Ігор ПОЛІЩУК: «За зроблене нам не соромно, але попереду ще багато планів»
Навіть не втаємничені у місцеву політику жителі обласного центру Волині знають, що два роки тому в Луцьку змінилася влада. Управління містом взяла у свої руки фракція УКРОП — найчисленніша у міськраді. Чи легко було колишній опозиції вживатися у роль влади, і що вдалося зробити для міста у 2017–2018 роках — розмовляємо з керівником фракції УКРОП у Луцькій міській раді, радником міського голови Ігорем Поліщуком
«Держава чинить нечесно з місцевим самоврядуванням»
— Ігоре Ігоровичу, два роки тому ваша фракція стала, по суті, керувати містом. Замість критики, що зазвичай робить опозиція, довелося займатися реальними справами. З якими найбільшими проблемами ви зіткнулися?
— Їх було три. Перша та, що держава не виконує своїх фінансових зобов’язань перед місцевим самоврядуванням. Вона не виділяє в повному обсязі коштів на зарплати освітянам і медикам, перекладаючи цей тягар (50 і 30 мільйонів гривень щороку відповідно) на місто. Держава також невчасно відшкодовує пільги та субсидії (затримка буває по два-три місяці, сума заборгованості іноді сягала 220 мільйонів гривень), через що страждають комунальні підприємства, у першу чергу «Луцьктепло». Причому робить це вибірково, бо, наприклад, у Вінниці таких проблем немає. Крім того, центральна влада примудрилася перекласти на Луцьк утримання закладів профтехосвіти, а це 76 мільйонів гривень, з яких 14 мільйонів — стипендії дітям із районів області та інших областей, які до Луцька не мають жодного стосунку.
Нам вдалося значно збільшити надходження до міської казни. Зокрема, бюджет розвитку виріс із 250 мільйонів гривень у 2018-му до майже 400 мільйонів у 2019-му.
Друга складність — формування тарифів. Національна комісія з регулювання тарифів (НКРЕКП) працює так повільно і незграбно, що сьогодні, аби змінити розмір плати за той чи інший енергоносій, що пов’язано із зростанням вартості електроенергії, яка постійно дорожчає, потрібно півроку і більше. Тим часом втрати лягають на міський бюджет. Третя проблема — політика, вона дуже заважала працювати протягом цих двох років. Через неї, наприклад, не вдалося придбати 10 тролейбусів з Європи, як передбачалося. Загалом багато часу на сесіях і виконкомах витрачається на піар окремих депутатів та обговорення питань, які в результаті ні до чого не призводять.
— Приступаючи до управління Луцьком, фракція, очевидно, мала певний план роботи. На що передусім зверталася увага?
— Перший і головний пункт — максимальне наповнення бюджету. На це спрямована основна увага. З цією метою запроваджено прозорий продаж комунального майна з аукціону. За рекордною ціною продали приміщення колишнього магазину «Планета». Нещодавно провели перший у місті аукціон за розробленою нами концепцією на право розміщення тимчасових споруд. Початкова і кінцева ціна на ньому відрізнялася в 5 разів: 1133 гривні проти 5400, а таких споруд у місті більше як 400. Встановили справедливу оплату за розміщення реклами та оренду комунального майна. Раніше у нас окремі приміщення здавалися по 30 гривень за метр, в той час як на ринку нерухомості він коштував 150–200 гривень. Посилено займалися тим, щоб якомога більше людей, які сплачують ПДФО, були зареєстровані в Луцьку. Уклали угоду з Укрзалізницею, і понад 1000 її працівників зареєстрували в обласному центрі. Домовленість полягала в тому, що Укрзалізниця реєструє всіх робітників Волинської та інших областей у нашому місті, а ми їй за це відшкодовуємо пільги за проїзд. У 2018-му за неповних півроку дії угоди Луцьк отримав 6 мільйонів гривень, цього року очікуємо 15 мільйонів. Щоб стягнути задавнену заборгованість з одного з підприємств, подали позов у Господарський суд, і на стадії судового розгляду воно запропонувало укласти мирову угоду, сплативши 4,7 мільйона в міський бюджет. Цими та іншими заходами нам вдалося значно збільшити надходження до міської казни. Зокрема, бюджет розвитку виріс із 250 мільйонів гривень у 2018-му до майже 400 мільйонів у 2019-му разом із коштами міжнародних грантів.
«Нові двори, дороги, тротуари облаштовуємо комплексно»
— Згідно з опитуванням про те, які проблеми в Україні люди вважають головними, найбільша біда — наші погані автошляхи. Живучи в місті, я б сюди ще додала тротуари і двори. Як це питання вирішується в Луцьку?
— І жителі міста, і його гості відзначають, що стан доріг у нас доволі хороший у порівнянні з іншими обласними центрами. За два роки завершили комплексне облаштування 48 дворів. Ремонтували не тільки дорожнє покриття та тротуари, а й лагодили освітлення, встановлювали контейнерні майданчики, дитяче та спортивне ігрове обладнання, лавочки. Велику увагу приділили дорогам у секторі приватної забудови. У березні 2017 року таких шляхів без твердого покриття було 128. Фактично це грунтовки, по яких у погану погоду неможливо пройти. Сьогодні їх залишилося трохи більше 60. Окрім того, в місті є багато тротуарів, які потребують ремонту. Торік ми виконали капремонт найбільш проблемних із них: на вулицях Винниченка, Чорновола, Степана Бандери, Ковельській, на проспекті Грушевського, Дубнівському перехресті. Проведено також капітальний ремонт магістральних доріг, серед яких вулиці Ковельська, Героїв УПА, Липинського, Героїв Крут, проспект Мойсея, Дубнівське перехрестя, два кільця Набережна — Шевченка та Мойсея-Шопена, міст на вулиці Ковельській. Цього року плануємо продовжити роботу і в першу чергу привести в порядок тротуар по ліву сторону проспекту Волі — від вулиці Шопена до Київської площі.
— Аналізуючи матеріали про діяльність міської влади, помітно, що деякі роботи проводилися в Луцьку вперше. Це, зокрема, дорожня розмітка з використанням холодного пластику та гарантії на експлуатацію мосту через Стир протягом 10 років після реконструкції. Цей список можна продовжити?
— Звичайно. Вперше ми почали використовувати тактильну плитку для людей із порушенням зору та позначати острівки безпеки для пішоходів на вулиці Набережній. Вперше встановили в місті рамки для зволоження в спекотну погоду та розпочали організовувати роздільний збір сміття. Для комунального підприємства «Парки і сквери» вперше придбали нове обладнання та новий трактор, адже цього не робилося ще з 1991 року. Вперше почали облаштовувати спортмайданчики зі штучною травою у дворах міста, створювати нові сквери та зони для відпочинку лучан. Масштабну роботу проведено у центральному парку імені Лесі Українки, який став справжньою окрасою нашого міста.
— Зрештою чи не вперше в Луцьку зрушено з мертвої точки квартирне питання. Розкажіть, скільки житла міська влада надала за цей час, яким категоріям і за яким принципом?
— Ми змінили політику роботи із забудовниками, і це дало свої результати. У 2018-му 4 людини отримали квартири — два ветерани війни в Афганістані, один ліквідатор аварії на ЧАЕС, батько 7 дітей, сім’я інвалідів, які проживали в технічному приміщенні Ощадбанку і перебували під загрозою виселення. Окрім того, на вторинному ринку отримали житло 3 дітей-сиріт та водій тролейбуса нашого комунального підприємства елетротранспорту Оксана Владичко. Вона — мати 4 дітей, проживала з ними по суті в сараї — в непристосованому приміщенні на вулиці Львівській без води і газу. Оксана звернулася до мене ще в 2013 році. Зараз її родина мешкає в чудовій 2-кімнатній квартирі на вулиці Кравчука. Спільно із обласною радою також було придбано квартири для наших спортсменок Марії Повх і Яни Беломоїної. Тобто в житловому питанні маємо великі зрушення. Буквально нещодавно визначили ще три помешкання, які надійшли згідно з нашими домовленостями із забудовниками. Ключі від них будуть вручені наступного тижня людям, які далі йдуть по черзі. Якщо така співпраця із забудовниками збережеться, квартири отримають чимало лучан. Шкода, багато людей не дожили до цього часу, але дякуємо Богові за те, що вдається хоча б частину цих проблем вирішувати.
Сьогодні ми оголошуємо тендер, передбачаємо в бюджеті 15 мільйонів гривень, і в травні підрядники приступлять до облаштування світло-музичного фонтана.
«Довгобуд на Театральній площі стане світло-музичним фонтаном»
— Чи побачать наступного року жителі обласного центру 30 нових тролейбусів?
— Все необхідне для реалізації цього проекту Європейського інвестиційного банку ми підготували, співфінансування передбачили. Кошти, які він має надати місту, повинні надійти цього року, і сподіваємося, Луцьк отримає тролейбуси. Насправді ж транспортна галузь — одна з найбільших проблем будь-якого українського міста. Найкращим і найшвидшим її вирішенням є саме розвиток електротранспорту. По-перше, він екологічно чистий. По-друге, набагато зручніший, ніж маршрутки. Нові тролейбуси будуть мати кондиціонери та пристосування для людей з інвалідністю. А маршрутки треба виводити з обігу. Поступово збільшуючи рухомий склад підприємства електротранспорту, ми створимо конкуренцію перевізникам, і вони не зможуть диктувати свої умови й надавати не надто якісні послуги з перевезення.
— У планах роботи мерії на майбутнє є пункт про реконструкцію фонтана в центрі міста. Цей об’єкт так давно стоїть мертвим вантажем на Театральній площі, що сміливо може називатися довгобудом. Невже до нього справді дійдуть руки?
— Це дійсно один із, так би мовити, найбільш «нещасливих» об’єктів. По суті, просто бетонна конструкція, яка чекає свого часу ще з 2004 року, коли мером був покійний Антон Кривицький. Сьогодні ми оголошуємо тендер, передбачаємо в бюджеті 15 мільйонів гривень, і в травні підрядники приступлять до облаштування світло-музичного фонтана. Біля нього будуть місця для відпочинку. Фонтан стане початком реконструкції всього Театрального майдану, який також потребує оновлення, бо давно морально застарів. І планів, як зробити наш Луцьк ще привабливішим, маємо багато.
Наталка ЧОВНИК
