’язувалася купувати більше, ніж потрібно. За невикуплений обсяг газу передбачалися драконівські штрафи.

«Жоден танк не повинен виїхати з казарми»

Коли російські війська почали агресію проти України, Юлія Тимошенко на засіданні РНБО 28 лютого 2014 року закликала не чинити збройного опору агресору. «Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, тому що це означатиме поразку. Ніякого воєнного стану та активізації наших військ! Ми маємо поводитися, як голуби миру», – заявила тоді Тимошенко.

Вона й досі уникає ситуацій, де треба чітко давати оцінку російській агресії, наприклад не голосувала в парламенті за важливі рішення, спрямовані проти Москви, такі, як визнання Росії агресором чи припинення російсько-українського договору про дружбу.

Чемпіонка брехні

Безмежний популізм Леді Ю загальновідомий. Вона готова блокувати будь-які важливі реформи, якщо може заробити на такій протидії дешеву популярність. Намагаючись здобути підтримку більшої кількості людей, Тимошенко вдається до маніпуляцій, а також до відверто нереалістичних обіцянок.

Її головний електорат – люди з низькими доходами й низьким рівнем освіти, які не завжди можуть відрізнити правдиві твердження від вигадок і яким Тимошенко обіцяє золоті гори, як тільки отримає повноту влади в країні. Тоді й зарплата магічним чином зросте в 3,5 раза, вкладники ощадбанку СРСР отримають свої гроші, на роботодавців повісять медичне страхування працівників, податки будуть знижені, ціна на газ зменшиться вдвічі, а війна припиниться за два тижні.

Порівняльний аналіз тверджень українських політиків від VoxUktaine засвідчив, що Тимошенко є абсолютною чемпіонкою з брехні 2018 року. Лише 9% її тверджень є чистою правдою. Решта – вигадки, маніпуляції й перебільшення.

Порівняльний аналіз тверджень українських політиків від VoxUktaine засвідчив, що Тимошенко є абсолютною чемпіонкою з брехні 2018 року. Лише 9% її тверджень є чистою правдою. Решта – вигадки, маніпуляції й перебільшення.

Брудні методи виборчої кампанії

Виборчі кампанії Тимошенко завжди супроводжуються провокуванням штучних скандалів.

«Батьківщину» неодноразово ловили на фінансових махінаціях, коли, наприклад, величезні фінансові пожертви на партію оформлялися на людей, які про це ні сном ні духом не знали.

Не маючи змоги перемогти в чесній боротьбі, «Батьківщина» готує масштабний підкуп виборців. СБУ заявила про викриття виборчої «піраміди», до якої 49 організаторів мали залучити не менше як 686 тисяч людей і витратити понад 2 мільярди гривень «брудної» готівки. Генпрокуратура також опублікувала матеріали, що свідчать про намір штабів Тимошенко підкупити виборців у трьох областях: Дніпропетровській, Вінницькій і Волинській – загалом 1,2 млн осіб на суму 1,67 млрд гривень.

Водночас правоохоронці затримали на гарячому злочинців, які за 5 млн гривень спонукали знятися з балотування однофамільця Юлії Володимирівни, кандидата в Президенти Юрія Тимошенка. Прокуратура вважає організатором обох злочинів нардепа з фракції «Батьківщина» Валерія Дубіля.

Юлію Тимошенко звинувачують у залученні до виборчої кампанії російських політтехнологів, а також у тісній співпраці з олігархами. Насамперед з Ігорем Коломойським, який і сам не раз заявляв про підтримку Тимошенко на виборах.

Із таким главою держави, як Юлія Тимошенко, про продовження і без того повільних реформ не йдеться.

Загроза узурпації влади

Юлія Тимошенко хоче не просто стати Президентом. Влада є для неї ідеєю-фікс, і, отримавши найвищу посаду в державі раз, вона не планує з нею розлучатися вже ніколи. Про це свідчить згадана історія про угоду з Януковичем до 2029 року. Але в демократичній країні є запобіжники від узурпації влади, перш за все – Конституція. Тому Тимошенко відкритим текстом заявляє про намір знищити Основний Закон України одразу після обрання, ухваливши натомість якусь «нову Конституцію» на референдумі. Такий механізм зміни Конституції не передбачений, а закону про референдум не існує, тож ідеться про повалення конституційного ладу й узурпацію влади.

Замість висновку

Із таким главою держави, як Юлія Тимошенко, про продовження і без того повільних реформ не йдеться. Те саме стосується і боротьби з корупцією – ліквідовані за останні роки схеми повернуться. На розвиток бізнесу теж сподіватися не доводиться, бо риторика Юлії Володимирівни ліва, а це означає, що підприємців будуть ще більше «доїти» для залучення додаткових коштів на соцпрограми. Щодо оборони, то, користуючись своїми старими зв’язками з Путіним, Тимошенко спробує домовитися про мир, який закінчиться капітуляцією України.